Ухвала суду № 91630240, 18.09.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8975/20

Провадження № 2/127/1388/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

за участі позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТУ ДБР у м. Хмельницькому (29001 м. Хмельницький, вул. Пилипчука, буд. 28), слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) СУ ТУ ДБР у м. Хмельницькому Коваля І.А. (21000 м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, 15) про відшкодування шкоди, завданій в результаті прийняття органом державної влади нормативно – правового акта, що був визнаний незаконним і скасований та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.05.2020 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до судового засідання.

В ході судового розгляду 04.08.2020р. ОСОБА_1 перебувала в залі судових засідань № 34 без засобу індивідуального захисту. На неодноразові вимоги головуюючого одягти маску, відповіла категоричною відмовою, зазначила, що не хворіє і це її принципова позиція, в зв"язку з чим по справі було оголошено перерву з метою забезпечення безпеки решти учасників процесу та недопущення їх захворювання.

12.08.2020 року на адресу суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Романюк Л.Ф., яка мотивована тим, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу через свої низькі професійні та морально – ділові якості, веде слухання без мантії, дозволяє собі кричати на позивачку, влаштовувати публічні істерики у присутності учасників судового процесу, перевищує свої повноваження, ігнорує звернення, завдаючи позивачці додаткової моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_2 при вирішенні питання про відвід судді Романюк Л.Ф. покладався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», на період дії карантину забороняється:1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Під час судового засідання 04.08.2020 року позивачка ОСОБА_1 перебувала в залі судових засідань № 34 без засобу індивідуального захисту. На прохання головуючого одягти маску, відповіла категоричною відмовою, зазначила, що не хворіє.

За викладених обставин, жодних обставин, зазначених позивачкою в заяві про відвід головуючому, зазначених нею в заяві, головуючим допущено не було лише, лише неодноразові законні вимоги головуючого одягнути засоби індивідуального захисту, що підтверджується звукозаписом судового засідання та яким спростовуються твердження позивачки щодо неправомірних, на її думку, дій головуючого.

Разом з тим, однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, головною метою якого є відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є обґрунтовані сумніви.

Статтею 2 ЦПК України як завдання цивільного судочинства визначено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, що відповідає засадам "права на справедливий судовий розгляд", які закріплені у ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997р.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України, в п.5 ч.1 якої зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд, вирішуючи заяву про відвід судді, зважає на таке: «Правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Де Кубберпроти Бельгії» ( De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява про відвід є надуманою, безпідставною та необґрунтованою, однак враховуючи що позивачкою ігноруються законні вимоги головуючого під час судового розгляду, з метою недопущення подальшого конфлікту, сприяння довіри до суду, з метою недопущення сумнівів в неупередженості судді при розгляді справи, заяву про відвід слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст.36, 40, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Романюк Л.Ф. по даній справі задовольнити.

Цивільну справу № 127/8975/20 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТУ ДБР у м. Хмельницькому (29001 м. Хмельницький, вул. Пилипчука, буд. 28), слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) СУ ТУ ДБР у м. Хмельницькому Коваля І.А. (21000 м. Вінниця, вул. Миколи Оводова, 15) про відшкодування шкоди, завданій в результаті прийняття органом державної влади нормативно – правового акта, що був визнаний незаконним і скасований та зобов`язання вчинити дії передати до канцелярії суду для вирішення питання про автоматичний перерозподіл справи, відповідно ст.14,33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя