Рішення № 91621673, 11.09.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року Справа № 915/934/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Сьянової О.С.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Уткіної Тетяни Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса представника - адвоката Гавловської Ю.В. для листування: 54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 36/8, оф. 206)

до відповідача: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573)

про: визнання додаткової угоди укладеною

В С Т А Н О В И В:

09.07.2020 Фізична особа-підприємець Уткіна Тетяна Сергіївна (далі - ФОП Уткіна Т.С.) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 07.07.2020 (вх. № 8384/20) до Миколаївської міської ради, в якій просить визнати, в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 30.12.2014 № 10817, наступного змісту:

"Додаткова угода

до договору оренди землі, який зареєстровано у

Миколаївській міській раді 30.12.2014 р. за № 10817

м. Миколаїв "___"___2019 р.

Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та витягу з протоколу 1 сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 24.11.2015 p., надалі "Орендодавець", з однієї сторони, та фізична особа підприємець Уткіна Тетяна Сергіївна, надалі "Орендар", з іншої сторони, уклали цю угоду про таке:

1. Миколаївська міська рада ПРОДОВЖУЄ ФОП Уткіній Тетяні Сергіївні оренду земельної ділянки, площею 342 кв.м (кадастровий номер: 4810136600:07:047:0003) для обслуговування зупиночного комплексу на зупинці "Біла акація" по пр. Богоявленському (Корабельний район) у м. Миколаєві.

2. Пункт 3.1 договору викласти в такій редакції:

"Договір поновлено на 5 (п`ять) років до 27.12.2024 р. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору".

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий у Орендаря.

4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення.

5. У п`ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної фіскальної служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:

Орендодавець: Орендар:

Миколаївська міська рада Фізична особа підприємець

54001, м. Миколаїв, Уткіна Тетяна Сергіївна

вул. Адміральська, 20 Іден.код НОМЕР_1

код ЕДРПОУ 26565573 Адреса: м. Миколаїв,

тел. 37-22-59 АДРЕСА_1

тел.: НОМЕР_2 ".

Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто заяву позивача про продовження зазначеного вище договору та використання переважного права на укладання договору оренди на новий строк, а саме за шість місяців до спливу строку договору оренди землі від 30.12.2014 № 10817; позивач після закінчення строку дії договору оренди за відсутності заперечень Миколаївської міської ради продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату.

ФОП Уткіна Т.С. також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою суду від 14.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

27.07.2020, на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2020, на адресу господарського суду надійшла заява ФОП Уткіної Т.С. б/н від 27.07.2020 (вх. № 9166/20) про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву б/н від 27.07.2020 з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 03.08.2020 прийнято до розгляду позовну заяву ФОП Уткіної Т.С. до Миколаївської міської ради про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеної в редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви, та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 01.09.2020 о 13:00; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

31.08.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н та б/дати (вх. № 10670/20), в якому відповідач просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, враховуючи обмеження, впровадженні у зв`язку з введенням на території країни карантину.

Клопотання з посиланням на ч. 4 розділ Х Прикінцевих положень ГПК мотивоване тим, що у одного із співробітників юридичного департаменту Миколаївської міської ради виявлено лабораторно підтверджену гостру респіраторну хворобу COVID-19 у зв`язку з чим з 10.08.2020 року по 21.08.2020 року весь склад департаменту знаходився на самоізоляції із істотною зміною умов праці та переведенням на дистанційну роботу.

Відповідач у письмовому відзиві на позов зазначив, що:

- позивач 18.06.2019 року подав до відповідача заяву № 000453 про продовження строку дії договору оренди спірної земельної ділянки, тобто без пропуску встановленого умовами договору строку;

- орендарем до позовної заяви не долучено опису дозвільної справи, що не дає можливості з`ясувати, чи додавав орендар до заяви про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди, як того вимагає ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку з чим позивачем не доведено факту порушення відповідачем права передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме права на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк.

Відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень відповідач посилається на приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, відповідач 31.08.2020 подав до суду заяву б/н та б/дати (вх. № 10671/20), в якій підтримує поданий ним відзив на позовну заяву та просить розглянути справу за відсутності його представника.

Суд ухвалою, яку занесено до протоколу судового засідання, поновив строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву на підставі ст. 119 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.09.2020 розгляд справи відкладено в судовому засідання на 11.09.2020 о 09:30.

04.09.2020 року до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 03.09.2020 (вх. № 10893/20), в якій позивач просить суд позов задовольнити. Відносно твердження відповідача щодо неможливості з`ясувати, чи додавав орендар до заяви про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди, позивачем у відповіді на відзив зазначено, що повний пакет документів, який позивачем було надано при зверненні до відповідача знаходиться у головного спеціаліста (землевпорядника) в Корабельному районі управління земельних ресурсів відповідача. Тобто, у представника відповідача була можливість пересвідчитись у наявності додаткової угоди, опису, запросити повний пакет документів в управлінні земельних ресурсів відповідача. Позивач вважає, що сама заява щодо поновлення договору оренди землі від 18.06.2019 є підставою його своєчасного звернення, передбаченого п. 3.1 договору оренди землі № 10817 та є визнаною відповідачем у справі.

04.09.2020 від позивача до суду надійшла заява б/н від 03.09.2020 (вх. № 10894/20), в якій ФОП Уткіна Т.С. просить вважати п. 2 прохальної частини позовної заяви опискою, та вважати виправленою на "стягнути з Миколаївської міської ради в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 04056612", оскільки Миколаївська міська рада не є розпорядником бюджетних коштів, тому не можливо на підставі судового наказу повернути сплачений судовий збір через органи Держказначейства.

Позивач не направив свого повноважного представника в судове засідання, ухвалу суду від 01.09.2020 отримав 07.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 5400141340049).

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 731-ІХ), яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до змісту статей 233, 240 ГПК України, 11.09.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Між ФОП Уткіною Т.С. (орендарем) та Миколаївською міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі від 30.12.2014 № 10817 (далі - договір оренди), що зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 30.12.2014 за тим самим номером.

Умовами договору оренди землі передбачено, що Миколаївська міська рада на підставі рішення від 16.09.2014 № 43/39 передала, а ФОП Уткіна Т.С. прийняла в оренду земельну ділянку на зупинці "Біла акація" по пр. Жовтневому, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Корабельний район/, - для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу; в оренду позивачу передано земельну ділянку площею 342 кв.м., у тому числі 152 кв.м. за функціональним призначенням - землі комерційного використання, 190 кв.м. за функціональним призначенням - землі громадського використання, без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810136600:07:047:0003). На земельній ділянці знаходиться зупиночний комплекс. Об`єктом оренди є тільки земельна ділянка (п.п. 1.1, 2.1-2.3 договору оренди).

Сторонами погоджено, що договір діє до 27.12.2019; орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку договору оренди землі; підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця (п. 3.1 договору оренди).

Згідно поданого ФОП Уткіною Т.С. Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.01.2015 № 32612539, право оренди за договором зареєстроване 21.01.2015 з номером запису про інше речове право: 8476636. Строк дії договору оренди встановлено до 27.12.2019.

13.06.2019 ФОП Уткіна Т.С. через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулось до відповідача із заявою (реєстраційний № 000453) про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк для обслуговування торгового кіоску; за твердженнями позивача, до заяви ФОП Уткіної додано, зокрема, відповідний проект додаткової угоди.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що 25.06.2019 вказана заява була розглянута Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, яка вважає за можливе поновлення договору оренди земельної ділянки площею 342 кв.м, наданої на підставі рішення міської ради від 16.09.2014 № 43/39 для обслуговування зупиночного комплексу на зупинці "Біла Акація" по пр. Богоявленському в Інгульському районі м.Миколаєва, на строк, який встановлений раніше оформленим правовим документом на користування земельною ділянкою.

За твердженнями позивача, указане звернення Миколаївською міською радою залишено без реагування, а поданий ФОП Уткіною Т.С. проект додаткової угоди не підписано.

Позивач і досі продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки ГУ ДПС у Миколаївській області від 26.06.2020 № 1353/14-29-50-07-12, згідної якої за ФОП Уткіною станом на 26.06.2020 відсутні податковий борг, недоїмка зі сплати єдиного внеску, інша заборгованість з платежів (у тому числі розстроченої, відстрочення, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов?язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Із змісту викладених положень закону вбачається, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Правова конструкція, передбачена ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", узгоджується з положеннями 777 ЦК України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. Згідно указаної статті ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.

У той же час, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Як вбачається з указаної норми, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі у даному випадку не вимагається. При цьому, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

Поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", може бути здійснено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. При цьому, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, ч. ч. 1-5, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави для реалізації орендарем свого переваженого права на поновлення договору оренди та не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та наслідками.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 05.06.2019 у справі № 915/1004/18.

Суд звертає увагу на те, що, у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим, для визначення того, чи застосовувати певний висновок Верховного Суду, сформульований у конкретній справі, при вирішенні аналогічної справи, необхідно, насамперед, встановити, чи подібними є правовідносини у цій справі та у справі, яку розглянув Верховний Суд.

Термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси, так і правовідносини, що є тотожними, тобто такими самими як інші. Подібність правовідносин визначається за їх елементами: суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин).

Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості застосування певних висновків Верховного Суду, необхідно встановити чи прийняті такі висновки щодо правовідносин, подібних до спірних правовідносин у справі, що розглядається судом; які спільні риси мають правовідносини у порівнюваних справах та чи можна дійти висновку про їх тотожність.

Судом встановлено, що правовідносини у згаданих вище розглянутих Верховним Судом у справах №№ 920/739/17, 915/1004/18 є подібними до правовідносин у даній справі, оскільки в указаних справах, як і у справі, що розглядається, йшлося про обставини, коли: орендодавець, усупереч вимогам закону, не розглянув заяву орендаря, подану разом з додатковою угодою; після спливу строку договору оренди землі орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, а орендодавцем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Тобто, в указаних випадках не йдеться про порушення переважного права на поновлення дії договору оренди; натомість, предметом розгляду є пролонгація договору внаслідок користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди за "мовчазної згоди" орендодавця.

З урахуванням викладених вище приписів законодавства та встановлених судом обставин, зокрема, що: 1) ФОП Уткіна Т.С. скористалась переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, звернувшись (13.06.2019) до відповідача письмово за шість місяців до спливу строку договору оренди землі (27.12.2019), додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди; 2) відповідачем з 13.06.2019, тобто, більше року, розглядається надіслана ФОП Уткіною Т.С. заява, і остаточне рішення Миколаївською міською радою досі не прийняте; 3) позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, що не спростовано Миколаївською міською радою та підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки ГУ ДПС у Миколаївській області від 26.06.2020 № 1353/14-29-50-07-12 про відсутність податкового боргу; 4) що запропонована позивачем додаткова угода передбачає поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, ? суд визнає, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання додаткової угоди до договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Заперечення відповідача що орендарем до позовної заяви не долучено опису дозвільної справи, що не дає можливості з`ясувати, чи додавав орендар до заяви про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди судом відхиляються, оскільки останнім не надано доказів щодо відсутності в матеріалах дозвільної справи проекту додаткової угоди.

До того ж судом приймається до уваги, що 25.06.2019 Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради вказана заява позивача була розглянута, яка вважає за можливе поновлення договору оренди земельної ділянки площею 342 кв.м, наданої на підставі рішення міської ради від 16.09.2014 № 43/39 для обслуговування зупиночного комплексу на зупинці "Біла Акація" по пр. Богоявленському в Інгульському районі м.Миколаєва, на строк, який встановлений раніше оформленим правовим документом на користування земельною ділянкою, а тому суд приходить до висновку, що позивачкою було надано належний пакет документів для поновлення договору оренди, оскільки в іншому випадку Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради не надало б згоди на поновлення договору оренди.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об?єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.

З урахуванням вищевикладених приписів законодавства та висновків суду, за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов ФОП Уткіної Т.С. таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Враховуючи викладене, витрати ФОП Уткіної Т.С. на оплату позовної заяви судовим збором, згідно з квитанцією від 06.07.2020 № MP_AB120662KLM_14492122 у сумі 2102 грн., з урахуванням заяви б/н від 03.09.2020 (вх. № 10894/20) належить покласти на відповідача, в особі його виконавчого комітету.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Уткіної Тетяни Сергіївни задовольнити повністю.

2. Визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 30.12.2014 № 10817, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Уткіною Тетяною Сергіївною та Миколаївською міською радою та зареєстрованого у Миколаївській міській раді, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 30.12.2014 № 10817, укладеною в наступній редакції:

"Додаткова угода

до договору оренди землі, який зареєстровано у

Миколаївській міській раді 30.12.2014 р. за № 10817

м. Миколаїв "___"___2019 р.

Миколаївська міська рада, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та витягу з протоколу 1 сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 24.11.2015 p., надалі "Орендодавець", з однієї сторони, та фізична особа підприємець Уткіна Тетяна Сергіївна, надалі "Орендар", з іншої сторони, уклали цю угоду про таке:

1. Миколаївська міська рада ПРОДОВЖУЄ ФОП Уткіній Тетяні Сергіївні оренду земельної ділянки, площею 342 кв.м (кадастровий номер: 4810136600:07:047:0003) для обслуговування зупиночного комплексу на зупинці «Біла акація» по пр. Богоявленському (Корабельний район) у м. Миколаєві.

2. Пункт 3.1 договору викласти в такій редакції:

"Договір поновлено на 5 (п`ять) років до 27.12.2024 р. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору".

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий у Орендаря.

4. Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення.

5. У п`ятиденний строк після укладення Додаткової угоди Орендарю надати її копію до органу державної фіскальної служби.

Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін:

Орендодавець: Орендар:

Миколаївська міська рада Фізична особа підприємець

54001, м. Миколаїв, Уткіна Тетяна Сергіївна

вул. Адміральська, 20 Іден. код НОМЕР_1

код ЕДРПОУ 26565573 Адреса: м. Миколаїв,

тел. 37-22-59 АДРЕСА_1

тел.: НОМЕР_2 ".

3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 26565573) в особі виконавчого комітету Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ідентифікаційний код 04056612) на користь Фізичної особи-підприємця Уткіної Тетяни Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2020.

Суддя В.С. Адаховська