Ухвала суду № 91625766, 18.09.2020, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №182/4364/19

У Х В А Л А

18.09.2020 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченка Д.М., за участю секретаря судового засідання Левкович Н.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним довіреності і договору купівлі-продажу квартири, треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріусНікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дряблов Олександр Володимирович та приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель Сергій Олександрович.

23.07.2020 року представник позивача по справі подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованої за місцем проживання по АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 23.08.2019 року приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Іопелем С.О., зареєстровано за №3465.

Заяву обгрунтовує тим, що спірна квартира протиправно перейшла у власність відповідача ОСОБА_5 , тому можливо, що вона в будь-який час може відчужити її на користь інших осіб.

Невжиття заходів щодо забезпечення позову в подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає необхідним вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Відповідно дост. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися в суд.

Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З матеріалів справи слідує, що позивач просить суд визнати недійсною довіреність від 23.02.2016 року, зареєстровану в реєстрі за №157, посвідчену приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловим О.В., на підставі якої ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уповноважили ОСОБА_3 розпорядитися квартирою АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір купівлі-продажу цієї квартири, який було укладено 19.04.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловим О.В., зареєстрований за №421.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №217117922, від 21.07.2020 року підтверджує, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_7 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Представник позивача обґрунтував необхідність обрання саме арешту, як виду забезпечення позову, оскільки вважає, що квартиру протиправно було вилучено у позивача, а після того неодноразово продавалася іншим особам, тому не застосування такого заходу забезпечення позову як арешт майна може призвести до негативних незворотніх наслідків для виконання у подальшому рішення суду.

До того, арешт не позбавлятиме права власності відповідача ОСОБА_5 на квартиру, а є лише тимчасовим заходом забезпечення позову та полягає у проведенні опису такого майна, оголошенні заборони розпоряджатися ним на час розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання судового рішення у випадку прийняття його на користь позивача, тому заявлені вимоги про забезпечення позову є обґрунтованими та співмірними позовним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152, 157 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним довіреності і договору купівлі-продажу квартири, треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріусНікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дряблов Олександр Володимирович та приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель Сергій Олександрович - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 897126012116, із забороною іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

Копію ухвали направити сторонам у справі до відому, та до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області для виконання.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Боржник: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Учасник справи може звернутися до суду з мотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст. 158 ЦПК України.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її постановлення та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з наступного дня після постановлення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд міста Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.М. Скрипченко

18.09.2020