Постанова № 91629575, 18.09.2020, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/806/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2020 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., за участю адвоката Богельського І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 24 грудня 2013 року Дубровицьким РС УДМС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Права та обов`язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 роз`яснені.

в с т а н о в и в :

12 липня 2020 року о 01 год. 20 хв., в м. Дубровиця по вул. Макарівська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки "ИЖ 2715", з номерним знаком НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожними рота, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest №6810" та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 жодних пояснень не надав.

На розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 суду показав, що того дня, а саме 12 липня 2020 року, він домовився із ОСОБА_1 , що той забере його та відвезе додому, оскільки того дня був дощ. Рухаючись по вул. Комунальна, що в м. Дубровиця, вони були зупинені працівниками поліції. Він залишився сидіти в машині, а ОСОБА_1 пішов до автомобіля працівників поліції. Чи були свідки на місці зупинки транспотного засобу, він не бачив. Також додав, що запаху алкоголю від ОСОБА_1 він не чув.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Богельський І.В. в судовому засіданні просив суд закрити провадення у даній справі за відсутністю в діях його довірителя ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в даному випадку було порушено порядок огляду ОСОБА_1 , який у відповідності до вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення проводиться в присутності двох свідків. Оскільки працівниками поліції не було залучено двох свідків під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляу на визначення стану алкогольного сп`яніння, то такий огляд у відповідності до вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважається недійсним.

Свідки, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №090506 від 12 липня 2020 року, а саме ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_3 та ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_4 , в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Богельського І.В., допитавши свідка ОСОБА_2 на розгляді справи в суді, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №090506 від 12 липня 2020 року, в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, наявні у ОСОБА_1 та зафіксовано факт його відмови від проходження огляду для визначення стану сп`яніння, а також іншими доказами.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожними рота, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та запропоновано пройти огляд для визначення стану сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, про що свідчать їх підписи в даному акті (а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що 12 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 було видано направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого щодо ОСОБА_1 , встановлено що 12 липня 2020 року він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі в присутності свідків.

Водночас, з відеозапису, що наявний в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд для визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що він відмовився.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Таким чином факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

З зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 , видане 28 лютого 2003 року (а.с.7).

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Разом із тим, згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 24, 40-1, 284, 287, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код за ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 20400 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень).

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор