Рішення № 91628360, 17.09.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3528/20

Провадження № 2-а/415/313/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенанта поліції Чіпіжного Михайла Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенанта поліції Чіпіжного Михайла Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ДІІ18 № 538395 від 12.05.2020 року, відповідач визнав його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП та відповідно до ст. 36 КУпАП наклав на позивача адміністративне стягнення, встановлене за більш серйозне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Фабула постанови: 10.05.2020 року 15 год. 10 хв. у м. Лисичанську по просп. Перемоги, 94, водій керував т.з. з поміченою несправністю, а саме: не горіла лампа правої стоп-фари в денну пору доби, чим порушив п.31.4.3(пункт нерозбірливо) ПДР України. При перевірці документів водій на вимогу поліцейського відмовився пред`являти для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4а ПДР України.

З винесеною відповідачем постановою позивач не згоден, оскільки не порушував зазначених вимог ПДР України та відповідно, зазначених у постанові адміністративних правопорушень.

В діях позивача не існувало складу адміністративних правопорушень, також не існувало і події адміністративного правопорушення, але відповідач безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідач визнав позивача винним у порушенні п 31.4.3 (пункт нерозбірливо не горіла лампа правої стоп фари) ПДР України, що передбачає адміністративну відповідальність за ст. 125 КУпАП.

Однак, він не знав і не міг здогадатися, а також фізично не мав можливості під час їзди побачити що лампа у задній правій стоп фарі від поганого стану автомобільних доріг просто відійшла під час їзди, про що він відразу відповідачу на місці зупинки пояснив.

12.05.2020 року під час розгляду справи він також пояснив відповідачу, що в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення, оскільки адміністративне право рушення, відповідно до КУпАП, вчиняється або умисно або з необережності та необхідною умовою повинно бути наявність умислу та усвідомлення особою вчинення право рушення, чого не існувало у ситуації позивача із лампою стоп фари.

Однак, доводи позивача не були взяті відповідачем до уваги.

Також, відповідач визнав позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП не пред`явив для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних т\з.

Однак, дії відповідача по перевірці в позивача полісу були поза межами законодавства.

Так, ст. 16 ЗУ "Про дорожній рух" визначено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу працівників поліції передати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс. Перелік випадків, про які йдеться в Законі "Про дорожній рух" зазначені в ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме п. 21.2 ст. 21 встановлює, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, відповідно до

Оскільки, протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за порушення ПДД України не складався та у ДТП він не приймав участь, то відповідач був позбавлений законодавчо та не мав права вимагати від позивача перевірки полісу, що виключає адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, вимога щодо перевірки у позивача полісу обов`язкового страхування відбулася з порушенням встановленого порядку його перевірки.

Просив суд визнати дії відповідача (інспектора взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Чіпіжного Михайла Олександровича щодо розгляду 12.05.2020 року справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно позивача - протиправними, постанову серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020 року - скасувати.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач вважає дії патрульного поліції протиправними, а постанову серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі незаконною, у зв`язку з чим просить закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 10.05.2020.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

19.06.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/3528/20 було відкрито провадження у цій адміністративній справі.

26.06.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 12.05.2020.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суду надав клопотання, в якому просив справу розглядати за його відсутності.

Досліджені докази та відеоматеріали, наявні в матеріалах адміністративної справи, на підставі чого судом були встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 10 травня 2020 р. о 15 годині 10 хвилини у м. Лисичанську по пр. Перемоги, 94, з поміченою несправністю правої стоп-фари в денну пору доби, чим порушив п. 31.4.3а ПДР України. При перевірці документів водій на вимогу поліцейського відмовився пред`являти для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4а ПДР України.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає дії відповідача протиправними, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020 року незаконною, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 та ст. 125 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 10 травня 2020 р. о 15 годині 10 хвилини у м. Лисичанську по пр. Перемоги, 94, з поміченою несправністю правої стоп-фари в денну пору доби, чим порушив п. 31.4.3а ПДР України. При перевірці документів водій на вимогу поліцейського відмовився пред`являти для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4а ПДР України.

Відповідно до п. 31.4. 1.а ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: гальмові системи змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або коремі деталі, що передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника.

Відповідно до п. 2.4. а ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1. (посвідчення водія відповідної категорії на право керування ТЗ, реєстраційні документи на ТЗ та страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ тощо).

Відповідно до ст. 125 КУпАП, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем наданий суду відеозапис на DVD-R диску.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020 року вбачається, що до неї додані відеозаписи DSJ-Х300049_ВВ0049 та відео DSJ-Х300058_ВВ0058.

Судом були дослідженні відеозаписи DSJ-Х300049_ВВ0049 та відео DSJ-Х300058_ВВ0058, надані відповідачем та на які є посилання в п. 7 постанови ДП18 № 538395 від 12.05.2020 року.

З досліджених відеозаписів DSJ-Х300049_ВВ0049 та відео DSJ-Х300058_ВВ0058, судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN PRIMERA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 10 травня 2020 р. о 15 годині 10 хвилини у м. Лисичанську по пр. Перемоги, 94, з поміченою несправністю правої стоп-фари в денну пору доби, чим порушив п. 31.4.3а ПДР України. При перевірці документів водій на вимогу поліцейського відмовився пред`являти для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4а ПДР України.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII.

А саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").

Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.

Відповідно до пункту 21.2 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушеньправил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно з законодавством України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс.

Разом з тим, як вбачається з відеозапису, та не заперечується й позивачем, останній відмовився пред`явити поліс (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки на вимогу працівника поліції, та порушив п. 31.4.3а ПДР України, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.

Отже, судом встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.п. 31.4.а та п.п. 2.4 а ПДР України, відповідачем надані належні, допустимі та достатні докази.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020 року складена з дотриманням норм статті 283 КУпАП .

Доводи позивача суд не приймає до уваги, адже вони є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем надані докази того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за наявності належних доказів, з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенанта поліції Чіпіжного Михайла Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 268, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенанта поліції Чіпіжного Михайла Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ДП18 № 538395 від 12.05.2020 року (виготовлену не друкарським засобом) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП, залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: інспектор взводу №2 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області лейтенант поліції Чіпіжний Михайло Олександрович, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2020.

Суддя Ю. О. Калмикова