Рішення № 91630301, 16.09.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10128/20

Провадження № 2/127/1581/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивувало тим, що 30.12.2009 ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання заяви №б/н від 30.12.2009. Підписанням заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору ОСОБА_1 станом на 31.03.2020 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 14 637,92 грн, з яких: 9 384, 89 грн – заборгованість за тілом кредиту, 4 029,80 грн – заборгованість за простроченими відсотками, 500,00 грн – штраф (фіксована частина), 673,23 грн – штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 14 637,92 грн за кредитним договором №б/н від 31.12.2009 та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач відзив на позов не надала.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву відповідно до якої просив розгляд справи провести в його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні вказувала, що дійсно вона отримала кредитні картки, користувалася коштами, однак внаслідок свого матеріального стану не мала можливості погасити заборгованість, вона є матір`ю одиночкою, на її утриманні знаходяться двоє дітей, сім`я є малозабезпеченою, а тому просила врахувати ці обставини та при можливості розстрочити борг.

Вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 30.12.2009 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Згідно інформації, викладеної в цій заяві, відповідач підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Одночасно з підписанням заяви, 30.12.2009 ОСОБА_1 підписала також Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за змістом якої встановлена базова ставка за користування кредитом 2,5% в місяць; розмір щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн, і не більше залишку заборгованості; термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; встановлено порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості (пеня=пеня(1)+пеня(2), де пеня (1)=(базова % ставка за договором)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення на суму від 50 грн та більше; встановлено розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 30 днів, а саме 500 грн+5% від суми заборгованості по кредитному ліміту із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; та інше (а.с. 33).

Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов`язання, визначили розмір процентів за користування коштами та досягли згоди з усіх істотних умов договору від 30.12.2009.

На підставі цієї заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок з наданням платіжної картки, яка є ключем до рахунку, на який зараховано суму кредитного ліміту.

Відповідач користувалась кредитними коштами, за період користування кредитними коштами здійснювала його часткове погашення, що не заперечується відповідачем та кореспондується з розрахунком заборгованості позивача, а тому вказані обставини в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню, оскільки визнаються учасниками справи.

Вказана обставина підтверджується також випискою про рух коштів за картковим рахунком відповідача.

Банк, звертаючись до суду з позовом, надав заяву від 30.12.2009 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, розрахунок заборгованості за договором № б/н від 30.12.2009, виписку по особовому рахунку, довідки про видані картки та зміну кредитного ліміту, а також витяги з Тарифів та Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31.03.2020 становить 14 637,92 грн, яких: 9384,89 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4029, 80 грн - заборгованість по нарахованим процентам, 50,00 грн – пеня, 500 грн – штраф (фіксована частина) 673,23 – штраф (процентна складова), які позивач і просить стягнути з відповідача.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, сплати нарахованих процентів, а також штрафних санкцій

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд звертає увагу, що позивач просить стягнути як тіло кредиту, так і проценти, а також штрафні санкції (пеню і штраф).

Як слідує з розрахунку тіло кредиту становить 9384,89 грн, вказаний розмір підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню.

Що стосується процентів, то як слідує з розрахунку, заборгованість по процентам, які позивач просить стягнути, становить 4029,80 грн.

Статтею 1048 ЦК України закріплено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Разом з тим, як вказувалося, сторони обумовили розмір процентів в довідці про умови кредитування, яка підписана позичальником, яка дійсно містить умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, розмір яких встановлено на рівні 30 % річних (2,5% місячних).

Однак, як слідує з наданого банком розрахунку, з 01.09.2014 банк в змінив розмір процентної ставки на 34,8 % річних, з 01.04.2015 - на 43,20 % річних. З 01.01.2016 розрахунок заборгованості по процентам проведений за різними розмірами процентних ставок (сума тіла кредиту розбита, виходячи із періодів дії процентних ставок в момент отримання коштів).

При цьому матеріали цивільної справи не містять доказів, що сторони узгоджували право банку в односторонньому порядку змінювати проценту ставку.

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Порядок застосування змінюваної процентної ставки визначений ч. 4-6 ст. 1056-1 ЦК України.

Зокрема, договором має бути врегульовано періодичність збільшення процентної ставки, умови і порядок такого збільшення, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, максимальний розмір збільшення процентної ставки. Повідомлення про збільшення відбувається письмово, не пізніше ніж за 15 днів до дати збільшення.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем не було дотримано вказаних вимог закону при укладанні договору з відповідачем, а тому не можна вважати, що сторонами було узгоджено право банку в односторонньому порядку, на свій розсуд, збільшувати процентну ставку.

Як зазначено в правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 в справі № 6-1374цс17, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Такої ж позиції притримується Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 в справі №389/3409/16-ц.

Отже, застереження, зазначені в статті 1056-1 ЦК України стосуються випадку збільшення процентної ставки в односторонньому порядку.

Щодо посилання позивача в частині зміни розміру процентів (як слідує зі змісту позовної заяви) на Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку, то суд зазначає.

Велика Палата Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), в якій предметом розгляду були подібні правовідносини, зауважила, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети - заяви, оскільки за умови що вони не містять підпису позичальника, немає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Тобто при вирішенні спору суд повинен з`ясувати, які саме умови включені в заяву позичальника.

Як вказувалося, одночасно з підписанням заяви, 30.12.2009 відповідач підписала також Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за змістом якої встановлена базова ставка за користування кредитом 2,5% в місяць, отже сторони обумовили розмір процентів на рівні 30 % річних (2,5% місячних).

Разом з тим, з 01.09.2014 банк в односторонньому порядку збільшив розмір процентної ставки на 34,8 % річних, з 01.04.2015 - на 43,20 % річних, що з огляду на викладене, є неприпустимим, так як матеріали цивільної справи не містять доказів про вручення відповідачеві під розписку повідомлення про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, а тому таке збільшення є незаконним.

Відтак, з наданого позивачем розрахунку заборгованості, слідує, що станом на 01.09.2014 (останній день застосування Банком процентної ставки в межах обумовленого у заяві позичальника розміру за розрахунком на 31.12.2015) заборгованість за процентами з накопичувальним підсумком становила 212,12 грн. Заборгованість по процентам за погодженою ставкою в розмірі 2,5% в місяць за розрахунком з 01.01.2016 в цілому становить 69,02 грн (сума коштів по 10 колонці розрахунку по процентній ставці 2,5%).

Отже стягненню підлягають проценти лише в розмірі 281,14 грн (212 грн + 69,02 грн), що є заборгованістю по процентам за погодженою ставкою 2,5 %, який є доведеним. В решті розмір заборгованості по процентам є недоведеним.

Що стосується стягнення неустойки (штрафу та пені), то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до погоджених умов при порушенні строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, особа зобов`язана сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Крім того, за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів банком нараховується пеня=пеня(1)+пеня(2), де пеня (1)=(базова % ставка за договором)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн в місяць, нараховується раз в місяць, за наявності прострочення на суму від 50 грн та більше.

Позивач просить стягнути з відповідача 50 грн - нарахованої пені та 500 грн - штраф (фіксована частина), 673,23 грн – штраф ( процентна складова).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003цс15), цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на зазначене, підстави для одночасного стягнення пені та штрафу відсутні, а тому, зважаючи все ж таки на порушення відповідачем своїх зобов`язань, суд дійшов висновку про стягнення з останньої пені в розмірі 50 грн.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.12.2009 в розмірі 9716,03 грн, з яких: 9384,89 грн – заборгованість за тілом кредиту, 281,14 грн – заборгованість за простроченими відсотками, 50 грн – нарахована пеня.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. За вказаною нормою розстрочка виконання рішення суду є установленим механізмом його повного виконання за визначеними судом частинами й у встановлені судом строки, який суд може застосувати у виняткових випадках під час вирішення спору по суті, якщо за досліджених судом обставин по справі вбачатиметься реальне утруднення або об`єктивна неможливість виконання рішення суду. Судом установлено, що відповідач не працює та здійснює догляд за малолітньою дитиною, є одинокою матір`ю (довідка Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 08.09.2020 №942), на її утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей (копія свідоцтв про народження дітей та довідка про склад сім`ї від 14.07.2020 №324), сім`я є малозабезпеченою (довідка Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 03.03.202 №257). З огляду на встановлені обставини, суд вбачає, в порядку реалізації дискреційних повноважень, що надані суду ст. 267 ЦК України, можливим встановити порядок виконання рішення шляхом розстрочення сплати встановленого розміру заборгованості за кредитним договором на 1 рік зі сплатою щомісячних платежів у сумі 809,67 грн. На переконання суду дане, враховуючи загальні засади справедливості, добросовісності та розумності, дасть змогу дотримати необхідний баланс між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення суду.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1395,22 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Кредитним договором № б/н від 30 грудня 2009 року в розмірі 9716,03 грн (дев`ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 03 коп), з яких: 9384,89 грн – заборгованість за тілом кредиту, 281,14 грн – заборгованість за простроченими відсотками, 50 грн – нарахована пеня.

У решті вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1395,22 грн.

Розстрочити виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 вересня 2020 року в справі №127/10128/20 на строк 12 (дванадцять) місяців зі сплатою щомісячних платежів у сумі 809,67 грн (вісімсот дев`ять гривень 67 коп), що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» для погашення присудженої суми, починаючи з дня набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570),

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 18.09.2020.

Суддя: