Рішення № 91630680, 18.09.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/263/1370/2020

Справа №263/2680/20

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі судових засідань Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, вказуючи на те, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачами теплової енергії. У зв`язку з несплатою за спожиту теплову енергію за період з 01.07.2013 по 01.02.2020 мають заборгованість в сумі 47 438,70 грн., у добровільному порядку заборгованість не погашають. З метою захисту своїх інтересів позивач звертався до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з заявою про видачу судового наказу, ухвалою суду від 17.02.2020 було відмовлено у видачі судового наказу. Крім основного боргу відповідачі мають сплатити на користь позивача суму інфляційних витрат за весь час прострочення зобов`язання, яка складає 8 968,49 грн., та 3 % річних, які складають 2 989,37 грн. Просить стягнути солідарно з відповідачів зазначену заборгованість та судовий збір у сумі 2102 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2020 у справі відкрито провадження, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачам право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Відповідачі про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлялися належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання відповідачами 26.03.2020 копії ухвали про відкриття провадження по справі та копії позовної заяви з додатками, направленими за зареєстрованим місцем проживання згідно з відомостями про реєстрацію місця проживання відповідачів, наданими відділом аналітичного забезпечення Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради.

Крім того, відповідачам 29.04.2020, 14.05.2020, 30.06.2020, 03.08.2020 судом направлялися листи з нагадуванням про право відповідачів надати до суду відзив на позовну заяву.

До суду від відповідачів не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подали.

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачі відзив на позов до суду не надіслали, з будь-якими клопотаннями до суду не звертались, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачами не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення ними своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

Враховуючи вищевикладене, зі згоди позивача та у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до копії ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.02.2020 по справі №263/1296/20 відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» заборгованості за користування тепловою енергією.

З відповіді з відділу аналітичного забезпечення Департаменту адміністративних послуг, наданої на запит суду, вбачається, що відповідачі: ОСОБА_1 з 22.03.1996 по теперішній час та ОСОБА_2 з 09.04.2002 по теперішній час мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .

Правовідносини власників житлових приміщень з утримання житлового приміщення регулюються нормами ЦК та законодавства, яке регулює користування житловими будинками та прибудинковими територіями.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, а споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, п. 5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 (в редакції постанови КМУ №45 від 24.01.2006), наймач (орендар) квартири – зобов`язаний, у тому числі: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у первинній редакції). Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 633, чинної з 30 серпня 2017 року).

Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Ч. 5 п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, передбачено обов`язок споживача теплової енергії своєчасно проводити розрахунки за використану теплову енергію.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 у № 1875-ІV та ст. 67 Житлового Кодексу України оплата за користування тепловою енергією та гарячим водопостачанням стягується в установленому порядку за затвердженими тарифами.

Свої зобов`язання по забезпеченню тепловою енергією ККП «Маріупольтепломережа» виконало своєчасно, належним чином.

Судом встановлено, що з 01.07.2013 по 01.02.2020 відповідачі не в повному обсязі здійснювали регулярну оплату за користування тепловою енергією, в результаті чого утворилась заборгованість, згідно з розрахунком, наданим позивачем, у розмірі 47 438,70 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункт 45)).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, вони на вимогу позивача повинні сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів заборгованість за користування тепловою енергією 01.07.2013 по 01.02.2020 у сумі 47 438,70 грн., суму 3% річних у розмірі 2 989,37 грн. та інфляційні витрати в сумі 8 968,49 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, а саме: судового збору, враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. у дольовому порядку, тобто по 1 051,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. 19, 20, 30, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 247, 265, 268, 280 ЦПК України, ст.11, 203, 205, 218, 625 ЦК України, Закону України «Про судовий збір», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279 (о/рахунок 251937), заборгованість за користування тепловою енергією у сумі 47 438 (сорок сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 70 копійок.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279, суму інфляційних витрат у розмірі 8 968,49 грн., три відсотки річних у сумі 2 989,37 грн., а всього в розмірі 11 957 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 86 копійок.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279 судовий збір у розмірі 2 102 грн., тобто по 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривні 00 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони у справі:

Позивач: Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», код ЄРДПОУ 33760279, юридична адреса: м.Маріуполь, вул. Гризодубової,1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М.Томілін