Рішення № 91621888, 03.09.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/8/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Байковецької сільської ради, вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський р-н., Тернопільська обл., 47711

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК КОМПЛЕКС БУД”, вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль, 46002

про стягнення заборгованості у сумі 287 357 грн 85 коп., з яких: 50 856 грн 00 коп. – пеня, 26 014 грн 00 коп. - штраф, 141 100 грн 22 коп. – завищення вартості будівельних робіт.

За участі представників:

Позивача: адвокат Рогатин Сергій Володимирович, ордер на надання правничої (правової) допомоги №1002954 від 03.02.2020 (договором на надання правової (правничої) допомоги права адвоката не обмежуються);

Відповідача: не з`явився.

1.Судові процедури.

1.1. Повідомлення учасників про справу

та фіксування судового процесу.

Сторони за правилами статей 120, 121 ГПК України, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

У судових засіданнях представникам сторін у справі роз`яснено їх права та обов`язки, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи, згідно до вимог ГПК України.

В порядку статей 8, 222 ГПК України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд” на диски CD-R серійний номер N117WA05D8041873A2, N108XE16D8124203B2.

1.2. Суть та рух справи.

Суть справи: Позивач - Байковецька сільська рада звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №б/н від 27.12.2019 (вх.№8 від 02.01.2020) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК КОМПЛЕКС БУД”, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 145 370 грн 00 коп., з яких: 50856 грн 00 коп. – пеня, 26014 грн 00 коп. - штраф, 68 500 грн 00 коп. – завищення вартості будівельних робіт.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду справи №921/8/20 визначено суддю Гевка В.Л.

Ухвалою суду від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вперше призначено на 03 лютого 2020 року о 14 год. 10 хв.

У судовому засіданні 03.02.2020 судом протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 25 лютого 2020 року о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 25.02.2020 судом протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 10 березня 2020 року о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 10.03.2020 судом протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 23.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 23 квітня 2020 року о 15 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 23.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 19 травня 2020 року о 12 год. 00 хв.

Так як, 19.05.2020 суддя перебував в офіційній відпустці, то ухвалою суду від 22.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 09.06. 2020 року о 11 год. 20 хв.

У призначене підготовче засідання 09.06.2020 з`явився представник позивача та підтримав заяву про збільшення позовних вимог №2/764 від 15.05.2020 (вх.№3028).

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються серед іншого ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Суд у судовому засіданні 09.06.2020 задовольнив заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог №2/764 від 15.05.2020 (вх. №3028), про що постановлено протокольну ухвалу без виходу у нарадчу кімнату.

Таким чином, має місце подальший розгляд справи із збільшеною ціною позовних вимог, а саме щодо стягнення: 50 856 грн 00 коп. – пені, 26 014 грн 00 коп. - штрафу, 141 100 грн 22 коп. – завищення вартості будівельних робіт.

У судовому засіданні 09.06.2020 протокольними ухвалами з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження у даній справі до 28.07.2020 та призначено судове засідання для вирішення питання про перехід у судовому засіданні, згідно частини 3 статті 201 ГПК України, до розгляду справи по суті на 28.07.2020 року о 10 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 28.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі по 11.08.2020 та відкладено судове засідання для вирішення питання про закриття підготовчого провадження та перехід у судовому засіданні згідно частини 3 статті 201 ГПК України до розгляду справи по суті на 11 серпня 2020 року.

У судовому засіданні 11.08.2020 суд, у порядку частини 2 статті 177 ГПК України із врахуванням строків розгляду підготовчого засідання, постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою закрив підготовче провадження з 27.08.2020 року та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.08.2020.

У призначене судове засідання 27.08.2020 з`явився представник позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив.

Відповідно до частини 4 статті 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються серед іншого ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

У судовому засіданні 27.08.2020 суд протокольною ухвалою відкрив розгляд справи по суті, заслухав вступні слова позивача, з`ясував обставини справи та дослідив докази, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

З метою правильного і об`єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого статтями 42-46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті згідно статті 216 ГПК України на 03 вересня 2020 року о 12 год. 00 хв. без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали про відкладення розгляду справи у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” установити з 12 березня на усій території України карантин (на даний час карантин продовжено до 31 жовтня 2020 року).

Із змісту Рекомендацій Ради суддів України, затверджених рішенням РСУ №19 від 17.03.2020р., серед іншого, рекомендовано суддям, у період карантину роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ, зменшення кількості судових засідань, необхідності утримуватись від відвідування приміщення суду, усі заяві та необхідні документи подавати, як і ознайомлюватись з уже поданими документами та із матеріалами справи, в електронному та дистанційному порядку, з використанням електронної адресу суду та/або через особистий кабінет в системі “Електронний суд”.

Відповідно до Розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області №9-р від 31.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину" рекомендовано суддям розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину встановленого Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 з подальшими змінами і доповненнями.

Одночасно, 02.04.2020 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, яким внесено зміни зокрема і до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В подальшому, згідно пункту 2 Розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 17.07.2020) передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Пункту 4 розділу X "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, законом №731-ІХ встановлено, що процесуальні строки, які були подовжені відповідно до Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-ІХ, а саме - 06.08.2020.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), мають право на продовження процесуальних строків на встановлених підставах.

При цьому сторони у справі неодноразово подавали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та з інших підстав.

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги, що строк розгляду даної справи №921/8/20 припав на період дії карантину, а також враховуючи продовжені законом процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, зокрема і їх розгляд по суті, а також продовжені законом права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, на час дії карантину, судом надано таке право сторонам та витримано усі продовжені строки судового провадження згідно наведених вище законів.

При цьому, по завершенню 20-ти днів після набрання чинності Законом №731-ІХ, як станом на 07.08.2020 року так і станом на 03.09.2020 від учасників у справі не надходило будь-яких клопотань про поновлення чи продовження процесуальних строків на встановлених вище підставах.

Враховуючи зазначене, суд вважав, що є усі підстави завершити розгляд у даній справі, № 921/8/20 та прийняти у ній рішення, і що таке не порушить будь – яких прав жодного із учасників у справі.

А тому, по завершенню дослідження обставин справи та доказів, проведення судових дебатів, суд у судовому засіданні 03.09.2020, після виходу до нарадчої кімнати, ухвалив рішення, оголосивши його скорочену (вступну та резолютивну) частини.

2. Аргументи сторін.

2.1. Правова позиція позивача.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги викладені у позові з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав повністю.

Зокрема, серед іншого, позивач стверджує таке.

04 березня 2019 року між Байковецькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК Комплекс буд» був укладений договір підряду № 0403 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору: Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання щодо виконання робіт «Капітальний ремонт приміщень 11 поверху та підвалу адміністративного будинку Байковецької сільської ради по вул. Січових Стрільців, 43, в с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області».

Згідно п. 4.5 Договору: Підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені у п. 1.1 договору в терміни передбачені Календарним планом (що є додатком до Договору), а саме, березень-квітень 2019 року .

Згідно п. 5.2 Договору: Вартість робіт за даним договором визначається в сумі: 1 146 058 грн (один мільйон сто сорок шість тисяч п`ятдесят вісім грн), в тому числі ПДВ – 191 009,67 грн (сто дев`яносто одна тисяча дев`ять грн шістдесят сім коп.).

Відповідачем допущено порушення умов вказаних правочинів, оскільки станом на 21 травня 2019 року відповідач лише частково виконав роботи по Договору на суму 466 057,60 грн (чотириста шістдесят шість тисяч п`ятдесят сім грн шістдесят коп.), що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №№1,2.

За весь період правовідносин, Відповідач не мав жодних претензій, заперечень щодо комплектності, якості, а також порядку виконання умов договору з боку Позивача, оскільки виконання домовленостей останнім здійснювались у чіткій послідовності та відповідності із підписаним договорам.

Згідно п 7.6 Договору: Підрядник у разі порушення строку встановленого п 4.5 Договору сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт зазначеної у п. 5.2 Договору з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення виконання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, а у разі отримання авансу, при порушенні строку встановленого п 5.7 Договору, повертає Замовнику невикористану суму авансу з урахуванням індексу інфляції та сплачує пеню у розмірі 0,1 % від неповернутої суми авансу за кожен день з дня отримання коштів.

Таким чином сума штрафних санкцій за порушення Відповідачем Договору підряду становить 76 870 грн, що підтверджується Розрахунком пені та штрафу за прострочення виконання робіт по капітальному ремонту приміщень II поверху та підвалу адміністративного будинку Байковецької сільської ради по вул. Січових Стрільців, 43, в с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області по договору № 0403 від 04.03.2019.

Окрім того, в ході виконання будівельних робіт Відповідач порушив «Правила визначення вартості будівництва» (ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) прийняті наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 16 квітня 2018 року № 102, що призвело до завищення вартості робіт на суму 68 500 грн. Зазначені порушення виявлено комісією утвореною розпорядженням сільського голови від 20 грудня 2019 року № 289/од при розгляді актів приймання виконаних будівельних робіт на відповідність фактично виконаним роботам. Так, проектом передбачено роботи по зніманню дверних полотен (22 м.кв. ) та демонтажу дверних коробок з відбиванням штукатурки в укосах (11 штук). Ці роботи виконані, але оплачені двічі (в актах №№1,4). Загальна вартість перевищення 1 820 гривень. В проекті передбачені роботи по поліпшеному фарбуванні водоемульсійною фарбою стін, підготовлених під фарбування (655,8 м.кв.). Проте, Замовником станом на 23 жовтня 2019 року уже оплачена вартість 110,22 м.кв. фарбування (545 м.кв. в акті №2 і 555,22 м.кв. в акті №5). При завершенні підрядником вказаних робіт переплата становитиме 42 150 грн. В акті № 5 врахована вартість встановлення та матеріалів вимикача двоклавішного (8 шт.) розеток SоНNЕІDЕRАSFORA (46 штук), світильника ЛЕД панель (19 штук), світильників аварійних «Вихід» (2 шт.), на суму 24 530 грн, а фактично роботи не виконані.

У свою чергу, у заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що у відповідності до звернення Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - СУ ГУНП в Тернопільській області) від 20.02.2020 №2443/9/03/2-2020, в ході прийняття участі, в якості спеціалістів, у перевірці Байковецької сільської ради (далі - Сільська рада, Замовник), та у зв`язку з неявкою для проведення контрольних обмірів представників генпідрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Комплекс Буд" (далі - "ВБК Комплекс Буд" , Генпідрядник), комісією у складі представників Сільської ради і технічного нагляду, в присутності представників СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області, Управління служби безпеки України в Тернопільській області (далі - УСБУ в Тернопільській області) та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (далі - Управління), проведено вибіркові обстеження з фотофіксацією фактично виконаних обсягів робіт з реконструкції та капітальних ремонтів на об`єктах Сільської ради, виконаних ТОВ "ВБК Комплекс Буд" за період з 01.04.2018 по 31.12.2019. В результаті на будівництво Капітальний ремонт приміщень II поверху та підвалу адміністративного будинку Байковецької сільської по вул. Січових стрільців, 43 в с. Байківці Тернопільського району, Тернопільської області встановлено додатково оплачені обсяги робіт, які фактично не виконані. В результаті був виконаний розрахунок перевищення вартості виконаних робіт (додається), в результаті якого встановлено, що безпідставно завищено вартість виконаних робіт на суму 72 600 (сімдесят дві тисячі шістсот) гривень 22 копійки.

Таким чином позивач просить суд задовольнити позовну заяву повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК КОМПЛЕКС БУД», код ЄДРПОУ 41210925, на користь Байковецької сільської ради, код ЄДРПОУ 04394846, суму заборгованості у розмірі 50 856,00 грн пені, 26 014,00 грн штрафу, 141 100,22 грн завищення вартості будівельних витрат, та 3 212,55 грн витрат на судовий збір.

2.2. Правова позиція відповідача.

Представник відповідача у призначені засідання не з`явився.

Судом неодноразово отримувались розширенні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по відомостях щодо відповідача. За даними ЄДР місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК КОМПЛЕКС БУД” станом на час розгляду справи значиться - вул. Бродівська, будинок 5, м. Тернопіль, 46002.

А тому, в силу приписів ГПК України та Правил поштового обігу у даній справі поштова кореспонденція, а саме ухвали господарського суду з повідомленням про розгляд справ з позначкою “Судова повістка” були надіслані відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, яка відповідає тій що зазначена у ЄДР, зокрема, на адресу: вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль, 46002.

Проте, незважаючи на вжитті судом заходи з повідомлення відповідача про рух справи, відповідач, активної участі у розгляді справи не забезпечив, заяв чи заперечень по суті справи не подав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у відповідності до статей 120, 176, 242 ГПК України.

При цьому, як свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвали-повідомлення про відкладення розгляду справи були повернуті до суду без вручення, з відмітками на довідці Укрпошти: “за місцем обслуговування”, “за письмовою заявою відправника, одержувача” та за “за закінченням встановленого строку зберігання”.

Однак, суд відзначає, що відповідач не повідомляв про зміну свого місцезнаходження і, як вбачається із матеріалів справи, кореспонденція надсилалась, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу, на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань - вул. Бродівська, будинок 5, м. Тернопіль, 46002 (Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які сформовано на запит суду долучені до матеріалів справи).

Щодо відміток Укрпошти, які вони проставляли на конвертах, якими відповідачу надсилалась ухвала, повертаючи їх суду, то суд - 13.03.2020 постановив окрему ухвалу, яку направляв на адресу публічного акціонерного товариства “Укрпошта” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) рекомендованою кореспонденцією.

У вказаній Окремій ухвалі суд, серед іншого, звертав увагу Укрпошти на необхідність усунення зазначених в окремих ухвалах виявлених судом недоліків в діяльності Укрпошти та запобігання їх повторенню у майбутньому.

Зокрема, вказував, що із незрозумілих суду підстав у порушення Правил поштового обігу, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, яким надсилалися ухвали суду із відміткою «Судова повістка», повернулися на адресу суду із відмітками пошти про причини повернення: “за місцем обслуговування”, “за письмовою заявою відправника, одержувача” та “за закінченням встановленого строку зберігання”.

У відповідь Укрпошта листами, серед іншого, повідомила суд, що при доставці рекомендованого листа з повідомленням про вручення, лист не був вручений під час доставки, за адресою вул. Бродівська, будинок 5, м. Тернопіль, 46002. Після неможливої доставки вищезазначеного листа Укрпошта здійснила його повернення на адресу відправника – суду.

Таким чином, із матеріалів справи, зокрема і листа Укрпошти, слідує, що відповідач здійснивши реєстрацію місцезнаходження у ЄДР на адресу: вул. Бродівська, будинок 5, м. Тернопіль, 46002 не забезпечив належним чином отримання поштової кореспонденції за вказаною адресою, що є його обов`язком, а не обов`язком його контрагентів, зокрема, – позивача у справі, чи суду.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, - ненадання відзиву, пояснень, заперечень, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі № 911/1163/17.

З огляду на викладене, враховуючи терміни зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та їх повернення до господарського суду із відміткою поштового відділення про невручення, у тому числі, і за відсутності адресата, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду вважається врученими відповідачу – в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

Таким чином, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

З огляду за зазначене та з урахуванням того, що пасивність відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд.

Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено таке.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно із ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Предметом даного спору є заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача в користь позивача 50 856 грн 00 коп. – пені, 26 014 грн 00 коп. - штрафу, 141 100 грн 22 коп. – завищення вартості будівельних робіт.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Як визначено статтями 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із поданих позивачем доказів, які не спростовані та не заперечені відповідачем, в силу його пасивності, судом встановлено таке.

04 березня 2019 року між позивачем - Байковецькою сільською радою, як Замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК Комплекс буд», як Підрядником» був укладений Договір підряду № 0403 від 04.03.2019 (далі по тексту також -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору: Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання щодо виконання робіт «Капітальний ремонт приміщень ІІ поверху та підвалу адміністративного будинку Байковецької сільської ради по вул. Січових Стрільців, 43, в с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області коригування кошторисної документації», далі «Об`єкт (ДК 021:2015-45450000-6).

Згідно п. 4.5 Договору: Підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені у п. 1.1 договору в терміни передбачені Календарним планом (що є додатком до Договору), а саме, березень-квітень 2019 року.

Згідно п.5.2 Договору: Вартість робіт за даним договором визначається в сумі: 1 146 058,00 гривень (один мільйон сто сорок шість тисяч п`ятдесят вісім грн), в тому числі ПДВ – 191 009,67 грн (сто дев`яносто одна тисяча дев`ять грн шістдесят сім коп.).

Як стверджує позивач, відповідачем допущено порушення умов вказаних правочинів, оскільки станом на 21.05.2019 року відповідач лише частково виконав роботи по Договору на суму 466 057,60 грн (чотириста шістдесят шість тисяч п`ятдесят сім грн шістдесят коп.), що підтверджується поданими суду позивачем актами приймання виконаних будівельних робіт №№1,2.

Судом не встановлено з матеріалів справи чи були у відповідача претензії за час існування правовідносин між ним та позивачем за укладеним між ними Договором підряду. Зокрема, позивач вказує, що такі відсутні і що відповідач не висловлював жодних претензій, заперечень щодо комплектності, якості, а також порядку виконання умов Договору з боку позивача, оскільки виконання домовленостей останнім здійснювались у чіткій послідовності та відповідності із підписаним Договорам.

У свою чергу, поданими позивачем доказами, підтверджується, що такі обґрунтовані претензії в частині визначення вартості виконаних робіт відповідачем за Договором має позивач у справі.

Так, матеріалами справи підтверджується, що в ході виконання будівельних робіт відповідач порушив «Правила визначення вартості будівництва» (ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) прийняті наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 16 квітня 2018 року № 102, що призвело до завищення вартості робіт на суму 68 500 грн.

Зазначені порушення виявлено комісією утвореною розпорядженням сільського голови від 20 грудня 2019 року № 289/од при розгляді актів приймання виконаних будівельних робіт на відповідність фактично виконаним роботам. Так, проектом передбачено роботи по зніманню дверних полотен (22 м.кв.) та демонтажу дверних коробок з відбиванням штукатурки в укосах (11 штук). Ці роботи виконані, але оплачені двічі (в актах №№1,4). Загальна вартість перевищення 1 820 гривень. В проекті передбачені роботи по поліпшеному фарбуванні водоемульсійною фарбою стін, підготовлених під фарбування (655,8 м). Проте, Замовником станом на 23 жовтня 2019 року уже оплачена вартість 110,22 м.кв. фарбування (545 м.кв. в акті №2 і 555,22 м.кв. в акті №5). При завершенні підрядником вказаних робіт переплата становитиме 42 150 грн. В акті № 5 врахована вартість встановлення та матеріалів вимикача двоклавішного (8 шт) розеток SоНNЕІDЕRАSFORA (46 штук), світильника ЛЕД панель (19 штук), світильників аварійних «Вихід» (2 шт.), на суму 24 530 грн, а фактично роботи не виконані.

У свою чергу, у відповідності до звернення Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - СУ ГУНП в Тернопільській області) від 20.02.2020 №2443/9/03/2-2020, в ході прийняття участі, в якості спеціалістів, у перевірці Байковецької сільської ради (далі - Сільська рада, Замовник), та у зв`язку з неявкою для проведення контрольних обмірів представників генпідрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Комплекс Буд" (далі - "ВБК Комплекс Буд" , Генпідрядник), комісією у складі представників Сільської ради і технічного нагляду, в присутності представників СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області, Управління служби безпеки України в Тернопільській області (далі - УСБУ в Тернопільській області) та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (далі - Управління), проведено вибіркові обстеження з фотофіксацією фактично виконаних обсягів робіт з реконструкції та капітальних ремонтів на об`єктах Сільської ради, виконаних ТОВ "ВБК Комплекс Буд" за період з 01.04.2018 по 31.12.2019. В результаті на будівництво Капітальний ремонт приміщень II поверху та підвалу адміністративного будинку Байковецької сільської по вул. Січових стрільців, 43 в с. Байківці Тернопільського району, Тернопільської області встановлено додатково оплачені обсяги робіт, які фактично не виконані. В результаті був виконаний розрахунок перевищення вартості виконаних робіт (додається), в результаті якого встановлено, що безпідставно завищено вартість виконаних робіт на суму 72 600,22 (сімдесят дві тисячі шістсот) гривень 22 копійки.

Вказаних вище обставин відповідач у справі не спростував.

Таким чином, суд вважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК КОМПЛЕКС БУД», код ЄДРПОУ 41210925, на користь Байковецької сільської ради, код ЄДРПОУ 04394846, суму заборгованості у розмірі 141 100,22 грн як завищення вартості будівельних витрат (68 500,00 +72 600,22).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 стаття 550 Цивільного кодексу України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на порушника невигідних правових наслідків, що ґрунтуються на умовах договору або на законі та які полягають у позбавленні його певних прав, або в заміні невиконання обов`язку новим, або в покладенні на цю особу нового додаткового обов`язку. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності відбувається, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).

Натомість згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за те саме правопорушення.

При цьому у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення". Таку позицію висловив суд у рішенні № 73219562 з посиланням на постанови ВСУ від 06.11.2013р. у справі № 6-116цс13, від 19.03.2014р. у справі № 6-20цс14, від 23.11.2016р. у справі № 6-2134цс16.

Одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності можна застосовувати різний набір санкцій. Така правова позиція ВС, викладена в постановах № 911/2813/17 від 09.02.2018, № 911/1351/17 від 22.03.2018, № 922/1720/17 від 25.05.2018, № 917/194/18 від 02.04.2019.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання потрібно виконувати належним чином відповідно до їх умов, а також вимог закону та інших правових актів. Якщо в зобов`язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Відповідно до ст. 230 ЦК України штрафними санкціями за цим Кодексом є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил ведення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання, зокрема прострочення його виконання, боржник зобов`язаний сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню) у сумі, визначеній законом або договором (ст. 611 ЦК України). ГК України не містить такого поняття, як пеня. Водночас згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, яку обчислюють у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення. Господарським законодавством закріплено, що в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції належить застосовувати в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України). Беручи до уваги положення ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України, які відсилають до спеціальних норм, що регулюють господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання. Виходячи з принципу свободи договору (ч. 3 ст. 549 ЦК України), за допомогою пені сторони в договорі можуть забезпечити, зокрема, виконання не грошового зобов`язання.

Отже, пеню може бути встановлено для забезпечення будь-якого договірного зобов`язання (як грошового, так і не грошового), оскільки вона належить до штрафних санкцій.

Як вбачається із п.7.6 укладеного між сторонами Договору: Підрядник у разі порушення строку встановленого п 4.5 Договору сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт зазначеної у п. 5.2 Договору з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення виконання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, а у разі отримання авансу, при порушенні строку встановленого п 5.7 Договору, повертає Замовнику невикористану суму авансу з урахуванням індексу інфляції та сплачує пеню у розмірі 0,1 % від неповернутої суми авансу за кожен день з дня отримання коштів.

Таким чином, позивач вважає, що сума штрафних санкцій за порушення відповідачем Договору підряду становить 76 870 грн (50856,00 грн пені та 26014 грн штрафу), що підтверджується поданим позивачем Розрахунком пені та штрафу за прострочення виконання робіт по капітальному ремонту приміщень II поверху та підвалу адміністративного будинку Байковецької сільської ради по вул. Січових Стрільців, 43. в с. Байківці, Тернопільського району, Тернопільської області по договору № 0403 від 04.03.2019р.

Розглянувши та оцінивши поданий позивачем розрахунок, зокрема періоди за які нарахована пеня позивачем, суд вважає, що позивачем безпідставно збільшено вказаний період у понад 6 місяців нарахування, що у цій частині не відповідає чинному законодавству з огляду на таке.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом при дослідженні Договору підряду не встановлено, що він містить умови, які б збільшували строк нарахування пені у більш ніж на 6 місяців, а тому суми пені які нараховані позивачем поза межами цього строку не є підставно та обґрунтовано обраховані ним.

А тому, здійснивши власний розрахунок за допомогою програми: «ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ», з урахуванням періоду нарахування визначеного позивачем, обмеженнями ч. 6 статті 232 ГК України, суд вважає, правомірними, належним чином обрахованими, не запереченими відповідачем, а тому такими, що підлягають до задоволення заявлені до стягнення позивачем - 47 982 (сорок сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 06 коп. – пені, 26 014 (двадцять шість тисяч чотирнадцять) грн 00 коп. штрафу. В іншій частині позовних вимог у позові в цій частині слід відмовити.

4. Висновок суду.

Із змісту частин 1,2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 129 Конституції України вказує, що до однієї із основних засад судочинства відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Згідно із частин 2-3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 73, частин 1,3 статті 74 статей 76,77,78,79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.58 рішення від 10.02.2010 (заява №4909/04) Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29)

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (п. 54 рішення від 28.10.2010 (заява №4241/03) Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача - з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК КОМПЛЕКС БУД” на користь Байковецької сільської ради - 47 982 (сорок сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 06 коп. – пені, 26 014 (двадцять шість тисяч чотирнадцять) грн 00 коп. штрафу, 141 100 (сто сорок одна тисяча сто) грн 22 коп. – завищення вартості будівельних робіт.

В решті частині позовних вимог у позові відмовити.

5. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, суд вважає, що спір у справі виник у результаті неправильних дій зі сторони відповідача, який належним чином не виконав умови договору.

А тому суд, використовуючи право, надане йому частиною 9 статті 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем покладає повністю на відповідача у справі та присуджує стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК КОМПЛЕКС БУД” на користь Байковецької сільської ради - 3 269 (три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 55 коп. судового збору.

Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями статей 7, 13, 74-79, 86, 209-210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК КОМПЛЕКС БУД” на користь Байковецької сільської ради - 47 982 (сорок сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 06 коп. – пені, 26 014 (двадцять шість тисяч чотирнадцять) грн 00 коп. штрафу, 141 100 (сто сорок одна тисяча сто) грн 22 коп. – завищення вартості будівельних робіт.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК КОМПЛЕКС БУД” на користь Байковецької сільської ради - 3269 (три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 55 коп. судового збору.

5. Повернути позивачу - Байковецькій сільській раді з Державного бюджету України 0 грн 45 коп. зайво сплаченого судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. В іншій частині у позові відмовити.

Позивач - Байковецька сільська рада, вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський р-н., Тернопільська обл., 47711 (код ЄДРПОУ 04394846) ;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ВБК КОМПЛЕКС БУД”, вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль, 46002 (код ЄДРПОУ 41210925).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення складено на протязі десяти робочих днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної) частини рішення – 17.09.2020.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити їм наручно особисто уповноваженим представникам за їх зверненням в суді.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко