Ухвала суду № 91622940, 17.09.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 521/15242/20

Номер провадження:1-кс/521/4390/20

16 вересня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси Кузьменко Н.Л., при секретарі Рєутовій А.Б., за участю прокурора Урсалової Н.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Одесі клопотання слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Горбачевської Ю.П., погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №2 Урсаловою Н.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12020161470000918 від 26.08.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з неповною середньою освітою, зі слів перебуваючого у цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштованого, зі слів працюючого різноробочим на будівництві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимий за скоєння корисливого умисного злочину, судимість за скоєння якого у встановленому законом порядку не знято і не погашено, певних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, і знову вчинив умисний корисливий тяжкий злочин при наступних обставинах:

26.08.2020 року, приблизно о 00 годині 25 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись по вулиці Болгарська 6 в м. Одесі, маючи прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вступив у попередню змову із ОСОБА_2 , обрали об`єктом свого злочинного посягання майно, що знаходилось у холодильнику, розташованому біля кіоску № 229, що належить ТОВ «МіськПреса» (ЕРДПОУ 42475767).

У той час і у тому ж місці реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, впевнившись, що їх дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, підійшли до вище зазначеного холодильника, та визначили майно, що знаходилося у ньому, об`єктом свого злочинного посягання.

Надалі, ОСОБА_1 залишився неподалік кіоску спостерігати за навколишнім оточенням, щоб в разі появи сторонніх осіб повідомити про це ОСОБА_2 .

Після чого, ОСОБА_1 , шляхом пошкодження замку захисної конструкції холодильника, заздалегідь заготовленими предметами - викруткою та розвідним ключем, зламав замок та проник до сховища, тобто холодильника, звідки таємно, разом з ОСОБА_2 викрали 12 банок об`ємом по 0,5л безалкогольного напою марки «Burn», 6 банок об`ємом по 0,25 л. безалкогольного напою марки «Burn», 2 банки об`ємом по 0,35 л безалкогольного напою марки «Monster» та 1 пакет соку об`ємом 0,5 л марки «Rich», загальною вартістю 479 гривень 16 копійок.

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з викраденим майном зникли з місця скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «МіськПреса» матеріальну шкоду на загальну суму 479 гривень 16 копійок.

Враховуючи вищевикладене, слідчий у своєму клопотання просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення у судовому засідання підтримала клопотання, оскільки вважала мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Завдані збитки відшкодовано в повному обсязі.

Вивчивши клопотання з доданими матеріалами, а також вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої на даному етапі, підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Стороною обвинувачення доведено лише обставини встановлені в п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, однак не доведено необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановив відсутність в клопотанні слідчого доказів, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.

Підстави, які наведені в клопотанні прокурора, якими обґрунтується необхідність обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , носять імовірний характер, не підтверджується досліджуваними в судовому засіданні доказами. Одна лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За вказаних підстав, слідчий суддя вважає, що достатнім запобіжним заходом до підозрюваного ОСОБА_1 , який забезпечить виконання покладених на нього обов`язків є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя також враховує, інші обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що на даний час ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштований, однак зі слів працює різноробочим на будівництві, вину у вчиненому визнає, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Викладені в клопотанні слідчого обставини не дають підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Горбачевської Ю.П., погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №2 Урсаловою Н.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12020161470000918 від 26.08.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до органів слідства, прокуратури та суду на визначений час;

не відлучатись із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала втрачає законну силу 16.11.2020 року.

Виконання ухвали про застосування цілодобового домашнього арешту покласти на співробітників Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Горбачевську Ю.П.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Н.Л. Кузьменко