Ухвала суду № 91624861, 15.09.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 216/5339/14-ц

Провадження № 4-с/177/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2020

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника КП ТМ «Криворіжтепломережа» Костікової Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – державний виконавець Центрально-Міського відділу ДВС м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сігай Анастасія Олегівна, Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» на неправомірні дії державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 22.02.2016 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Центрально міського ВДВС Сігай А.О., уточнюючи яку, просив скасувати постанову цього державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2016, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 216/5339-14-ц від 23.12.20215 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської, а також вказаний виконавчий лист визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до подання Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2019, цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 передана за підсудністю до Криворізького районного суду Дніпропетровської області.

Указана цивільна справа 26.07.2019 надійшла до Криворізького районного суду Дніпропетровської області та згідно з ухвалою від 29.07.2019 прийнята до провадження суддею цього ж суду ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.02.2020 задоволено заяву про відвід судді Строгової Г.Г. та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.02.2020, цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 надійшла у провадження судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіної С.А., яка ухвалою суду від 03.03.2020 прийняла вказану справу до свого провадження.

У судовому засіданні 15.09.2020, заслухавши заявника ОСОБА_1 , представника КП ТП «Криворіжтепломережа»Костікову Є.В., вивчивши скаргу заявника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Як визначено п. п. 2, 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами, є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

За змістом ч. 2 ст. 44 ЦПК України, перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які, залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Так, скарга ОСОБА_1 неодноразово призначалася до судового розгляду. Зокрема, у судових засіданнях 24.06.2020, 13.08.2020 та 15.09.2020 заявник ОСОБА_1 допускав неодноразові образливі висловлювання як на адресу представника КП ТП «Криворіжтепломережа», так і на адресу головуючого судді, при цьому на неодноразові зауваження не реагував. Крім того, у своїх заявах, зокрема у заяві про відвід судді Суботіній С.А. та секретарю судового засідання ОСОБА_3 , заявник ОСОБА_1 висловлювався, що суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С.А., а також інша суддя цього ж суду, неадекватні та недієздатні, а Криворізький районний суд Дніпропетровської області, взагалі не є судом, в значенні цього слова. При цьому вказував, що суддя Суботіна С.А. та секретар судового засідання ОСОБА_3 є злочинцями, оскільки викрали документ, а саме ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, постановленою суддею ОСОБА_4 , про виклик у судове засідання свідків, з заявою про вказаний злочин він звернувся до Генерального прокурора України.

Крім того, заявник ОСОБА_1 категорично на погоджувався з вимогами ч. 2 ст. 214 ЦПК України, що саме головуючий, відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

При цьому, ОСОБА_1 всіляко намагався встановити свій, не передбачений чинним ЦПК України порядок, зокрема, із залученням до участі у справі осіб, що не є учасниками цього процесу (вільних слухачів), які, у свою чергу образливо висловлювалися на адресу учасників процесу, у тому числі і головуючого, без дозволу коментуючи дії учасників процесу, з метою перешкодити їм висловити свою позицію. На зауваження головуючого, зокрема і про зловживанням процесуальними правами, як заявник ОСОБА_1 , так і присутні з ним у судовому засіданні особи (вільні слухачі), не реагували, при цьому заявник постійно образливо коментував дії головуючого у процесі.

Не погоджуючись із процесуальними рішеннями головуючого у справі, зловживаючи своїми процесуальними правами, з метою затягування розгляду справи, ОСОБА_1 безпідставно, повторно звертався із заявою про відвід головуючого, викладаючи у повторній заяві про відвід судді аналогічні обставини, що вже були предметом розгляду, а також з повторними клопотаннями про відсторонення від участі у справі представників заінтересованих осіб.

Із викладеного слідує, що у своїх заявах до суду та висловлюваннях в судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 систематично використовує образливі вислови та безпідставні звинувачення в адресу головуючого судді, а також інших суддів Криворізького районного суду Дніпропетровської області, висловлює погрози та провокативні висловлювання, що є неприпустимим. Така процесуальна поведінка заявника ОСОБА_1 свідчить про те, що він звернувся до суду не задля захисту своїх порушених прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 13.03.2019 (справа № 199/6713/14-ц) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (п. п. 2, 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Використання вжитих ОСОБА_1 висловлювань виходить за межі нормальної, конкретної та легітимної критики, що, зокрема, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, ЄСПЛ застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004 (Rehak v. the Czech Republic, заява №67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003 (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Отже, неодноразове використання заявником образливих висловів та звинувачень, а також погроз та провокативних висловлювань в адресу суду у заявах по суті справи та в судовому засіданні, суд вважає проявом неповаги до суду й інших учасників процесу та констатує, що подання таких заяв, як і поведінка заявника у процесі, є зловживанням останнім його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, суд визнає зловживанням процесуальними правами дій заявника ОСОБА_1 , що є підставою для залишення його скарги, де заінтересованими особами є державний виконавець Центрально-Міського відділу ДВС м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сігай Анастасія Олегівна, Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», на неправомірні дії державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, - без розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 44, 258-261, 268, 352-354 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати зловживанням процесуальними правами дії заявника ОСОБА_1 .

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи – державний виконавець Центрально-Міського відділу ДВС м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сігай Анастасія Олегівна, Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» на неправомірні дії державного виконавця, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів для її складення та підписання суддею.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 18.09.2020

Суддя: