Вирок № 91629991, 17.09.2020, Тиврівський районний суд Вінницької області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 р. 145/1444/18

1-о/145/4/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Тихій О.Н.,

за участі прокурора Прокопчука Д.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

адвоката Когутницького В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами (у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018021320000111 від 27.04.2018 року) вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2020 року, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, заступника директора ВОК ДЮСШ "Прем`єр-Нива", уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

встановив:

Вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Вирок мотивовано тим, що 27.04.2018 року близько 16:00 години на території АЗС «Глобал Нафта», що розташована за адресою: м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, вул. Вінницьке шосе, 1а, ОСОБА_2 під час суперечки з ОСОБА_1 , яка виникла на ґрунті тривалих неприязних стосунків, дістав з автомобіля марки БМВ Х5, державний номерний знак НОМЕР_1 , пістолет моделі «ПМР-УОС», № НОМЕР_2 , на який має право носіння та зберігання, умисно, усвідомлюючи настання негативних наслідків від своїх дій, здійснив два постріли з вогнепальної зброї, один з яких вгору, другий в землю, в результаті чого куля зрикошетила у ногу ОСОБА_1 , внаслідок чого останній отримав тілесне ушкодження у виді проникаючої рани правої ноги.

Згідно висновку експерта №191 від 06.06.2018 пістолет, вилучений у ОСОБА_2 , є короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом моделі «ПМР-УОС», № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А., виробництва України, заводського виготовлення, призначеним для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженим гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами.

За наслідками хуліганський дій ОСОБА_2 у ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичного експерта № 81/69 від 31.07.2018 виявлено рану по передньо-внутрішній поверхні правої гомілки, що виникла, можливо, 27.04.2018 року і по ступеню тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. За механізмом спричинення, вище описане поранення, могло виникнути від дії тупого предмету, що не виключає дії гумової кулі, про що вказано в обставинах, викладених в ухвалі суду.

ОСОБА_2 вважає, що вирок від 10.03.2020 про визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, оскільки при винесенні вироку не було відомо про свідка ОСОБА_3 , який був очевидцем конфлікту між ним та ОСОБА_1 , відповідно до показань якого судом може бути враховано, що в його діях мотиву явної неповаги до суспільства не було, він лише прагнув захистити себе у конфлікті з потерпілим.

Свідок ОСОБА_3 показав суду, що він їхав з Вінниці в Тиврів, зайшов на АЗС попити кави, йому зателефонували, він взяв телефон, потім під`їхав ОСОБА_2 , який зайшов в приміщення АЗС, потім вийшов, а за ним вийшов потерпілий з пляшкою шампанського, він сварився з ОСОБА_4 . Після цього чулися постріли, через хвилин п`ять він допив каву та поїхав. Під час пострілів ніхто з людей не підходив, лише працівник АЗС через деякий час відчинив двері та подивився. Після пострілів ніякі люди до місця подій не підходили, заправка працювала у звичайному режимі. Потерпілий пішов до бесідки і сів там на лавку.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він прийшов на АЗС приблизно о 16 годині, зайшов у приміщення АЗС, заправлявся, ніяких подій ні на вулиці, ні на території заправки та в приміщенні заправки не відбувалося.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що із ОСОБА_2 раніше були неприязні відносини, на заправці він його впізнав. Вони вийшли разом з ОСОБА_6 , а потім вийшов ОСОБА_2 . ОСОБА_7 відійшов, потім була у нього та ОСОБА_4 неприємна розмова, якої ніхто не чув. Він йшов з пляшкою шампанського у руці. Ця розмова (конфлікт) відбувалася за межами заправки. ОСОБА_8 пішов вперед, а він пішов за ним. Він махнув рукою з шампанським, а ОСОБА_8 сказав: "Не підходь до мене!". Мабуть, злякався і вистрелив, спочатку вверх, а потім в землю. Він зупинився. ОСОБА_8 сів у машину і поїхав, а він пішов до альтанки та сів на лавку. Болю спочатку не відчував, а потім до нього підійшов ОСОБА_7 і хтось викликав поліцію.

При конфлікті на заправці нікого не було. ОСОБА_7 знаходився з іншого боку заправки. Особисто він був в стані алкогольного сп`яніння, вважає, що якби він був тверезий, такої ситуації не сталося б. Відмовляється від обвинувачення, оскільки вважає себе винним у конфлікті. Заяву про відмову від обвинувачення писав ще у минулому засіданні. Він претензій до ОСОБА_9 не має. Сталось непорозуміння і вони помирились.

Свою винуватість щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_2 не визнав і дав показання про те, що 27.04.2018 року біля 15-00 год. з ОСОБА_10 , його автомобілем виїхали з м.Вінниця в м.Гнівань на сесію в Гніванську міську раду. Зупинилися на автозаправці в м.Гнівань (перша заправка з Вінниці за лісовим масивом, біля приміщення поліції), щоб купити цигарок та води. Він зайшов в магазин. ОСОБА_10 залишився в автомобілі.

Біля каси стояв ОСОБА_11 , він був в стані алкогольного сп`яніння, пропонував продавцям в магазині та йому випити шампанського, але він відмовився.

ОСОБА_12 вийшов з товаришем з магазину, став справа від виходу. Він ( ОСОБА_4 ) також вийшов і направлявся до автомобіля, на якому приїхав. ОСОБА_11 покликав його і він до нього повернувся, він попросив цигарок і вони підійшли один до одного, він дав йому цигарку, в ході чого зав`язалась бесіда між ними. ОСОБА_11 запитав його, чому він приїхав в м.Гнівань і він відповів, що приїхав по робочих питаннях. ОСОБА_1 знов запропонував йому випити шампанського, він знов відмовився, на що ОСОБА_11 образив його нецензурними словами, почалась штовханина між ними, хто почав перший, він не пам`ятає. Він відштовхнув його від себе, від чого ОСОБА_11 зупинився на 3-4 кроки від нього. ОСОБА_11 тримав у руках пляшку і він подумав, що ОСОБА_12 його хоче вдарити нею, тому він пішов до автомобіля, який знаходився за метрів 5-6 від нього і з барсетки дістав пістолет "ПМР-УОС", калібру 9 мм з гумовими кулями (тому він і не вважає, що це вогнепальна зброя) від автомобіля він зробив 2 кроки в сторону ОСОБА_1 , який рухався в його сторону. Він зробив вистріл вгору, проте це не подіяло, він продовжував свій рух до нього, після чого він зробив постріл в землю на відстані приблизно 70 см від себе (в правий бік від себе, приблизно під кутом 45 градусів). Внаслідок чого, ОСОБА_12 зупинився приблизно на відстані 1 м від нього. Більше він не стріляв, а ОСОБА_11 пішов у бесідку, при цьому рухався він нормально, не стогнав, не кричав і сів на лавці. Бесідка знаходиться на відстані пару метрів від місця конфлікту, за межами території АЗС. Конфлікт було вичерпано, він сів в автомобіль і поїхав до Гніванської міської ради. Він не мав умислу на порушення громадського порядку, це був конфлікт через неприязні відносини на той час між ним та ОСОБА_13 Конфлікт тривав хвилин п`ять. АЗС та мийка, коли відбувалися постріли, працювали у звичайному режимі.

Згідно п.1, 4 ч.2 ст.459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Таким чином, суд вважає, що існували обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення та які підтверджують відсутність в діях ОСОБА_2 хуліганських дій, що в сукупності є підставою вважати вирок таким, що підлягає скасуванню як необґрунтований та скасовує вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.1 КК України кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Згідно ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №288/1158/16-к безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також морально-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови «Про судову практику у справах про хуліганство» за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілому побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України.

Згідно з ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п.45) випливає, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1999 №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" орієнтує суди на те, що відповідно до вимог КПК України виправдувальний вирок постановляється, серед іншого, за відсутністю події злочину, коли судовим розглядом справи встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця.

Здійснивши судовий розгляд даного кримінального провадження відповідно до вимог ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 337 КПК України, оцінивши досліджені у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази, не доводять наявності події кримінального правопорушення, кваліфікація якого наведена у обвинувальному акті.

При розгляді обвинувального акту в судових засіданнях було допитано свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_14 показала, що приблизно в 2018 році вона, її чоловік ОСОБА_21 і ОСОБА_16 знаходились на заправці в власному автомобілі на території заправки, яка розміщена в м.Гнівань, поряд з поліцією. Вона почула два хлопки по звуку схожі на звук зірваної петарди.

На заправку вони приїхали о 15-30 год. В приміщення заправки пішов її чоловік, вона вийшла з автомобіля ВАЗ 21099 і стояла біля автомобіля, а ОСОБА_22 сиділа в автомобілі. Чоловік купив три кави, яку вони випили в середині автомобіля. Автомобіль чоловіка стояв передньою частиною до поліції, що відбувалось на території заправки вона особисто не бачила.

Після того, як вона почула два хлопки, вона вийшла із машини. Побачила, що йшов незнайомий їй на той час чоловік, який сказав, що його звати ОСОБА_23 , років 55-60, запитав її, чи є телефон, він попросив викликати «швидку», тому що чоловікові прострелили ногу. Особисто вона викликала швидку допомогу і працівників поліції, тому, що побачила на відстані 20 м, що у бесідці сидів потерпілий, у нього була піднята штанина на одній із ніг і по нозі текла кров.

Потім з автомобіля вийшли її чоловік і ОСОБА_22 , яка наклала жгут, який був в аптечці автомобілі, щоб припинити кровотечу.

Потерпілий був в стані сильного алкогольного сп`яніння, на їх питання дати відповіді не міг. Швидка приїхала через 5 хвилин.

ОСОБА_2 на місці події вони не бачили.

Вони запитали ОСОБА_23 , який був тверезий, що сталось? Той повідомив, що чоловік, якому прострелили ногу, чіплявся і пропонував випити іншому, через що між ними стався конфлікт. Приїхали працівники поліції на місці події, знайшли дві гільзи у її присутності.

Свідок ОСОБА_15 показав, що в теплу пору 2018 року він з ОСОБА_11 поїхав на бензозаправку в м.Гнівань, біля приміщення поліції, попити каву в обідню пору. Думає, що ОСОБА_11 був напідпитку, у підвищеному настрої. Вони вдвох зайшли в приміщення заправки, замовили по чашці кави, ОСОБА_12 замовив шампанське для всіх присутніх. Запропонував випити і йому, він відмовився, оскільки він за кермом і не вживає. ОСОБА_11 запропонував продавчиням, ті теж відмовились. Шампанське було розкорковано. В цей час в приміщення заправки зайшов незнайомий йому на той час ОСОБА_2

ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_24 випити шампанського. ОСОБА_12 взяв у дівчат – продавчинь два пластикових стаканчики, надів їх на пляшку з шампанським і вони у двох вийшли на двір. Слідом за ними з приміщення бензозаправки він вийшов за ними. Вони попрямували до бесідки на території заправки, а він йшов позаду них. ОСОБА_11 і ОСОБА_25 зайшли в бесідку, спілкуючись, а він відійшов від них на відстань приблизно 8 метрів, оскільки спілкувався по телефону. Почув розмову між ними на підвищених тонах, повертався до бесідки, ОСОБА_25 в цей час пішов до автомобіля, який знаходився приблизно 5 м. від бесідки. Вийшовши з нього, почав стріляти, на його думку із «стартового пістолета» в повітря, спочатку вгору, потім в землю, він особисто бачив це, бачив газовий дим. Потерпілий в цей час стояв у бесідці за столом, між ними на час пострілів були 2-3 м. ОСОБА_25 під час пострілів постійно стояв на місці, не робив ніяких рухів. Прицільних вистрелів, на його думку, не було. ОСОБА_25 сів у чорний джип і поїхав. Він підійшов до потерпілого і замітив, що у нього з ноги тече кров, він підняв штанину, підняв поранену ногу і побачив, що тече кров. До конфлікту крові не було. Він побіг в свою машину, зробили йому перев`язку, попросив присутніх на території заправки осіб викликати швидку допомогу. Приїхала «швидка» і ОСОБА_26 забрали.

Свідок ОСОБА_22 показала, що з подругою ОСОБА_14 і її чоловіком ОСОБА_21 приїхали на бензозаправку в м.Гнівань біля приміщення поліції. ОСОБА_27 пішов на заправку купувати каву, а вона з ОСОБА_27 залишились в машині. Він приніс каву і вони втрьох в машині її пили. Вона почула хлопок, схожий ніби зірвалась петарда, скільки хлопків не пам`ятає. Приблизно через 3 хв. до машини підбіг чоловік ОСОБА_7 запитав, чи є в машині аптечка, і чи є телефон, щоб викликати "швидку допомогу", оскільки чоловіку прострелили ногу. Вона взяла аптечку з машини і підійшла до потерпілого, який знаходився у бесідці приблизно на відстані 20 м.

Незнайомий чоловік ( ОСОБА_11 ) сидів на лавці, підійшов ОСОБА_7 і вони почали надавати ОСОБА_28 допомогу. Вона фельдшер і побачила, що у потерпілого була прострелена нога (кульове поранення) нижня третина правої гомілки і почалась венозна кровотеча. Вона поклала жгут на верхню третину правої ноги і кров зупинила. Вона запитала ОСОБА_26 чи він добре почувається. Вона більше нікого на території АЗС не бачила. Їх автомобіль носом був розташований до приміщення поліції, а бесідка була позаду автомобіля.

Свідок ОСОБА_17 показала, що вона працює товарознавцем на АЗС «Гнівань гранітний кар`єр». В 2018 році в денну пору доби в приміщення заправки зайшли на той час незнайомий їй ОСОБА_11 з ОСОБА_29 .

Вони щось купували, вона в цей час поїхала по товар, коли вона приїхала, приблизно через 30-40 хв. побачила швидку, в яку вантажили людину, якої вона побачила ноги. Також там були працівники поліції. Зі слів присутніх, їй стало відомо, що його хтось поранив.

Після цього інциденту заправка деякий час не працювала (не працював газовий модуль), цю територію обгородили працівники поліції, а бензин і дизпаливо відпускали.

В той день продавщицею і оператором була ОСОБА_19 , пістолетчицею ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_18 показала, що навесні 2018 року їй зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що в її чоловіка травматичне поранення, його забрала «швидка» і завезла в Тиврівську ЦРЛ. Вона одразу поїхала в лікарню, його оперували. Чоловік знаходився в лікарні 1-1,5 год., був напідпитку. Завдана шкода чоловіку відшкодована.

Свідок ОСОБА_19 – старший оператор АЗС «Гніванський гранітний кар`єр», показала, що в 2018 році вона знаходилась на зміні. В магазин на заправці, де вона працює на касі, приблизно о 15-00 год. зайшов незнайомий чоловік, замовив каву та шампанське, відкрив його. В цей час в магазин зайшов наступний клієнт, на той час їй незнайомий – ОСОБА_2 . Чоловік із шампанським почав пропонувати ОСОБА_24 випити, однак той відмовився, після чого вони вийшли на подвір`я заправки, що було далі - вона не бачила. На вулицю запропонував вийти ОСОБА_30 . Почула звуки, схожі на звуки петарди, скільки їх було – не знає. Вона хвилин через 5 вийшла на двір, побачила, що чоловік, який був з шампанським, сидить на лавці метрів за 20 від входу в магазин. Другого чоловіка уже не було.

В зв`язку з даною подією, деякі автомобілі, які під`їжджали заправитись газом, від`їжджали не заправлені. На залі в той день також працювала молодший оператор – ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_20 показала, що з 2016 року по жовтень 2018 року вона працювала на автозаправці в м. Гнівань. В 2018 році вона знаходилась в приміщенні магазину заправки, розставляла товар. ОСОБА_31 невідомих чоловіків знаходились біля каси, розмовляли з оператором ОСОБА_32 , зміст розмови вона не чула. Потім вони вийшли на вулицю, через кілька хвилин вона почула хлопок, схожий на вистріл велосипедного колеса. Вона вийшла на вулицю, побачила чоловіка в бесідці, нога в якого була в крові, повернулась в магазин повідомила про дані обставини. Повернулась на вулицю і побачила, що інший чоловік, який стояв біля бесідки, а раніше спілкувався з пораненим в магазині, вдарив когось із присутніх, сів в автомобіль і поїхав. Все тривало хвилин 10. Поранений чоловік був напідпитку. Бесідка знаходиться на території автозаправки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_2 за ч.4 ст.296 КК України (грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї (хуліганство).

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 62 Конституції України: "Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь", а тому суд приходить до остаточного висновку, що ОСОБА_2 слід визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому ч.4 ст.296 КК України, в зв`язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Як наслідок, відповідно до ч.1 ст.373 КПК України, ОСОБА_2 слід виправдати у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду від 04.05.2018 року на 4 змиви з вузлів автомобіля «ВМW X 5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , на пістолет «ПМ», магазин до нього та 5 патронів калібру 9 мм., які належать ОСОБА_2 на підставі дозволу на зброю № НОМЕР_3 , пістолет «Форт», з магазином з вмістом 10 патронів калібру 9 мм., які належать ОСОБА_10 на підставі дозволу на зброю № НОМЕР_4 , 2 стріляні гільзи з маркуванням «РАК GLD УАК 9 мм.», змив РБК та гумову кулю, яка була добровільно видана потерпілим ОСОБА_13 , накладено арешт, який підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати по проведенню експертизи слід віднести на рахунок держави.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395, 467 КПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.03.2020 року, яким ОСОБА_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, задоволити.

Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 березня 2020 року у справі №145/1444/18 скасувати.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та виправдати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду від 04.05.2018 року на 4 змиви з вузлів автомобіля «ВМW X 5», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , на пістолет «ПМ», магазин до нього та 5 патронів калібру 9 мм., які належать ОСОБА_2 на підставі дозволу на зброю № НОМЕР_3 , пістолет «Форт», з магазином з вмістом 10 патронів калібру 9 мм., які належать ОСОБА_10 на підставі дозволу на зброю № НОМЕР_4 , 2 стріляні гільзи з маркуванням «РАК GLD УАК 9 мм.», змив РБК та гумову кулю, яка була добровільно видана потерпілим ОСОБА_13 .

Речові докази, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Гніванського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області: змиви з рук ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , 11 гільз калібру 3 мм, 3 патрони 9 мм, знищити, пістолет «Форт» повернути ОСОБА_10 , пістолет ПМР-УОС» № НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_2 .

Процесуальні витрати по проведенню експертиз віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Ратушняк І. О.