
Справа № 206/2372/16-к
Провадження № 1-кп/206/118/20
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" вересня 2020 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.,
за участю секретарів Лозобко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке весені до ЄРДР під № 42014041700000028 зі змінами (від 25.01.2018) за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, інваліда 3 групи, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з вищою освітою, працюючого заступником директора Виробничого підприємства «Альтернатива», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів Колганова А.О., Двойнічної Л.М.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисників-адвокатів Помінова О.В., Шпакової О.С.
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 будучи призначеним 06.06.2002 року на підставі наказу № 24 від 05.06.2002 року на посаду начальника відділу комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, мав 11 ранг 6 категорію, тобто являвся службовою особою місцевого самоврядування, у зв`язку з чим відповідно до покладених на нього посадових обов`язків від 19.08.2011, пунктів 2.1., 2.4., 2.5., 2.7., був повноважний керувати діяльністю відділу, забезпечувати виконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх функцій, брати участь в складанні перспективних планів розвитку комунального господарства району, а також був відповідальним за використання коштів, які виділяються відділу на благоустрій та санітарну очистку району, за своєчасне складання звітів відділу.
ОСОБА_2 будучи призначеним 07.08.2013 року на підставі наказу № 38 від 07.08.2013 року на посаду заступника начальника відділу комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, мав 13 ранг 7 категорію, тобто являвся службовою особою місцевого самоврядування, у зв`язку з чим відповідно до покладених на нього посадових обов`язків від 07.08.2013, пунктів 2.2., 2.3, був повноважний здійснювати контроль за якістю та своєчасним виконанням робіт по благоустрою, приймати участь у розробці та здійсненні заходів по покращенню екологічного становища у районі.
Таким чином, в силу займаних посад і покладених на них обов`язків, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі функції і будучи посадовими особами органу місцевого самоврядування, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли злочини з використанням свого службового становища за наступних обставин.
В листопаді 2014 року до заступника начальника відділу комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_4 – уповноважена на підставі довіреності особа приватного підприємця ОСОБА_5 з приводу вирішення питання надання йому дозволу на виконання робіт по зпилу дерев на території Самарського району м. Дніпропетровська, надання схем розташування та переліку дерев, на платній основі, про що ОСОБА_2 повідомив свого безпосереднього керівника - ОСОБА_1
ОСОБА_1 , будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, яка займає відповідальне становище, та усвідомлюючи , що повноважний в силу займаної посади та покладених на нього посадових обов`язків, вирішувати вказане питання, у період листопада 2014р. – першої половини січня 2015р. надавав в усній формі, як безпосередньо, так і через свого заступника ОСОБА_2 , дозвіл ОСОБА_4 на виконання робіт по зпилу дерев за рядом адрес на території Самарського району м. Дніпропетровська, показуючи їх безпосередньо на місці та, оговоривши, що в якості розрахунку за понесені затрати ОСОБА_4 реалізує спиляну деревину, а виручені кошти оберне на свою та ОСОБА_5 користь.
У вказаний період часу ОСОБА_4 виконував відповідні роботи по зпилу дерев на території Самарського району м. Дніпропетровська, реалізуючи деревину та покриваючи, таким чином, частково свої витрати, а також передавав частину виручених грошових коштів в якості подяки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Бажаючи одержати прибуток та відшкодувати витрати за виконання робіт по благоустрою території Самарського району м. Дніпропетровська,
ОСОБА_4 , як уповноважена особа приватного підприємця ОСОБА_5 , наприкінці листопада 2014 року звернувся до начальника відділу комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_1 та його заступника ОСОБА_2 з приводу укладення з приватним підприємцем ОСОБА_5 письмового договору про надання ним послуг по благоустрою території за рахунок коштів місцевого бюджету, які мають бути перераховані на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_5 після виконання відповідних робіт.
В цей же час, тобто наприкінці листопада 2014 року, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, поєднане з її вимаганням від ОСОБА_4 як уповноваженої особи приватного підприємця ОСОБА_5 , з використанням свого службового становища, за виконання в їх інтересах відповідної дії, а саме за підписання ОСОБА_1 договору від імені відділу комунального господарства з ПП ОСОБА_5 щодо надання останнім послуг по благоустрою території (догляд за озеленювальними та декоративними насадженнями Самарського району (спилювання дерев) за рахунок відшкодування понесених ПП ОСОБА_5 витрат з коштів місцевого бюджету, в групі осіб.
З метою реалізації злочинного умислу, діючи всупереч вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування», Положення про відділ комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, будучи посадовими особами органів місцевого самоврядуван-ня, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 27.11.2014р. по 16.01.2015р. неодноразово в ході розмов з ОСОБА_4 повідомляли його про те, що для укладення вказаного вище договору необхідно надання останнім на їх користь грошових коштів у сумі 3-4 тис. грн., а в подальшому грошових коштів в сумі, яка буде дорівнювати половині одержаних ПП ОСОБА_5 з місцевого бюджету коштів за умови виконання робіт по благоустрою території та підписання актів виконаних робіт, тобто вимагали від ОСОБА_4 , як уповноваженої ПП ОСОБА_6 особи, неправомірну вигоду за вчинення в його та ОСОБА_5 інтересах відповідної дії. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили ОСОБА_4 про те, що питання укладення з ПП ОСОБА_5 письмового договору про благоустрій території Самарського району м. Дніпро можливо вирішити не раніше початку нового бюджетного року, тобто в січні 2015 року.
Так, діючи за попередньою змовою в групі осіб, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе, поєднаний з її вимаганням, використовуючи своє службове становище, 14.01.2015р. під час зустрічі в робочому кабінеті, що знаходиться на третьому поверсі будівлі Самарської районної у м. Дніпропетровську ради у м. Дніпропетровську по вул. 20 - річчя Перемоги, 51, в ході розмови між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з одного боку та ОСОБА_4 , як уповноваженою особою ПП ОСОБА_5 , з другого, ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, повідомили ОСОБА_4 про те, що договір про надання послуг щодо благоустрою території (догляд за озеленювальними та декоративними насадженнями Самарського району м. Дніпро (спилювання дерев), згідно якого ПП ОСОБА_5 отримає бюджетні кошти в сумі 40000 грн, буде укладено та підписано ОСОБА_1 від імені відділу комунального господарства за умови, що ОСОБА_4 надасть ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за виконання вказаної дії неправомірну вигоду в сумі 4000 гривень.
Окрім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи в групі осіб в рамках реалізації раніше обумовленної злочинної змови на одержання неправомірної вигоди, поєднане з її вимаганням, з корисли-вих спонукань, також повідомили ОСОБА_4 , що додатковою умовою підписання договору є також те, що після перерахування за виконану роботу коштів держказначейством на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_5 , ОСОБА_4 повинен обіцяти надати на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти в сумі, яка буде дорівнювати половині одержаних ПП ОСОБА_5 з місцевого бюджету коштів, в якості неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_2 , діючи в групі з ОСОБА_7 , маючи на меті спонукати ОСОБА_4 до надання для них неправомірної вигоди, в цей же час повідомив його про те, що у ОСОБА_1 є інші кандидати, які прагнуть укладення аналогічного договору, на що ОСОБА_4 був змушений відповісти згодою та пообіцяти, що виконає висунуті ними умови. Таким чином, ОСОБА_4 , як уповноважена особа ПП ОСОБА_5 , надав, а ОСОБА_1 , діючи в групі з ОСОБА_2 , прийняли обіцянку надання для них ОСОБА_4 неправомірної вигоди у майбутньому за підписання вищезазначеного договору про надання послуг по благоустрою території Самарського району.
В цей же час, тобто приблизно 14.01.2015р., в рамках реалізації раніше обумовленої злочинної змови, ОСОБА_2 , діючи в групі з ОСОБА_1 , виготовив на комп`ютері на своєму робочому місці в кабінеті № 365, розташованому на третьому поверсі Самарської районної у м. Дніпропетровську ради за адресою м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 51, текст договору №1/01 від 16 січня 2015р. між відділом комунального господарства Самарської районної у м. Дніпро-петровську ради («Замовник») в особі начальника відділу ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 («Підрядник»), згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується надати послуги щодо благоустрою території (догляд за озеленювальними та декоративними насадженнями Самарського району м. Дніпро (спилю-вання дерев) в період січня-березня 2015 року, а відділ комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради зобов`язується провести розрахунок за виконані роботи на підставі підписаних актів виконаних робіт підрядника на загальну суму 40000грн. ( ціна договору).
16 січня 2015 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прибув до кабінету № 363, розташованого в приміщенні Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, за адресою м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 51, де зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які, діючи в групі осіб, з корисливих мотивів, в рамках раніше обумовленої злочинної змови, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з її вимаганням, а також будучи зацікавленими обіцянкою надання їм в подальшому неправомірної вигоди, переконались в наявності у ОСОБА_4 обумовлених раніше грошових коштів у сумі 4000 грн. та за вказівкою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 перемістились до кабінету № 365, куди невдовзі зайшов і ОСОБА_1 .
Після чого ОСОБА_1 , діючи в групі з ОСОБА_2 , знаходячись в кабінеті № 365, розташованому в приміщенні Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з її вимаганням, а також будучи зацікав-леними обіцянкою надання їм в подальшому неправомірної вигоди, підписав від імені начальника відділу комунального господарства Самар-ської районної у м. Дніпропетровську ради договір №1/01 від 16.01.2015 року між відділом комунального господарства Самар-ської районної у м. Дніпропетровську ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , поставивши свій підпис відповідно у розділі ХI «Місцезнаходження та банківські реквізити» у графі «Замовник», згідно умов якого ПП ОСОБА_5 зобов`язується надати відділу комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради послуги щодо благоустрою території (догляд за озеленювальними та декоративними насадженнями Самарського району (спилювання дерев) в період січня-березня 2015рр., а відділ комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради зобов`язується провести розрахунок за виконані роботи на підставі підписаних актів виконаних робіт підрядника на загальну суму 40000грн. ( ціна договору).
Після виконання в інтересах ОСОБА_4 , як уповноваженої особи ПП ОСОБА_6 , вказаної дії, ОСОБА_1 залишив договір на робочому столі тут же, в кабінеті № 365, вказавши, що договір має завірити печаткою ОСОБА_2 , та вийшов з кабінету.
ОСОБА_8 , в цей же день, тобто 16.01.2015р. близько 10-30год., продовжуючи реалізацію спільної злочинної змови, діючи в групі з ОСОБА_1 , з корисливих спонукань, використовуючи своє службове становище, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з її вимаганням, а також будучи зацікавленими обіцянкою надання їм в подальшому неправомірної вигоди, одержав в робочому кабінеті № 365, розташованому на третьому поверсі будівлі Самарської районної у м. Дніпропетровську ради від ОСОБА_4 неправомірну вигоду, а саме грошові кошти в сумі 4000 грн. за виконану в інтересах ПП ОСОБА_5 та уповноваженої ним особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 дію – підписання договору № 1/01 від 16.01.2015р. та передав ОСОБА_4 названий договір.
Після отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були затримані співробітниками правоохоронних органів та в них були вилучені грошові кошти в сумі 4000 грн.
За вказаних обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав в повному обсязі при цьому суду показав, що зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що в 2014 році до останнього звернувся ОСОБА_4 ОСОБА_4 зазначав, що може безкоштовно виконати роботи по обрізці дерев. Під час зустрічи з ним ОСОБА_4 представився як представник ОСОБА_10 , зазначивши, що має можливість та техніку для виконання вказаних робіт. Враховуючи всі фактори ОСОБА_4 було надано письмову відповідь про погодження питання по проведенню обрізки дерев. Він виконував вказані роботи після окреслення об`єму роботи. Через три місяці ОСОБА_4 скаржився на ту обставину, що витрати на обрізку дерев перевищують прибуток від продажу деревини, проте йому повідомили, що сплачувати його послуги немає можливості. На початку січня 2015 року було надано тимчасовий кошторис на сплату саме таких робіт (на обрізку дерев), про що було повідомлено ОСОБА_4 . Вони мали різні кабінети з ОСОБА_2 . Всі документи ОСОБА_4 приніс до його кабінету, але оскільки його викликали на нараду, він пішов до кабінету ОСОБА_2 де і підписав договір. Він підписав договір 16.01.2015 року. В кабінеті ОСОБА_2 . ОСОБА_4 намагався передати йому гроші, але він відмовився. Документи надані ОСОБА_4 було надано в повному обсязі. Загалом на виконання спилу дерев було виділено 40 000 грн. В кабінеті ОСОБА_2 під час обшуку були знайдені гроші, особисто йому про цю обставину нічого не відомо. Після того як ОСОБА_4 показав йому гроші він вийшов з кабінету, а через 10-15 хвилин його затримали.
Також наполягав, що не вимагав та не отримував неправомірну вигоду від ОСОБА_4 та не вступав у змову із ОСОБА_2 , дії ОСОБА_4 вважає провокацією.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 відмовився надавати покази користуючись ст. 63 Конституції України. В судових дебатах вину не визнав, підтримав позицію ОСОБА_7 та свого захисника. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав , що восени 2014 року він познайомився з ОСОБА_2 на першому поверсі Самарського райвиконкому. В нього було бажання працювати на ообрізці дерев, але особистих документів які б надавали йому таку можливість він не мав. В зв`язку з чим надав лист від імені ПП « ОСОБА_11 », для того щоб вони подивились як він працює, однак подальші дії від імені ПП « ОСОБА_11 » чинити не міг оскільки дізнався, що в нього відсутня потрібна ліцензія.
Через деякий час, оскільки від свого імені він не міг укладати договір, так як не мав на те відповідної ліцензії, договір повинен був укладений від імені ПП ОСОБА_6 , інтереси якого він представляв і працювати відповідно до якого повинен ПП ОСОБА_6 . Про ОСОБА_6 він пригадав, оскільки працював з ним по збиту. Досвід у цій роботі мав так як до цього працював у Кривому Розі по обрізці дерев. Спиляні дерева він развозив по блокпостах. Працівникам гроші сплачцвав зі своєї кишені. Обвинувачені весь час відтягували укладення договору. Натомість постійно вимагали гроші на свята чи на інші потреби. Пізніше договору з відділом комунального господарства обвинувачені вимагали 4000 грн., у зв`язку з чим він написав заяву до міліції наприкінці місяця. Спилювання дерев та гілок проводив, ще до укладення договору, на протязі двох місяців, а саме листопада-грудня 2014 року, в місцях на які йому вказували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , список таких дерев повинен був ввійти у договір. Наприкінці грудня 2014 року ОСОБА_1 з ОСОБА_2 повідомили, що у січні 2015 року буде можливо укласти договір з благоустрою Самарського району м. Дніпропетровська, однак ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_1 зазначив, що за це буде необхідно сплатити 4000 грн. Умовами договору було проведення робіт з січня по березень 2015 року, зріз та озеленення дерев, відповідно до доданих списків.
В день передачі грошових коштів він приїхав до Самарської районної у місті Дніпропетровську ради, зайшов до ОСОБА_1 у кабінет де перебував ОСОБА_2 , однак ОСОБА_1 попросив їх піти до кабінету ОСОБА_2 , потім коли прийшов ОСОБА_1 , він показав грошові кошти, на що той сказав передати їх ОСОБА_2 , після чого він підписав договір. Вказані гроші – 4000 грн. належали йому. Заяву писав самостійно як громадянин. З його боку ніяких провокацій не було, оскільки він хотів працювати, а з нього за це вимагали гроші.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав суду, що ОСОБА_4 запропонував йому займатись спільною діяльністю по спилу дерев та продажу їх в часному секторі, частину дерев ОСОБА_4 планував постачати на блок пости. Він мав займатися документацією, а від спільної діяльності домовився отримувати дохід у розмірі 30% від заробітку. Цією діяльністю вони займалися кілька місяців, однак, будь-яких коштів він так і не отримав. Що саме він підписував від свого ім`я не пам`ятає. Після того як його почали викликати на допит припинив спілкування з ОСОБА_4 . Зі слів ОСОБА_4 , йому відомо, що в райкомунхозі Самарського району з нього вимагали кошти за надання можливості спилювати дерева і ОСОБА_4 збирався з цього приводу звернутися до правоохоронних органів. Їм було надано ОСОБА_4 документи на зайняття відповідною діяльністю.
Від допиту інших свідків вказаного кримінального провадження сторона обвинувачення та сторона захисту відмовились. Враховуючи принцип безстороності судового розгляду суд позбавлений можливості самостійно збирати докази. Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України, щодо допитаних свідків в ході судового розгляду встановлено не було.
Крім вищезазначених показів допитаних судом обвинувачених, потерпілого, свідків винність обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їм злочину, також знайшла своє підтвердження в досліджених судом у порядку ст. 358 КПК України у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків зображення відомостей, тощо, а саме.
- заявою ОСОБА_4 до прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, зареєстрованою 27.11.2014 року вх.№ 74-733-14 , з якої вбачається, що з заявника в листопаді 2014 року вимагали грошові кошти у сумі 4000 гривень (т. 1 а.п. 7);
- згодою про співпрацю між приватним підприємцем ОСОБА_10 та ОСОБА_4 від 01.09.2014 р. (т. 1 а.п. 15-16);
- копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 № 327640 (т. 1 а.п. 17);
- копією довіреності від ОСОБА_12 на ОСОБА_4 від 03.10.2014 р. (т. 1 а.п. 18);
- договором про співпрацю між ФОП ОСОБА_12 та ОСОБА_4 від 03.10.2014 р. (т. 1 а.п. 19-20);
- функціональні обов`язки спеціалістів відділу комунального господарства та благоустрою (т.1 а.п. 21-25);
- протоколом огляду грошових коштів від 14.01.2015 року, яким було оглянуто 15 купюр номіналом по 100 грн. в суммі 1500 грн. З фототаблицей до нього (т.1а.п. 36-42);
- протоколом огляду грошових коштів від 16.01.2015 року, яким було оглянуто 80 купюр номіналом по 50 грн. в суммі 4000 грн. (т. 1 а.п. 43-47);
- протоколом обшуку від 16.01.2015 року з додатком на 2 DVD-R-диска, відповідно до якого було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 4000 грн. (т. 1 а.п. 52-59, 60);
- договіром № 1/01 від 16.01.2015 року між відділом комунального господарства Самарської районної у місті Дніпропетровську ради в особі начальника відділу ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , в особі директора ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 61-63);
- протоколом огляду від 16.01.2015 року, відповідно до якого проведено огляд договору № 1/01 від 16.01.2015 року у двох примірниках, на трьох листах кожен, укладеного між відділом комунального господарства Самарської районної у місті Дніпропетровську ради «Замовник» в особі начальника відділу ОСОБА_1 , та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 «Підрядник» (т. 1 а.п. 111-112);
- протоколом освідування від 16.01.2015 року, відповідно до якого при освітленні рук ОСОБА_2 на кінчиках великого, середнього, вказівного та безименного пальців правої руки та нігтях великого та безименного пальців виявлено сліди стороннього світіння ( т. 1 а.п. 103-104);
- протоколом освідування від 16.01.2015 року, відповідно до якого при освітленні руки ОСОБА_1 на правій руці між вказівним та великим пальцями виявлено сліди світло-жовтого світіння ( т. 1 а.п. 106-107);
- копією наказу про прийняття на посаду начальника відділу комунального господарства ОСОБА_1 № 24 від 05.06.2002 року (т. 1 а.п. 124)
- копією посадових обов`язків начальника відділу комунального господарства, затверджених головою районної у місті Дніпропетровську ради ОСОБА_13 від 19 серпня 2011 року (т. 1 а.п. 131);
- копією наказу про прийняття ОСОБА_2 на посаду заступника начальника відділу комунального господарства Самарської районної у місті Дніпропетровську ради № 38 від 07 серпня 2013 року ( т. 1 а.п. 159);
- копією посадових обов`язків заступника начальника відділу комунального господарства, затверджених начальником відділу комунального господарства районної у місті Дніпропетровську ради ОСОБА_1 (т. 1 а.п. 167);
- протокол отримання зразків для експертизи від 19.01.2015 із відібраними зразками підпису ОСОБА_1 (т.2, а.п. 57-68);
- протокол отримання зразків для експертизи від 20.01.2015 із відібраними зразками печаток Комунального господарства Самарської районної у місті Дніпропетровську ради (т.2, а.п. 96-106);
- висновком експерта № 70/12-141 від 28.01.2015 року, відповідно до якого на представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами: ГЕ9155556, КЄ5504407, КЦ2700135, ГЄ6331995, КЛ7484010, ПЄ6356578, КЖ3155346, КЦ5584154, ПИ3408828, РГ8540487, КФ7814057, РГ6317386, КК4953420, РБ6265208, ЗБ1246661, РЄ6371672, КН4053160, СЄ1347198, РГ0929006, ПЄ4020314, ВВ2898155, РЕ6459579, КУ3693014, РЄ7373314, КП4008558, ПВ7869532, КД9619770, КГ3785875, ПГ8082728, ЕЦ2668186, РВ5045786, ВЖ8456715, КС2513461, ЗА5119760, ПЄ7542954, ПЕ5336193, ЕЩ3184887, КК3386781, ТЕ1567504, КБ4382042, КГ4461940, КГ9506830, ЕЕ9933232, КМ9796534, ПЕ8244841, ПГ8327634, КК7232218, КЦ7732387, ПЄ3515275, КГ6230470, ПЕ3209094, КМ2735559, КК3925774, ПВ8731220, КМ9541034, КЗ2700636, ПВ7334783, РД9728029, РЄ6091929, ЕЄ0329150, КЄ3621166, КХ1667119, КЄ2083126, ПЖ8886829, ЗБ6469103, ПЗ7713441, РА2800040, РЄ6750482, КЖ3087203, РЖ6232385, КБ7826447, КИ1797725, КГ7386931, ЕЧ9249753, ЕЩ1560641, КХ3751780, КУ4304021, КЧ3138513, ЕЄ1738171, ЕЕ0542231, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесенцією жовтого кольору в УФ променях. На представленому на дослідження фрагменті паперу зі зразком люмінесцентної речовини, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в ультрафіолетових променях. На передній частині в районі грудей справа, на передній частині внизу зліва, на манжетах лівого та правого рукавів представленої на дослідження кофти, на передній частині в районі застібки , на правій та лівій бокових прорізних кишенях брюк, на поверхні мобільного телефону, на зовній поверхні тубуса, на передній поверхні, на шнурі та телефонній трубці телефонного апарата, на зовній поверхні кришки та низу коробки виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесенцією жовтого кольору в УФ променях. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесенцією жовтого кольору в УФ променях з серійними номерами: ГЕ9155556, КЄ5504407, КЦ2700135, ГЄ6331995, КЛ7484010, ПЄ6356578, КЖ3155346, КЦ5584154, ПИ3408828, РГ8540487, КФ7814057, РГ6317386, КК4953420, РБ6265208, ЗБ1246661, РЄ6371672, КН4053160, СЄ1347198, РГ0929006, ПЄ4020314, ВВ2898155, РЕ6459579, КУ3693014, РЄ7373314, КП4008558, ПВ7869532, КД9619770, КГ3785875, ПГ8082728, ЕЦ2668186, РВ5045786, ВЖ8456715, КС2513461, ЗА5119760, ПЄ7542954, ПЕ5336193, ЕЩ3184887, КК3386781, ТЕ1567504, КБ4382042, КГ4461940, КГ9506830, ЕЕ9933232, КМ9796534, ПЕ8244841, ПГ8327634, КК7232218, КЦ7732387, ПЄ3515275, КГ6230470, ПЕ3209094, КМ2735559, КК3925774, ПВ8731220, КМ9541034, КЗ2700636, ПВ7334783, РД9728029, РЄ6091929, ЕЄ0329150, КЄ3621166, КХ1667119, КЄ2083126, ПЖ8886829, ЗБ6469103, ПЗ7713441, РА2800040, РЄ6750482, КЖ3087203, РЖ6232385, КБ7826447, КИ1797725, КГ7386931, ЕЧ9249753, ЕЩ1560641, КХ3751780, КУ4304021, КЧ3138513, ЕЄ1738171, ЕЕ0542231, на передній частині в районі грудей справа, на передній частині внизу зліва, на манжетах лівого та правого рукавів кофти, на передній частині в місці застібки , на правій та лівій бокових прорізних кишенях брюк, на поверхні мобільного телефону, на зовнішній поверхні тубуса, на передній поверхня, на шнурі та телефонній трубці телефонного апарата, на зовнішній поверхні кришки та низу коробки, на фрагменті паперу зі зразком люмінесцентної речовини мають між собою спільну родову приналежність (т. 2 а.п. 116-125);
- висновком експерта № 70/06-60 від 03.02.2015 року, відповідно до якого чотири купюри номіналом по 100 гривень з серійними номерами: ГЙ4215712, КС3508107, ЕЯ3013532, КЛ5544135; вісімдесят купюр номіналом по 50 гривень з серійними номерами: КД9619770, КК4953420, ПЕ5336193, ВЖ8456715, ЗБ1246661, КП4008558, КС5504407, ПВ7869532, ПС7542954, КЦ5584154, РГ0929006, КФ7814057, КЦ2700135, ВВ2898155, РГ8540487, ПИ3408828, ПС6356578, ПС4020314, ЗА5119760, ЕЕ9933232, РС6371672, КМ2735559, КБ4382042, ПГ8327634, РА2800040, КГ6230470, ПВ8731220, РГ6317386, КМ9796534, ЕЦ2668186, ПЕ3209094, ПВ7334783, КМ9541034, ПЗ7713441, КЗ2700636, ЗБ6469103, ПЕ8244841, КК7232218, КС2513461, КК3925774, КЦ7732387, РБ6265208, ПС3515275, КЧ3138513, РЕ6459579, КН4053160, КЖ3087203, ГЕ9155556, ЕЕ0542231, КЖ3155346, РС6091929, ЕС0329150, КХ3751780, КУ4304021, ЕС1738171, КГ7386931, РЖ6232385, КБ7826447, ЕЩ1560641, КГ4461940, КГ9506830, ГС6331995, КС2083126, КЛ7484010, КС3621166, КХ1667119, ПГ8082728, КК3386781, РД9728029, КГ3785875, ЕЩ3184887, ТЕ1567504, КУ3693014, ЕЧ9249753, РВ5045786, РС6750482, КИ1797725, РС7373314, СС1347198, ПЖ8886829, одна купюра номіналом 20 гривень з серійним номером КЯ4722505, одна купюра номіналом 10 гривень з серійним номером СГ4520052, чотири купюри номіналом по 5 гривень з серійними номерами: МД8582041, ТД2763782, МС4412237, ЗХ1019808, п`ять купюр номіналом по 2 гривні з серійними номерами: ВА0603814, РЕ8118731, НБ3207044, НБ5095801, ТА6445871, дві купюри номіналом по 1 гривні з серійними номерами: МИ7410833, МЕ7600131, відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Національного банку України аналогічних номіналів, які знаходяться в офіційному обігу ( т. 2 а.п. 137-140);
- висновком експерта № 62/04/06-37 від 05.02.2015 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого підписи від імені начальника відділу комунального господарства Самарської районної у місті Дніпропетровську ради ОСОБА_1 в двох екземплярах договорів №1/01 від 16.01.2015 року між ФОП ОСОБА_5 та відділом комунального господарства Самарської районної ради у м.Дніпропетровську в особі начальника відділу ОСОБА_1 , в графі «Замовник» виконані ОСОБА_1 . Відбитки круглої печатки на двох екземплярах договорів №1/01 від 16.01.2015 року між ФОП ОСОБА_5 та відділом комунального господарства Самарської районної ради у м.Дніпропетровську в особі начальника відділу ОСОБА_1 нанесені рельєфним еластичним клише високого друку виготовленим фотополімерним способом. Відбитки круглої печатки на двох екземплярах договорів №1/01 від 16.01.2015 року між ФОП ОСОБА_5 та відділом комунального господарства Самарської районної ради у м.Дніпропетровську в особі начальника відділу ОСОБА_1 нанесені печаткою відділу комунального господарства Самарської районної ради у м.Дніпропетровську, зразки якої представлені на дослідження (т. 1 а.п. 150-155);
- протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 05.12.2014 року з матеріальними носіями інформації micro SD інв.№88і, №89, відповідно до яких зафіксовано розмову між ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З вказаної розмови вбачається, що ОСОБА_4 приніс лише частково оговорену суму. Далі обговорюються подальші плани щодо порубки дерев(т. 2 а.п. 198-218);
- протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 17.12.2014 року з матеріальними носіями інформації micro SD інв.№90т, №91т, відповідно до яких зафіксовано розмову між ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З вказаної розмови вбачається, що останні обговорють питання щодо порубки дерев (т. 2 а.п. 219-247);
- протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 15.01.2015 року з матеріальними носіями інформації micro SD інв. №2т, таємно, 1 шт. та micro SD інв. №3т, таємно, 1 шт., з якого вбачаються, що об 11:50 ОСОБА_4 під`їхав до Самарської районної ради м.Дніпропетровська за адресою: м.Дніпро (Дніпропетровськ), вул.20-річчя Перемоги, 51, після чого зателефонував заступнику начальника відділу комунального господарства Самарської ради, ОСОБА_2 та повідомив, що він під`їхав. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 піднятись на третій поверх рай-ради, де розташований його робочий кабінет. Через декілька хвилин, на третьому поверсі вказаної будівлі, в коридорі ОСОБА_4 зустрів ОСОБА_2 та завів його до свого кабінету, де через декілька хвилин після початку розмови запитав у ОСОБА_4 чи привіз той «полторушку», на що ОСОБА_4 відповів «так», перерахував в присутності ОСОБА_2 та віддав останньому 1 (одна) тисяча 500 (п`ятсот) грн.., серія та номера яких: АЗ3878990, КС3508107, ВЄ6284691, АА3363942, АБ6685158, АД4695751, ЗФ1694972, ЕЮ6908376, ЕЯ3013532, ВФ9000095, ЕЗ2693184, СЗ2913391, ВЦ2865601, КЛ5544135, ЗБ0731272. О 12-21 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зайшли до кабінету ОСОБА_1 для обговорення питання щодо порубки зелених насаджень у Самарському районі. В ході розмови ОСОБА_14 запитує у ОСОБА_1 4000 грн. це є разовий платіж чи такий платіж буде щоразу? Пізніше ОСОБА_2 зазначає, що ....»не жалкуй привези ці 4 штуки на п`ятницю», на що ОСОБА_15 зазначає, що привезе, не питання. (т. 3 а.п. 1-27):
- протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 16.01.2015 року з матеріальними носіями інформації micro SD інв.№8т, №9т., відповідно до яких зафіксовано розмову між ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вказаної розмови вбачається, що о 09:56 ОСОБА_4 в службовому кабінеті ОСОБА_2 зустрівся з ним та ОСОБА_1 де обумовивши всі питання відносно договору, ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 показав гроші в сумі 4000 грн. після чого ОСОБА_1 підписав договір на ФОП « ОСОБА_6 » якого представляє ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 поставив печатку. Далі ОСОБА_4 передав гроші у сумі 4000 грн. ОСОБА_2 , забрав підписаний на ім`я ФОП « ОСОБА_6 », зачекав поки ОСОБА_2 перерахує отримані гроші та вийшов з кабінету (т. 3 а.п. 28-38, 39-48).
- протокол контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експеременту від 16.01.2015 року (гриф секретності скасовано 02.03.2015 року) відповідно до якого під час контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експеременту проводились оперативно-технічні заходи передбачені ст. 260 КПК України (т.1, а.п.60-61).
- постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 14.01.2015 року (розсекречено 23.11.2018 р) (т.6, а.п. 4-9).
Суд розцінює поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду та його повне не визнання вини, як захисно-установчу в суб`єктивно складній, несприятливій для нього судово-слідчій ситуації.
Суд розцінює відмову від дачі показів ОСОБА_2 під час судового розгляду та його повне не визнання вини, як захисно-установчу в суб`єктивно складній, несприятливій для нього судово-слідчій ситуації.
Так, твердження ОСОБА_1 стосовно відсутності попередньої змови із ОСОБА_2 на вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України є неспроможними, оскільки спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовити доказами, показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , а також протоколами про результати аудіо-відео контролю за вчиненням злочину від 16.01.2015, протоколом обшуку від 16.01.2015, в ході якого безпосередньо після одержання ОСОБА_4 договору № 1/01 від 16.01.2015 було вилучено в робочому кабінеті ОСОБА_2 (№ 365) в будівлі Самарської районної у м. Дніпропетровську ради грошові кошти купюрами в кількості 80 шт. номіналом 50 грн. кожна.
Окрім того, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час події злочину перебували разом в робочому кабінеті ОСОБА_1 та спільно вели розмови із свідком ОСОБА_4 з приводу надання їм неправомірної вигоди за укладання договору на благоустрій території Самарського району м. Дніпра.
Щодо посилання сторони захисту на ту обставину, що процесуальні документи, які мають гриф секретності не відкриті в порядку ст. 290 КПК України, а відповідно постанови від 14.01.2015 (т.6 а.п. 4-9) винесено з порушення вимог передбачених ч.1 ст. 251 КПК України та є недопустимим доказом суд не приймає до уваги, оскільки. Постановою від 16.10.2019 р. у справі №640/6847/15?к Велика палата визначила, що якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, але такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, були розсекречені під час судового розгляду, а сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
У разі розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов`язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД у комплексі з процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.
Касаційний кримінальний суд у складі ВС у постанові від 11.02.2020 р. у справі №596/927/17 (провадження №51?9240км18) відповідно до якої під час вирішення питання щодо допустимості протоколів НСРД за умови невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення, суд має оцінювати процесуальну поведінку не тільки прокурора, але й сторони захисту.
КПК України чітко встановлює процесуальні підстави проведення НСРД, а в протоколі про результати проведення цих дій завжди вказується, на підставі якого рішення вони проводилися. Тому не можна говорити, що для сторони захисту буде неочікуваним побачити відповідний процесуальний документ, якщо він буде відкритий не на стадії закінчення досудового розслідування, а дещо пізніше. До того ж змагальність процесу передбачає свободу сторін у висловленні своїх заперечень, у тому числі щодо допустимості тих чи інших доказів. Зокрема, це прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 89 КПК України. Цьому праву кореспондує відповідний обов`язок іншої сторони довести допустимість такого доказу (ч. 2 ст. 92 КПК України).
Отже, згідно з позицією ВС, якщо сторона захисту, ознайомившись з відкритими їй матеріалами досудового розслідування, виявить, що в них наявний протокол про результати НСРД, але відсутні процесуальні документи, які стали підставою проведення цих дій, а також якщо вона вважатиме за необхідне ознайомитися з цими документами, цілком очікувано розраховувати на те, що ця сторона якнайшвидше заявить слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних документів до матеріалів провадження.
Таким чином, ВС дійшов висновку, що баланс інтересів сторін не на користь сторони захисту буде порушений не стільки у випадку, якщо відповідний процесуальний документ (речовий доказ) не буде відкритий на стадії закінчення досудового розслідування, скільки в ситуації, якщо всупереч клопотанню, своєчасно заявленому в суді стороною захисту, цей документ так і не буде відкритий або буде відкритий з невиправданою затримкою, коли сторона захисту вже не матиме можливості належним чином підготуватися до захисту і скорегувати лінію захисту.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи сторона захисту та обвинувачені біли ознайомлені з усіма процесуальними документами, які стали підставою проведення негласних слідчих дій, про що свідчать протоколи про надання доступу до додаткових матеріалів досудового розслідування від 18.12.2018 та від 17.01.2019 (т.6, а.п. 10,16). А відповідних клопотань про відкриття постанови прокурора та ухвали Апеляційного суду не заявляли на стадії досудового розслідування.
Щодо посилання сторони захисту на ту обставину, що покази ОСОБА_4 є неспроможними та не можуть прийняті судом до уваги, оскільки під час попередніх судових розглядів останній постійно змінював покази, суд відноситься критично, виходячи з наступного.
Відповідно до принципу безпосередності, покази судом сприймаються безпосередньо в судовому процесі. І хоча, свідком ОСОБА_4 , за спливом часу, більше 5-ти років, і були допущені деякі неточності з приводу обставин подій, що передували безпоспосередню вчиненню обвинуваченими кримінального правопорушення під час надання останнім показів, однак свідок беззаперечно підтвердив факт написання ним заяви та суттєвих моментів, подій та інших обставин встановлених органами досудового розслідування та наполегливо стверджував факт вимагання з нього ОСОБА_16 та ОСОБА_2 хабаря у розмірі 4000 гривень за укладання договору на благоустрій території Самарського району м. Дніпра.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та захисту про те, що дії ОСОБА_4 були провокацією не знайшли свого підтвердження, оскільки не вбачається підбурювання з його боку на отримання обвинуваченими неправомірної вигоди, так як метою його дій була лише можливість укладення в майбутньому договору з відділом комунального господарства Самарської районної у місті Дніпропетровську ради. Суд вважає, що такі твердження обвинуваченого спрямовані на пом`якшення його відповідальності та ставиться до них критично.
Суд доходить висновку, що дії обвинувачених вчинені групою осіб, оскільки на цю ознаку вказують сумісні дії обвинувачених з ОСОБА_4 впродовж тривалого часу, а саме з листопада 2014 року по січень 2015 року включно, які зафіксовані протоколами аудіо контролю, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доповнювали один одного та конкретизували вимоги щодо надання на їх користь ОСОБА_4 неправомірної вигоди за підписання договору в сумі 4000 гривень.
Правильне визначення меж вимагання неправомірнї вигоди (хабара) пролягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою неправомірної вигоди, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона погрожує, у разі відмови від давання неправомірної вигоди , а також через спрямованість погроз службової особи на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.
Так, Верховний Суд України неодноразово констатував, що вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності тощо.
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 було поставлено в такі умови існування, відповідно до яких останній не мав іншого вибору як вчинити відповідні дії для забезпечення обвинувачених неправомірною вигодою, для реалізації свого права.
Суд вважає неспроможними доводи сторони захисту, що обвинувачені вже понесли покарання за адміністратині правопорушення передбачені ч. 2 ст. 172-5 КУпАП і орган досудового розслідування мав припинити ці дії не провокуючі наступні з огляду на наступне.
Тісно пов`язаним із критерієм об`єктивної підозри є питання щодо етапу, на якому уповноважені органи державної влади здійснюють оперативні заходи, тобто або вони просто «приєднались» до здійснення кримінально-караного діяння, або спровокували його.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження (т.1, а.п. 7) ОСОБА_4 звернувся до прокуратури Самарського району м.Дніпропетровська 27.11.2014 року з якої вбачається, що з заявника в листопаді 2014 року вимагали грошові кошти у сумі 4000 гривень, про що в цей же день було внесено відомості до ЄРДР (кримінальне провадження № 42014041700000028 т.1, а.п. 1).
Відповідно до постанов прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 14.01.2015, було постановлено провести негласну слідчу (розшукову) дію – контроль за вчиненням злочину у формі проведення спеціального слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для отримання доказів злочину – вимагання та отримання неправомірної вигоди, та припинення злочину, без відкритого фіксування результатів, без втрати грошових коштів, із затриманням фігурантів.
Далі 14.01.2015 слідчим за участю понятих та власника коштів ОСОБА_4 було оглянуті грошові кошти у сумі 1500 грн. для подальшого використання ОСОБА_4 при проведенні розслідування кримінального правопорушення за фактом отримання неправомірної вигоди, на підставі чого було складено протокол огляду з фотокопіями грошових коштів (т.1 а.п. 36-42).
Відповідно до протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 15.01.2015 року з матеріальними носіями інформації micro SD інв. №2т, інв. № 3т зафіксовано факт передачі ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 1500 грн., які останній в подальшому повинен був передати ОСОБА_17 (т. 3 а.п. 1-14).
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2015 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-5 КУпАП, оскільки останній 14.01.2015 отримав від ОСОБА_4 у якості дарунка 1500 гривень, які в подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділили між собою в рівних частинах по 750 грн.
З аналогічних підстав постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2015 було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-5 КУпАП.
Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в поріядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
У справі «Іванов проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, навіть якщо адміністративні і кримінальні провадження відносяться до дій одного й того ж дня, вони стосуються різних подій, а саме нецензурних висловлювань і спричинення тілесних ушкоджень. Таким чином, визнав скаргу явно необґрунтованою та заперечив порушення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також у справі «Курдов і Іванов проти Болгарії» від 31 травня 2011 року Європейський суд з прав людини встановив відсутність порушення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У цій справі було зазначено, зокрема, що адміністративне провадження, яке закінчилося штрафом, не відповідало критеріям для того, щоб бути класифікованим як кримінальне обвинувачення. Відповідно, відкриття кримінального провадження проти того ж заявника після призначення цього штрафу не порушило принцип «non bis in idem».
Крім того, Європейський суд з прав людини відповідно до своєї сталої практики неодноразово зазначав, що стаття 4 Протоколу № 7до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не обмежується правом не бути двічі покараним. Таким чином, при вирішенні питання чи є порушення принципу «non bis in idem», тобто, бути притягненим двічі до юридичної відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-5 КУпАП та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України слід мати на увазі, що кримінальне провадження стосується саме наслідків у виді прийняття обіцянки неправомірної вигоди та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто обіцяє та надає неправомірну вигоду будь якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що не передбачає норма ч.2 ст. 172-5 КУпАП, а тому відсутнє порушення статті 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Крім того, на час скоєння обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиненого адміністративного правопорушення, досудове розслідування за ч.3 ст. 368 ККУ вже проводилось.
Інші доводи сторони захисту фактично зводяться до непогодження з висунутим обвинуванням та наданням своєї оцінки доказам.
Суд, керуючись ст. 94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом з урахуванням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності, та взаємозв`язку, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об`єктивний розгляд всіх обставин в їх сукупності та приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кожним інкримінованого йому діяння.
Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 368 КК України, як прийняття обіцянки неправомірної вигоди та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службою особою в інтересах того, хто обіцяє та надає неправомірну вигоду будь якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди,
Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 368 КК України, як прийняття обіцянки неправомірної вигоди та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто обіцяє та надає неправомірну вигоду будь якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 12 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, розмір одержаної неправомірної вигоди та обставини, якими вона зумовлена, мотиви, з яких була одержана, службове становище обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.1, а.п.132-134), на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (т.1, а.п138-139), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (т.1 а.п.141,143).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд згідно з вимогами ст. 12 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких кримінальних правопорушень, розмір одержаної неправомірної вигоди та обставини, якими вона зумовлена, мотиви, з яких була одержана, службове становище обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.1 а.п.169), на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (т.1 а.п.171-172), є інвалідом 3 групи, (т.5, а.п.13), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (т.1, а.п.174,175), має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (т. 1, а.п. 176).
Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією усього особисто належного йому майна, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.
Обвинуваченому ОСОБА_2 суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскацією усього особисто належного йому майна, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України суд застосовує до обвинуваченого ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки.
Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні здійснювався контроль за вчиненням злочину, при цьому були залучені в якості неправомірної вигоди власні кошти ОСОБА_4 , відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України грошові кошти в розмірі 4000,00 грн., які використані як знаряддя (предмет) вчинення злочину підлягають поверненню власнику ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. ст. 96-1, 96-2 КК України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не застосовується додаткове покарання у виді спеціальної конфіскації - предмета злочину (грошових коштів в сумі 4000,00 грн), які були вилучені після вчинення злочину і підлягають поверненню власнику.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинувачених на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів, суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 369, 371-374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яким призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому на праві властності майна.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 11 рангу шостої категорії державного службовця.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яким призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього належного йому на праві властності майна
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 13 рангу сьомої категорії державного службовця.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з кожного в рівних частках на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області витрати за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв під № 70/12-141 від 28.01.2015 одержевач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку: 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ:37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ в Дніпропетровській області, грошові кошти у розмірі 1182,72 гривень (т. 2 а.п.115), на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області витрати за проведення судової технічної експертизи документів під № 70/06-60 від 03.02.2015 одержевач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку: 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ:37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ в Дніпропетровській області грошові кошти у розмірі 1108,08 гривень (т.2 а.п. 137) та витрати на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області за проведення судової комплексної (почеркознавчої та технічного дослідження документів) експертизи під № 62/04/06/-37 від 05.02.2015 одержевач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку: 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ:37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ в Дніпропетровській області, грошові кошти у розмірі 491,40 гривень.
Речові докази:
- мобільний телефон чорно-білого кольору марки НТС, переданий на зберігання ОСОБА_2 , який визнано речовим доказом відповідно до пстанови про визнання речових доказів від 01.02.2015 (т. 2 а.п. 173), переданий на зберігання відповідно до зберігнальної розписки ОСОБА_2 (т.2 а.п.174) – конфіскувати у дохід держави.
- дванадцять опечатаних поліетиленових пакетів, в яких знаходяться: контрольний зразок ватного тампону перед змивами з рук ОСОБА_1 , контрольний зразок ватного тампону перед змивами з рук, стаціонарний телефон чорного кольору, тубус для печаті чорного кольору, картонна коробка чорночервоного кольору з кришкою, ватний тампон зі змивами з правої руки ОСОБА_1 , ватний тампон зі змивами з правої руки ОСОБА_2 , ватний тампон зі змивами з лівої руки ОСОБА_1 , ватний тампон зі змивами з лівої руки ОСОБА_2 , контрольний зразок «Промінь 1», які визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 01.02.2015 (т. 2 а.п. 175), що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідно до квитанції (т.2 а.п. 178) - знищити;
- чорні брюки фірми «Oodji» 42 розміру, що належать ОСОБА_2 , кофта чорного кольору на гудзиках з двома вертикальними сірими смужками з переду, що належить ОСОБА_2 , передані на зберігання відповідно до зберігнальної розпискита передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області – повернути ОСОБА_2 за належністю (квитанція № 000213).
- грошові кошти на загальну суму у розмірі 4462,00 грнивень, купюрами наступним номіналом, 4 купюри номіналом 100 гривень з серійними номерами: КЙ 4215712, КС3508107, ЕЯ 3013532, КЛ 5544135, 80 купюр номіналом по 50 гривень з серійними номерами: КД 9619770, КК 44953420, ПЕ5336193, ВЖ8456715, ЗБ1246661, КП4008558, КЄ5504407, ПВ7869532, ПЄ7542954, КЦ5584154, РГ0929006, КФ7814057. КЦ2700135, ВВ2898155, РГ8540487, ПІ3408828, ПЄ6356578, ПЄ4020314, ЗА5119760, ЕЕ9933232, РЄ9371672, КМ2735559, КБ4382042, ПГ8327634, РА2800040 КГ 6230470, ПВ 8731220, РГ 6317386, КМ 9796534, ЕЦ 2668186, ПЕ 3209094, ПВ 7334783, КМ 9541034, ПЗ 7713441, КЗ 2700636, ЗБ 6469103, ПЕ 8244841, КК 7232218, КЄ 2513461, КК 3925774, КЦ 7732387, РБ 6265208, ПЄ 3515275, КЧ 3138513, РЕ 6459579, КН 4053160, КЖ 3087203, ГЕ 9155556, ЕЕ 0542231, КЖ 3155346, РЄ 6091929, ЕЄ 0329150, КХ 3751780, КУ 4304021, ЕЄ 1738171, КГ 7386931, РЖ 6232385, КБ 7826447, ЕЩ 1560641, КГ 4461940, КГ 9506830, ГЄ 6331995, КЄ 2083126, КЛ 7484010, КЄ 3621166, КХ 1667119, ПГ 8082728, КК 3386781, РД 9728029, КГ 3785875, ЕЩ 3184887, ТЕ 1567504, КУ 3693014, ЕЧ 9249753, РВ 5045786, РЄ 6750482, КИ 1797725, РЄ 7373314, ЄЄ 1347198, ПЖ 8886829, 1 купюра номіналом 20 гривень з серійними номерами: КЯ 4722505; 1 купюра номіналом по 10 гривень з серійними номерами: ЄГ 4520052; 4 купюри номіналом по 5 гривень з серійними номерами: МД 8582041, ТД 2763782, МЄ 4412237, ЗХ 1019808; 5 купюр номіналом по 2 гривні з серійними номерами: ВА 0603814, РЕ 8118731, НБ 3207044, НБ 5095801, ТА 6445871; 2 купюри номіналом по 1 гривні з серійними номерами: МИ 7410833, МЕ 7600131, які визнано речовим доказом відповідно до пстанови про визнання речових доказів від 04.02.2015 (т. 2 а.п. 179-181), передані на зберігання відповідно до зберігнальної квитанції №0118 СФЗБО ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (т.2 а.п.183)- повернути власнику ОСОБА_4 за належністю, а залишок грошових коштів у розмірі 462,00 гривень – конфіскувати у доході держави.
- два екземпляри договорів № 1/01 від 16.01.2015 року між ФОП ОСОБА_5 та відділом комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради в особі начальника відділу ОСОБА_1 ; зміни до річного плану закупівель на 2014 рік на 4 аркушах; звіти про заборгованість за бюджетними коштами на 01 січня 2015 року на 12 аркушах; лист № 176/1 від 24.10.2014 року на головного редактора газети «Вісті Придніпров`я» ОСОБА_18 на 2 аркушах; довідка № 183 від 31.10.2014 року на 1 аркуші; лист № 176 від 23.10.2014 року на дП «Зовнішторгвидав України» на 1 аркуші; microлист № 175 від 23.10.2014 року на ДП «Зовнішторгвидав України» на 1 аркуші; лист № 172/1 від 16.10.2014 року на дП «Зовнішторгвидав України» на 1 аркуші; експериментальні зразки відбитків печатки відділу комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради на 10 аркушах; вільні зразки відбитків печатки відділу комунального господарства Самарської районної у м. Дніпропетровську ради містяться на змінах до річного плану закупівель на 2014 рік на 4 аркушах та звітах про заборгованість за бюджетними коштами на 01 січня 2015 року на 12 аркушах; експериментальні зразки піпису ОСОБА_1 на 10 аркушах; довідка № 163 від 30.09.2014 року на 1 аркуші; лист щодо надання запиту цінових пропозицій № 184 від 31.10.2014 року на 1 аркуші; лист щодо уточнення плану асигнувань № 182 від 29.10.2014 року на 1 аркуші; лист № 181 від 28.10.2014 року на 1 аркуші; лист про надання інформації № 180 від 28.10.2014 року на 1 аркуші; лист про надання інформації № 178 від 27.10.2014 року на 1 аркуші; довідка № 177 від 27.10.2014 року на 1 аркуші; лист щодо надання протоколу розкриття цінових пропозицій № 169/1 від 14.10.2014 року на 1 аркуші; довідка № 171 від 16.10.2014 року на 1 аркуші; список громадян на отримання твердого палива на 2014 рік на 2 аркушах; список громадян на отримання твердого палива на 2013 рік на 2 аркушах; список громадян пільгової категорії на отримання твердого палива на 2014 рік на 1 аркуші, який визнано речовим доказом відповідно до пстанови про визнання речових доказів від 21.02.2015 (т. 2 а.п. 191-194) – залишити при матеріалах кримінального провадження.
- micro SD 8GB інв. № 88т; - micro SD 8GB інв. № 89т; - micro SD 8GB інв. № 90т; - micro SD 8GB інв. № 91т; - micro SD 8GB інв. № 2т; - micro SD 8GB інв. № 3т; - micro SD 8GB інв. № 8т; - micro SD 8GB інв. № 9т, які визнано речовим доказом відповідно до пстанови про визнання речових доказів від 23.02.2015 (т. 2 а.п. 195-197) – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
- особову справу № 15 ОСОБА_2 та особову справу № 53 ОСОБА_1 , які визнані речовим доказом відповідно до пстанови про визнання речових доказів від 27.02.2015 (т. 3 а.п. 57-58), передані на зберігання заступнику голови Самарської районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_19 (т.3 а.п. 59) – повернути до Самарської районної у м. Дніпропетровську ради.
- оптичний носій DATEX DVD-R об`ємом 4,7 Гб. Інв. № 4т; - оптичний носій DATEX DVD-R об`ємом 4,7 Гб. Інв. № 5т; оптичний носій DATEX DVD-R об`ємом 4,7 Гб. Інв. № 6т, які визнані речовим доказом відповідно до пстанови про визнання речових доказів від 03.03.2015 (т. 3 а.п. 69-70)- залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя О.В.Поштаренко
Судове рішення № 91625580, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 18.09.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 206/2372/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: