Рішення № 91621907, 02.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1404/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго- сервісна компанія", м. Харків про стягнення 50992,80 грн. за участю представників:

позивача – Крата А.В. довіреність № 10-72/6742 від 22.04.2020 року;

відповідача – Михайловина Д.В., ордер № 11636 від 23.06.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" про стягнення попередньої оплати в сумі 50992,80 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання проектних робіт від 07.12.2016 року № 2732.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1404/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.07.2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 15680) про розгляд справи з повідомленням сторін.

08.07.2020 року відповідач подав відзив (вх.№ 15679), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність його вини у порушенні строків, оскільки позивачем не надано всіх вихідних даних. Відповідач також вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки останній не мав право відмовлятися від договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2020 року вирішено розгляд справи № 922/1404/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.08.2020 року на 12:20 год.

21.07.2020 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 16714), в якій зазначив, що вихідні дані надані відповідачу в Додатку №1 "Завдання на проектування" 07.12.2016 року під час укладення спірного договору, тому, у зв`язку з припиненням дії договору, відповідач безпідставно користується коштами у сумі 50992,80 грн.

03.08.2020 року позивач подав пояснення (вх.№ 17646), в яких, посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду, вказав, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.08.2020 року на 12:30 год.

Протокольною ухвалою від 25.08.2020 року суд відклав розгляд справи по суті на 02.09.2020 року на 12:55 год.

Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2020 року підтримав позов та відповідь на відзив, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2020 підтримав відзив, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, суд установив такі обставини.

07.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" укладено договір підряду на виконання проектних робіт №2732 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Підрядник зобов`язується, згідно з Завданням на проектування Замовника (додаток 1) у відповідності з вимогами ДБН А.2.2-3-2014, ДБН В. 1.2.-14-2009, інших нормативних документів на свій ризик виконати, погодити та здати Замовнику в установлений строк Проектно-кошторисну документацію "Розробка робочого проекту реконструкції схеми живильних насосів з модернізацією ПЕН-5 та встановленням додаткового насосного агрегату замість існуючого ПЕН-1" (інв. №70006211 - електронасос живильний №5. інв. №70001811- трубопроводи живильної установки №4) (далі - роботи) (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.12.2017 року). Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника закінчену проектно-кошторисну документацію та оплатити її.

Згідно з п. 2.3. Договору загальна ціна Договору з ПДВ становить 101983,32 грн. (в редакції Додаткової угоди №1 від 29.12.2017 року).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що після підписання Договору Замовник перераховує Підряднику авансову оплату у розмірі 50 % від загальної ціни Договору. Замовник має право (але не зобов`язаний) здійснити авансову оплату в розмірі до 100% ціни Договору.

22.12.2016 року позивач здійснив авансову оплату в розмірі 50% загальної ціни на користь відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №605158 на суму 50922,80 грн.

Строк закінчення Робіт, передбачених даним Договором - 31.01.2019 року (п.3.2. Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 14.11.2018 року).

Відповідно до п.6.1. Договору умовою початку виконання робіт Підрядником є отримання від Замовника вихідних даних згідно пункту 4.3.1. Договору.

Замовник зобов`язується перед початком виконання робіт надати Підряднику необхідні документи - вихідні дані для виконання Робіт (п.4.3.1. Договору).

Підрядник розпочне виконання Робіт з дня, наступного за днем одержання вихідних даних (п. 3.1. Договору).

Передача розробленої документації на погодження здійснюється Підрядником. (п.6.2. Договору).

Проектно-кошторисна документація готується та передається Замовнику українською мовою в 4 (чотирьох) примірниках на паперовому носії та в електронному вигляді в форматі PDF, додатково текстова частина надається в форматі Word, графічна частина - в форматі AutoCAD, кошторисна частина - в форматі АВК останньої версії (п.6.4. Договору).

По закінченню робіт Підрядник передає Замовнику проектну документацію на підставі супровідного листа з переліком документації яка передається та проект акта здачі-приймання проектної документації, підписаний з боку Підрядника (п.6.5. Договору).

Позивач зазначає, що відповідач свої обов`язки передбачені умовами Договору не виконав, роботи в обумовлений сторонами строк (до 31.01.2019 року) не передав.

Керуючись ст.849 Цивільного кодексу України позивач листом №10-71/4582 від 12.03.2020 року повідомив відповідача, що відмовляється від прийняття робіт останнього за Договором у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання та втратою інтересу для AT "Полтаваобленерго" внаслідок суттєвої затримки виконання робіт, а також вимагав повернути авансову оплату в сумі 50992,80 грн.

30.03.2020 року відповідач надав позивачу відповідь, в якій визнав одностороннє розірвання договору необґрунтованим та зазначив, що порушення строку виконання робіт відсутнє оскільки позивач не надав вихідні дані в необхідному обсязі.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний уплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи при умові, що робота виконана належним чином і в узгоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Також, у п.1 ч.1 ст. 889 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, 22.12.2016 року позивач здійснив авансову оплату в розмірі 50% від загальної ціни в сумі 50992,80 грн. Вказаний розмір грошових коштів визначено позивачем за умовами Договору як попередня оплата за договором. Строк закінчення виконання робіт, передбачених Договором, встановлено сторонами 31.01.2019 року.

При цьому позивачем стверджується факт невиконання відповідачем комплексу робіт, які обумовлено сторонами.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

12.03.2020 року позивач звернувся до відповідача із листом, в якому відмовився від прийняття робіт за Договором у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання та втратою інтересу для AT "Полтаваобленерго" внаслідок суттєвої затримки виконання робіт, а також вимагав повернути авансову оплату в сумі 50992,80 грн.

При цьому в частині розірвання договору підряду позивачем зазначено норми ст.ст. 612, 849 Цивільного кодексу України та ст. 193 ГК України.

Юридичний аналіз статей 837, частин 2, 4 статті 849 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання. Зокрема, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу у або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим або замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, за наявності такого чіткого законодавчого регулювання, до договору підряду не можуть застосовуватися положення інших договорів, зокрема, договору купівлі продажу на предмет можливостей повернення передоплати за договором купівлі-продажу згідно із статтею 693 ЦК України, якщо умовами укладеного договору сторони не передбачили іншого.

Якщо спеціальними нормами законодавства передбачено певні способи захисту прав та інтересів сторін договору підряду, однак одна із сторін обрала предметом спору таку вимогу, яка не відповідає способам захисту прав та інтересів сторін за договором підряду, визначеним законодавством та не передбаченим умовами укладеного договору підряду, суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову, їх зміну за рішенням суду, а не сторони договору (позивача).

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.06.2019 року у справі № 922/2982/18.

Сторонами в укладеному договорі підряду погоджено істотні умови договору, а саме предмет, ціну та строк виконання робіт.

Предметом спору у вказаній справі є визначена позивачем вимога про повернення авансового платежу за договором підряду на суму 50992,80 грн.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є певні юридичні факти, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Отже підставу позову складають дві складові: юридична та фактична. Фактична підстава позову - це юридичні факти на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову дозволяє визначити межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

У спірних правовідносинах підставами позову є неналежне (з порушенням строків відповідно до договору) виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду, а правовою складовою підстав позову є посилання позивача на порушення статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.

Частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 2, 4 статті 849 ЦК України за договором підряду прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів замовника, як зобов`язання підрядника вчинити певні дії у випадку порушення строків виконання зобов`язань, або стягнути завдані порушенням зобов`язань збитки, якщо замовник відмовився в односторонньому порядку від договору.

Досліджуючи правові підстави для повернення авансу з підрядника за порушення строків виконання договору підряду, що було визначено як предмет спору в даній справі, суд доходить висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не відповідає способам захисту, передбаченим законодавцем за договором підряду, а умовами Договору також не передбачено можливості повернення авансу, якщо підрядником порушено строки виконання робіт. Водночас умовами Договору передбачена можливість стягнення з Підрядника штрафних санкцій за порушення строку закінчення робіт (п. 7.2.)

Суд наголошує на неможливості застосування до договору підряду аналогії права з договором купівлі-продажу згідно статті 693 ЦК України, яка дозволяє такий спосіб захисту майнових прав покупця, як повернення авансу у випадку відмови від договору купівлі-продажу (постачання), оскільки в даному випадку законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов`язань за договором підряду відповідно до статті 849 ЦК України.

При цьому суд не вправі вийти за межі предмета позову, визначеного згідно з позовними вимогами та на власний розсуд розглянути вимогу про стягнення спірної суми, як шкоди або як безпідставно набутого майна, а не як авансу за договором підряду. Також, суд може застосувати ефективний спосіб захисту у випадку, якщо обраний спосіб захисту є неефективним і законодавець не визначив такого способу захисту, який був би ефективним для врегулювання спору між сторонами. У спірному випадку законодавцем відповідно до статті 849 ЦК України передбачено ефективні способи захисту прав замовника підрядних робіт, якими є зобов`язання підрядника усунути недоліки таких робіт за власний рахунок, або виконання робіт третьою особою із стягненням їх вартості за рахунок підрядника, або відмова від договору та стягнення завданих підрядником збитків.

З огляду на таке, суд позбавлений повноважень на власний розсуд використовувати інший спосіб захисту інтересів позивача, ніж ті способи, які передбачено законодавцем згідно норм права, які регулюють підряд.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.06.2019 року у справі № 922/2982/18.

Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду у справі №910/1084/18, в якій зазначено, що "аванс є звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. В разі невиконання зобов`язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила", суд не бере їх до уваги, оскільки обставини справ є не тотожними.

Так, договір, укладений між сторонами спору у справі №910/1084/18, є змішаним та містить як елементи договору поставки, так і елементи договору підряду.

Крім того, умовами названого договору (пункт 4.10.) сторони передбачили обов`язок підрядника повернути невикористану частину авансу. Водночас у даному випадку, умовами Договору такого обов`язку не передбачено.

Так, пунктом 7.5.1. Договору передбачено, що у разі виявлення недоліків, допущених Підрядником, які виключають можливість прийняття робіт, або відступи в роботах від умов Договору чи інші недоліки є істотними або такими, що взагалі не можуть бути усунені Підрядником, Замовником чи третьою особою, Замовник має право на свій вибір: не приймати такі роботи та вимагати від Підрядника повернення авансу/вартості оплачених робіт, відмовитися від Договору в односторонньому порядку або вимагати від Підрядника відповідного зниження договірної ціни та/або компенсації (відшкодування) збитків.

Отже, позивач має право вимагати повернення авансу лише у разі виявлення недоліків в роботі, а не у разі порушення відповідачем строку закінчення робіт.

З огляду на таке, суд керуючись приписами статей 5, 14, 46, 162 ГПК України та приймаючи до уваги те, що позивач не змінював предмета чи правових підстав позову, дійшов висновку про відмову у позові про стягнення попередньої оплати в сумі 50992,80 грн. за договором на виконання проектних робіт від 07.12.2016 року №2732.

У відповідності до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, відшкодування судових витрат покладається на позивача.

На підставі ст. 11, 16, 626, 837, 849, 854, 887-889 ЦК України, ст. 193, 317 ГК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.09.2020 року.

Суддя О.В. Смірнова