Ухвала суду № 91622105, 18.09.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 вересня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1005/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом фермерського господарства "Надія" (с. Гусакове, Звенигородський район, Черкаська область) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси) про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- визнання за фермерським господарством "Надія" права постійного користування земельними ділянками площею 20,3 кадастровий номер 7121282400:02:001:0044 та площею 20,43 га кадастровий номер 7124282400:02:001:0048, що розташовані в адмінмежах Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, призначені для ведення селянського ( фермерського) господарства, які були надані на ім"я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1996 серія ЧР 4-80 на підставі рішення Звенигородської районної ради народних депутатів № 4-7 від 29.08.1995 та рішення Звенигородської районної ради Черкаської області від 27.10.200 № 14-12;

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3690/14-19-СГ від 09.09.2019 "Про віднесення земельних ділянок до земель запасу".

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження (строк до 12 жовтня 2020) із повідомленням сторін.

Представники сторін в засідання не з`явилися, явка визнана не обов`язковою, що не перешкоджає розгляду справи. З цих підстав клопотання відповідача від 14.09.2020 про відкладення розгляду справи через відпустку представника ГУ Держгеокадастру у Черкаській області суд відхилив.

Попередньо в справу вже подано відзив на позов та відповідь на відзив з

яких вбачається, що спірні земельні ділянки поділені на 10 земельних ділянок меншої площі, які за доводами відповідача в період з 25.02.2020 по 28.02.2020 передані у приватну власність громадянам. Отже, за результатами поділу спірних земельних ділянок таких ділянок із кадастровими номерами 7121282400:02:001:0044 та 7124282400:02:001:0048 вже не існує.

До засідання 18.09.2020 в справу надійшли від відповідача заперечення на відповідь на відзив; клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб (це громадяни, яким передано у власність частини спірних земельних ділянок); заяву ОСОБА_2 про залучення його до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору.

З матералів справи вбачається наступне:

За доводами позивача, на підставі рішення Звенигородської районної ради народних депутатів Черкаської області від 29.08.1995 № 4-7 гр. ОСОБА_1 в постійне користування було надано земельну ділянку площею 20,3 га з кадастровим номером 7121282400:02:001:0044, що розташована в адмінмемежах Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області для ведення селянського (фермерського) господарства.

Відповідно даного рішення ОСОБА_1 видано державний акт на право постійного користування землею, серія ЧР 4-80.

14.02.1997 ОСОБА_1 створив і зареєстрував ФГ "Надія" та став його головою.

На підставі рішення Звенигородської районної ради від 27.10.2000 № 4-12 ОСОБА_1 додатково передано у постійне користування під розширення фермерського господарства земельну ділянку площею 20,43 га з кадастровим номером 7124282400:02:001:0048, що розташована в адмінменмежах Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.

ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 09.09.2019 прийнято наказ № 23-3690/14-19СГ якими визнано припиненим право постійного користування земельними ділянками площею 20,3 га та 20,43 га, які перебували в постійному користуванні гр. ОСОБА_1 з 03.10.2008 в зв`язку зі смертю користувача.

Згідно наявної у справі довідки Міськрайонного управління у Звенигородському районі та м. Ватутіному ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28.08.2020 земельні ділянки площею 20,3 га кадастровий номер 7121282400:02:001:0044 та площею 20,43 га з кадастровим номером 7124282400:02:001:0048 поділені на земельні ділянки меншої площі з кадастровими номерами, перелік яких наведено в листі.

До відзиву на позов ГУ Держгеокадастру у Черкаській області додав копії власних наказів від 28.02.2020 про надання громадянам у власність земельних ділянок, які утворені в результаті поділу спірних земельних ділянок площею 20,3 га кадастровий номер 7121282400:02:001:0044 та площею 20,43 га з кадастровим номером 7124282400:02:001:0048.

ОСОБА_2 , який просить залучити його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надав у справу копії нотаріально-посвідчених договорів купівлі-продажу земельної ділянки про придбання ним у фізичних осіб земельних ділянок, які утворені в результаті поділу двох земельних ділянок, що були в користуванні позивача.

На підставі вказаних обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити з підстав, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. При цьому суд виходить з наступного:

За правилами чинного ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Натомість за правилами ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Для правильного вирішення питання про юрисдикцію спору судам слід виходити із сукупності обставин щодо суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

За правилами ст. 11 ЦК України у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання права, а також визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст. 16 ЦК України).

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним (недійсним) - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

З матеріалів справи вбачається, що спірні земельні ділянки, права на які захищає позивач, були поділені на ряд земельних ділянок меншої площі, які були передані у приватну власність фізичним особам, а потім стали приватною власністю фізичної особи ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу.

За результатом вирішення спору ФГ "Надія" має намір довести та відновити своє право постійного користування земельними ділянками площею 20,3 га кадастровий номер 7121282400:02:001:0044 та площею 20,43 га з кадастровим номером 7124282400:02:001:0048. Однак замість цих ділянок вже утворені земельні ділянки меншої площі, право власності на які належить фізичним особам.

Отже судове рішення у справі безперечно вплине на права та обов`язки фізичних осіб-власників цих земельних ділянок незалежно від того, чи фактично припинилося у позивача володіння спірними земельними ділянками, чи з цього питання також є спір.

Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, спір слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові ВП ВС від 15.05.2018 по справі № 911/4144/16 (№ в ЄДРСР 74266482) викладено правовий висновок про те, що справи в спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

У відповідності до п.1) ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що спір за заявленим позовом відноситься до юрисдикції цивільного суду.

За правилами ч.3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

У відповідності до п.5) ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Відповідного клопотання про повернення сплаченого судового збору з Державного бюджету суду не подано, тому дане питання при закритті провадження не вирішується.

Керуючись п.1) ч. 1 ст. 231, ст. 234 ГПК України -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом фермерського господарства "Надія" (ідентифікаційний код 24414776, с. Гусакове, Звенигородський район, Черкаська область) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (ідентифікаційний код 39765890, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131) про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвалу про закриття провадження може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських