Рішення № 91630916, 17.09.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/892/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Базірова Салі Алімовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - відділ патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив скасувати постанову серії ЕАК № 2106764 від 14.02.2020 року, винесену інспектором роти №1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Базіровим Салі Алімовичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що він не вчинював адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме: порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку. Крім того, розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності було проведено з порушенням встановленого порядку а саме: не було складено протокол, не пред`явлені докази вчинення адміністративного правопорушення, не була надана можливість запросити адвоката, а сам розгляд відбувся на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що діяв з дотриманням норм чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами та Конституцією України і правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки той порушив п.9.8 Правил дорожнього руху, а саме керував автомобілем поза населеним пунктом без увімкнутого ближнього світла фар, а також п. 9.9 Правил, оскільки при зупинці працівниками поліції не ввімкнув аварійну сигналізацію на транспортному засобі.

В судове засідання позивач, відповідач та представник третьої особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 14 лютого 2020 року о 11 годині 24 хвилин на 500 км автошляху М18 в Генічеському районі Херсонської області рядовим 1 батальйону 1 роти інспектором відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Базіровим Салі Алімовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2106764 у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. щодо ОСОБА_1 , який 14 лютого 2020 року об 11 годині 12 хвилин поза населеним пунктом керував транспортним засобом – TOYOTA COROLLA, державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювали фари в режимі ближнього світла, був зупинений та не ввімкнув аварійну світову сигналізацію, чим порушив підпункт «а» п. 9.9 Правил дорожнього руху України.

Пунктом 9.8 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачені випадки, коли повинно бути увімкнене ближнє світло фар під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається. Зокрема, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Відповідно до підпункту "а" пункту 9.9 Правил аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі, а згідно з підпунктом «б» пункту 9.9 – також у разі зупинки на вимогу поліцейського.

Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, зокрема порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених, зокрема, частиною 2 статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, згідно з п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі частиною першою статті 122 КУпАП.

З відеозапису, долученого відповідачем з місця події, вбачається, що позивач не реалізував своє право запросити адвоката для розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведених норм права суд дійшов висновку про те, що відповідач не порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст. 77 КАС України).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2020 року витребувано у Відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі та у інспектора роти №1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Базірова Салі Алімовича докази, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, зокрема, відеозапис з нагрудного та автомобільного відео реєстраторів, належних екіпажу, до складу якого входить інспектор ОСОБА_2 , відносно подій, які відбувались 14.02.2020 р., за участю поліцейського та водія ОСОБА_1 .

Відповідач та третя особа надали до суду відеозапис вказаних подій, з якого вбачається, що протягом усього періоду часу з 11 год 12 хв до 11 год 44 хв 14.02.2020 року транспортний засіб позивача був розміщений на майданчику біля посту дорожньої патрульної поліції з вимкненими зовнішніми світловими приладами.

А отже, у вказаному відео не містяться відомості про керування механічним транспортним засобом поза населеним пунктом з вимкненими денними ходовими вогнями, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу – з вимкненим ближнім світлом фар.

Згідно з п.п. «г» п. 9.1 Правил дорожнього руху увімкнення аварійної сигналізації є попереджувальним сигналом та відповідно до п. п. «б» пункту 9.9 Правил аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена також у разі зупинки на вимогу поліцейського.

Разом з тим, відповідальність на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами лише при початку руху чи зміні його напрямку, а не у всіх випадках користування аварійною світловою сигналізацією, зокрема, у разі зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського.

Своєю чергою ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, в тому числі, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Разом з тим, враховуючи те, що транспортний засіб після зупинки на вимогу поліцейського перебував на майданчику біля посту дорожньої патрульної поліції, він не створював перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в зв`язку з чим судом не встановлена наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не може бути доказом, оскільки за своєю суттю є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке має бути прийнято на підставі наявних доказів, що відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви до суду, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246, 250, 255, 271, 286, 295, п.п. 15.5 розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до рядового 1 батальйону 1 роти інспектора відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Базірова Салі Алімовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Відділ патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2106764, складену 14.02.2020 року інспектора роти №1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Базіровим Салі Алімовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ЄДРПОУ 40108646) в розмірі 420 (чотирьохсот двадцяти) гривень 40 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: інспектора роти №1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Базіров Салі Алімович, місцезнаходження: Херсонська область, м. Херсон, пр. Адмірала Сенявина, буд. 128.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Відділ патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 73034, Херсонська область, м. Херсон, пр. Адмірала Сенявина, буд. 128, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя