Ухвала суду № 91630635, 18.09.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.09.2020 227/3660/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року м.Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропіллі клопотання прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12020050230001070 від 14.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В клопотанні прокурор просить накласти арешт на тимчасове вилучене майно цифрову нагрудну відеокамеру CammPro 1826R2.3/32 інвентарний номер 11130230499/190, власником якої є ГУНП в Донецькій області, шляхом заборони його власнику ним користуватися, відчужувати та зберігати.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що на досудовому розслідуванні в Добропільському ВП перебуває вказане кримінальне провадження, яке порушено 14.09.2020 року за ознаками ч.1 ст.369 КК України. В рамках даного кримінального провадження був проведений огляд місця події, під час якого слідчим у поліцейського сектору реагування патрульної поліції Добропліьського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 було вилучено цифрову нагрудну відеокамеру CammPro 1826R2.3/32 інвентарний номер 11130230499/190, власником якої є ГУНП в Донецькій області, на якій зафіксована пропозиція надання неправомірної нагороди співробітникам поліції сектору реагування патрульної поліції Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, яка була озвучена ОСОБА_5 , за не складання відносно останнього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП. Прокурор вказує, що вилучена відеокамера є тимчасово вилученим майном і визнана речовим доказом, оскільки містить інформацію, яка може бути використана як доказ факту висловлення ОСОБА_5 службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди і тому, з метою забезпечення збереження вказаного речового доказу просить накласти на вказане майно арешт. При цьому прокурор зазначає, що не накладання арешту призведе до пошкодження, псування, знищення майна, зокрема відеозаписів на цифровій нагрудній відеокамері, або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Прокурор та власник майна, відносно якого вирішується питання про арешт (ГУНП в Донецькій області) про дату, час і місце розгляду клопотання були належним чином повідомлені, але в судове засідання не з`явились.

Прокурор надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати клопотання без його участі.

Будь - яких заяв від ГУ НП в Донецькій області до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За вказаних обставин, вважаю можливим розглянути клопотання без участі осіб, які були належним чином повідомленими про судове засідання.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

Дослідивши наданні матеріали кримінального провадження, встановлено таке.

14 вересня 2020 року Добропільським ВП було порушено кримінальне провадження за фактом пропозиції 14.09.2020 року громадянином ОСОБА_5 службовим особам працівникам Добропільського ВП, неправомірної вигоди, за не складання останніми відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст..130 КУпАП. Попередня правова кваліфікація за ч.1 ст.369 КК України.

Вказані обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12020050230001065 від 15.09.2020 року, постановою про призначення групи прокуроів від 14.09.2020 року, формою виводу з журналу реєстрації інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП) від 14.09.2020 року.

Протоколом оглядумісця подіївід 14.09.2020року підтверджується фактвилучення,в ходіогляду, уполіцейського СРПП ОСОБА_4 відеокамери бодікамери№190, на якій міститься відеозапис щодо пропозиції ОСОБА_5 неправомірної вигоди.

Факт складення адміністративного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП громадянина ОСОБА_5 підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 440437 від 14.09.2020 року, який складено поліцейським СРПП Добропільського ВП ст.сержантом поліції ОСОБА_6 .

В ході судового засідання встановлено, що власником цифрової нагрудної відеокамери CammPro 1826R2.3/32 інвентарний номер 11130230499/190 є ГУ НП в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058). Вказані обставини підтверджуються копіями наказу ГУНП в Донецькій області № 439 від 06.03.2017 року «Про призначення матеріально-відповідальних осіб за збереження необоротних активів та інших товарно-матеріальних цінностей в ГУНП в Донецькій області, наказу ГУНП в Доенцькі йобласті № 346 від 19.02.2020 року «Про внесення змін до наказу ГУНП в Доенцькі йобласті від 06.03.2017 № 439», додаткової угоди № 435 від 10.07.2017 року до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 343 від 06.03.2017 р, договору № 343 від 06.03.2017 року про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, акту введення в експлуатацію основних засобів ГУ НП в Донецькі області від 16.06.2020 року.

Клопотання про арешт майна подано до слідчого судді в строки, передбачені ч.5 ст.171 КПК України (майно вилучено 14.09.2020 року, клопотання подано 15.09.2020 року).

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 223 КПК Українислідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно ч.5 ст.237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.

Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.237 КПК України).

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, відповідно до ст..98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно до ч.10,11 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Враховуючи наведене, оскільки вилучені речі є речовими доказами, бо існують достатні підставі вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст..98 КПК України, та мають значення для кримінального провадження, оскільки може бути використаний (одяг) як доказу у кримінальному провадженні, а також те, що існують достатні підстави вважати, що в разі не накладення арешту відеозапис, який міститься на цифровій нагрудній відеокамері, яка була вилучена 14.09.2020 року під час огляду місця події у поліцейського ОСОБА_4 , може бути знищений або пошкоджений, внаслідок подальшого користування вказаним майном вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню і на вказане майно слід накласти арешт шляхом заборони його власнику та володільцю користуватися та розпоряджатися цими речами.

Що стосуєтьсявимоги слідчогощодо накладенняарешту майна шляхомзаборони йоговолодільцю тавласнику йогозберігати,то вказанівимоги неґрунтуються навимогах діючогозаконодавства,а томує необґрунтованими,оскільки відповіднодо ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Керуючись ст.ст.170-173,167 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12020050230001070 від 14.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучені речі, із забороною володільцюта власникувказаних речейкористуватися тарозпоряджатися ними, а саме на:

цифрову нагрудну відеокамеру CammPro 1826R2.3/32 інвентарний номер 11130230499/190,

яка була вилучена 14.09.2020 року в ході проведення огляду місця події та знаходилась у володінні поліцейського СРПП Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 .

Копію ухвали негайно вручити прокурору, слідчому та ГУ НП в Донецькій області (власнику майна).

Володільці арештованих речей мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, в порядку передбаченому ст.174 КПК України.

На ухвалу може бути подана скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Слідчий суддя ОСОБА_1