Ухвала суду № 91629887, 18.09.2020, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1432/20

Провадження №:1-кп/138/139/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Савкової І.М.,

за участі: секретаря Цибульської Т.І.,

прокурора Путрі О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Головацького С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карабинівка, Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, в силу ст. 89 КК України раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2020 до Могилів-Подільського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12019020000000509 від 26.12.2019. Клопотання мотивоване наступним.

На розгляді суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115 КК України. В межах досудового розслідування установлено, що ОСОБА_1 16.08.2019 о 18 год. 00 хв., біля однієї із спортивних баз, що розташована на Трухановому острові у м. Київ, розуміючи неправомірність своїх дій, погодився на пропозицію невстановленої особи на ім`я ОСОБА_2 , та за кошти у сумі 800 грн., без передбаченого законом дозволу та в порушення вимог, визначеним п.21 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняної зброї для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 №622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2012 №5, придбав ручну наступальну осколкову гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, відповідно до висновку експерта №51 від 04.05.2020, яку незаконно переніс та зберігав за місцем тимчасового проживання в приміщенні спортивної бази, що розташована у м.Київ по вул. Трухановській,5.

Після звільнення, 23.09.2019 з ТОВ «Укртрансміст», ОСОБА_1 перевіз, незаконно зберігаючи при собі, вказану вище гранату з м. Києва до свого будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав, сховавши у картонну коробку на шафі однієї із кімнат будинку.

Відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи №51 від 04.05.2020 – ручна наступальна осколкова гранати РГД-5 є бойовим припасом промислового виготовлення військового призначення.

Крім того, установлено, що 25.12.2019 приблизно о 15 год. 00 хв. до будинку ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_2 , прийшли його товариші ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з яким він почав розпивати спиртне. Через певний час до будинку ОСОБА_1 прийшли його знайомі місцеві мешканці, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_8 , які продовжили вживали спиртні напої.

Через певний час, біля 00 год. 30 хв. 26.12.2019, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, під час якого останній почав наносити удар руками по обличчю ОСОБА_1 , однак згодом заспокоївся та припинив побиття. Після цього ОСОБА_1 , будучи невдоволеним поведінкою гостей, став виганяти усіх зі свого будинку, при цьому усі присутні вийшли за межі домоволодіння, а ОСОБА_3 і ОСОБА_5 виражаючи своє невдоволення шляхом суперечки та образ ОСОБА_1 , залишились на території його подвір`я.

У відповідь на зухвалі дії вказаних осіб, з метою помст за свою образу та побиття, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , застосувавши проти них гранату. З цією метою, ОСОБА_1 зайшов у свій будинок, де з картонної коробки, що зберігалась на шафі у одній із кімнат, дістав незаконно придбану ним в середині серпня 2019 року у м.Києві ручну наступальну осколкову гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, відповідно до висновку експерта №51 від 04.05.2020.

Після цього ОСОБА_1 вийшов на ганок свого будинку з метою вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , способом небезпечним для життя багатьох осіб, так-як усвідомлював небезпеку своїх дій, тримаючи у руці наступальну осколкову гранату РГД-5 основним призначенням якої, відповідно до тактико-технічних характеристик, є ураження живої цілі уламки корпусу з радіусом зони ураження до 20 метрів, а можливими наслідками від чого є заподіяння смерті людей.

Таким чином, розуміючи наслідки від застосування вказаної вище наступальної осколкової гранати РГД-5, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 умисно висмикнув з гранати та викинув на землю запобіжну чеку, привівши таким чином її у бойову готовність, висловлюючи погрози її застосування до вказаних осіб, намагався кинути бойову гранату у бік ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ..

Усвідомлюючи небезпеку, яка виникла з боку ОСОБА_1 , та з метою недопущення доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , спробували відібрати у ОСОБА_9 гранату. З цією метою, ОСОБА_3 схопив двома своїми руками за кисть ОСОБА_1 , у якій була затиснута граната, та почав її утримувати, для того щоб останній не відпустив спусковий важіль гранати, а ОСОБА_5 , в цей час, повалив останнього на землю, та тримав його в положенні лежачи на спині, поки ОСОБА_3 намагався відібрати та знешкодити бойовий припас, а саме наступальну осколкову гранату РГД-5. Однак, ОСОБА_9 відпустив спусковий важіль гранати, привівши її таким чином в дію, внаслідок чого стався вибух.

В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_5 отримав Множинні осколочні поранення спини та був госпіталізовнний до Могилів-Подільської ОЛІЛ, а ОСОБА_3 помер на місці події.

Однак, довести ОСОБА_1 свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя дох осіб до кінця не вдалось від причин що не залежали від його волі, оскільки потерпілому в Могилів-Подільській ОЛІЛ своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №165 від 26.01.2020, у ОСОБА_3 мали місце такі тілесні ушкодження: травматична ампутація правої кисті на рівні промінево - п`ясного суглобу; дві садни на грудній клітині зліва від правого соска, дві подібні садни в лівій підключичній ділянці; рвана рана по передній поверхні правого плечового суглоба та у верхній третині правого плеча, три забійні рани по верхній поверхні правого плечового суглоба, три подібні рани по переду від рваної рани по передній поверхні правого плечового суглобу, дві забійні рани по передній поверхні грудної клітини в проекції грудини, дві подібні рани в ділянці правої ключиці у внутрішнього кінця та у її середині, рвана рана в ділянці волосяної частини голови справа та в ділянці правої щоки до нижньої третини, дві рвані рани правої вушної раковини; лінійний перелом кісток склепіння черепу (лобної кістки та правої тім`яної кістки) з розходженням між краями та вибуханням в них речовини головного мозку: з розчавленнням речовини головного мозку правої півкулі в тім`яно-скроневій ділянки, з ушкодженням твердої та м`яких мозкових оболонок, лінійний перелом правого крила клиновидної кістки, який з`єднується з переломами склепіння черепу. Всі вище описані тілесні ушкодження могли утворитись одно моментно (внаслідок вибуху).

Смерть ОСОБА_3 настала в наслідок відкритого перелому кісток склепіння та основи черепу з пошкодженням речовини головного мозку, м`яких та твердих мозкових оболонок правої півкулі головного мозку.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №76/17 від 13.04.2020, у ОСОБА_5 мали місце такі тілесні ушкодження: множинні осколкові поранення м`яких тканин правої половини спини, поверхневої дільниці лівого плеча, правого кульшового суглобу, стегна, які утворились від множинної дії предметів з загостреною травмуючою поверхнею, яким могли бути і осколки від вибухового пристрою типу гранати, можливо 26.12.2019, та належить всі у сукупності та кожне окремо до легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я більше 6-ти діб, але менше 21-ї доби.

Термін утримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою спливає 19.09.2020, у зв`язку з чим є необхідним та доцільним вирішити питання, щодо продовження строку його утримання під вартою, без зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, на більш м`який, що обґрунтовується наступним.

Обставинами, що вказують на законне і обґрунтоване продовження, щодо обвинуваченого, строку запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115 КК України, що неодноразово перевірено судом і висвітлено у відповідних ухвалах суду, вчинення ним особливо тяжкого злочину, за які законом передбачено 15 років позбавлення; наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України. Перебуваючи на волі ОСОБА_9 зможе ухилятися від явки до суду, що унеможливить належний розгляд справи у розумні строки, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення; з урахуванням стадії судового розгляду кримінального провадження також наявний обґрунтований ризик здійснення обвинуваченим, якщо останній буде перебувати на волі, тиску на потерпілого та свідків, які на сьогоднішній день ще не допитувались у суді.

На необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також вказує співрозмірність вчинених ним злочинів із завданими наслідками.

Прокурор Путря О.В. вважає, що є усі підстави для задоволення клопотання. Всі з вище перерахованих ризиків і обставин, чітко відображенні у відповідних матеріалах судової справи і продовжують мати своє місце на даний час.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Головацький С.Б. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Вважають, що ризики зазначені в клопотанні не доведено. Крім того, кваліфікація зазначена в обвинувальному акті не відповідає фактичним обставинам справи. На думку захисника, запобіжний захід у виді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченим, враховуючи, що він має постійне місце проживання, батьків, до затримання офіційно працював, на утримані неповнолітня дитина, позитивно характеризується.

Заслухавши прокурора, думки обвинуваченого, захисника, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 28.12.2019 до ОСОБА_1 вже застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжено ухвалами Могилів-Подільського міськрайонного суду від 03.06.2020, 01.08.2020.

Під час застосування запобіжного заходу, перевірено обгрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115 КК України,а також, встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На час розгляду клопотання ризики не відпали.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів. Злочини, які інкриміновані обвинуваченому вчинені в стані алкогольоного спяніння, останній фактично не визнає вину у скоєнні злочинів, передбачених ст. 115 КК України, по місцю тимчасового проживання характеризується негативно, схильний до вживання алкогольних напоїв, за місцем реєстрації не проживав, на момент скоєння злочинів не працював, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Наявність реєстрації місця проживання, батьків похилого віку, з якими останній не проживав до скоєння злочинів, інвалідність матері та сестри, неповнолітня дитини, яка проживає окремо з матір`ю, на думку суду, не є тими стримуючими факторами, які зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Що стосується позитивної характеристики за місцем реєстрації, остання не може бути об`єктивною та взятою судом до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений не проживав за місцем реєстрації.

Станом на день розгляду клопотання, справа перебуває на стадії судового розгляду. Потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_6 , які є односельцями та знайомими обвинуваченого, а також безпосередніми учасниками події, яка мала місце 25.12.2019, не допитані. А тому враховуючи, що суд сприймає покази потерпілих, свідків безпосередньо, обґрунтованим є ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України – можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків.

Крім того, всі доводи сторони захисту з приводу недоведеності ризиків, невірної кваліфікації та підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, були оцінені судом під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який 26.08.2020. Інших обставин, які б свідчили про те, що встановлені ризики відпали або зменшились настільки, що до обвинуваченого з метою забезпечення належної процесуальної поведінки може бути застосовано більш м`який запобіжний захід суду не доведено.

Враховуючи викладе вище, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, тому з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним продовжити запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 199, 331, ч.2 ст. 376, п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб до 13 листопада 2020 року.

Копію цієї ухвали необхідно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Суддя: І.М. Савкова