Ухвала суду № 91621668, 18.09.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.09.2020 Справа№ 914/2413/20

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Рава-Руська РМС”, м.Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область

про забезпечення позову

у справі №914/2413/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рава-Руська РМС”, м.Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область

до відповідача: Рава-Руська міська рада Жовківського району Львівської області, м.Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область

про скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Рава-Руська РМС” до Рава-Руська міська рада Жовківського району Львівської області про скасування рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020 р. «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами».

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 11.09.2020, у якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020 р. «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами» на час розгляду позовної заяви в суді.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що Рава-Руською міською радою Жовківського району Львівської області 06.08.2020 прийнято рішення №16 «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами» у якому вирішила наступне:

1. Для приведення у відповідність до вимог діючого законодавства права користування (за Договором оренди) водними об`єктами в комплексі із земельною ділянкою Селянському (фермерському) господарству «Короп» забезпечити виготовлення паспортів водних об`єктів або паспортів рибогосподарських технологічних водойм.

2. Після виготовлення паспортів водних об`єктів/ рибогосподарських технологічних водойм, СФГ «Короп» в обов`язковому порядку звернутись у Рава-Руську міську раду для укладення Договорів оренди водних об`єктів в комплексі із земельними ділянками у нових редакціях, відповідно до вимог чинного законодавства.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійні комісії: з питань планування, будівництва та землекористування; з питань бюджету, підприємництва та торгівлі, податків та соціального захисту.».

Як стверджує заявник, у засновники Товариства ввійшли всі працівники Рава-Руської рибоводно-меліоративної станції, яким згідно Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" та Декрету Кабінету Міністрів України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 17 травня 1993 року № 51-93 Фондом державного майна Жовківської районної ради народних депутатів 09.03.1994 року було передано рухоме та нерухоме майно в порядку малої приватизації, затверджене розпорядженням представника президента України у Жовківському районі № 117 від 31.03.1994 p., що підтверджується статутом, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 459973, довідкою АБ № 642998 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області № 240 від 17.12.1993 р. «Про передачу земельної ділянки у постійне користування» було передано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 77,39 га по вул. 22-го січня в м. Рава-Руська «Рава-Руській рибоводно- меліоративній станції», а саме: 61 га - водне дзеркало, 1,5 га - під виробництво, 14,89 га - під сінокосіння.

Припинення права постійного користування, як вважає заявник, по своїй суті скасовує виданий державний акт на право постійного користування землею площею - 77.3856 га 1-ЛВ № 001842 від 25.04.1996 року.

Заявник вважає, що державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою зареєстровано у державному земельному кадастрі за номером 4622710400:01:013:0049, визначено межі земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки для рибогосподарських потреб, землі водного фонду для ведення рибного господарства. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди рибного господарства, загальною площею 898,3 квадратних метрів. Споруди складаються з: адмін. будинку з їдальнею літ. А1; гаражі літ Б1; Будівля охорони літ. В1; Будівля для приготування кормів літ. Г1; Склад літ. Д1; Склад літ. Ж1; Насосна літ З;1 Ставки літ. 1-42; Дамба літ. І; Водовідні споруди літ. II; Водоскидні споруди літ. III; Гребля літ. IV. На вищевказане майно Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Червоноградське міжміське” бюро технічної інвентаризації” 14.04.2020 р. виготовлено технічний паспорт та зареєстроване право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 2084616046227.

Власником майна є Товариство з обмеженою відповідальністю “Рава-Руська РМС” адреса розташування: Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. 22 Січня буд. 51, згідно рішення виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області № 64 від 30.03.2020р.

Виконання рішення Рава-Руської міської ради, стверджує заявник, може завдати суттєвої майнової шкоди ТОВ «Рава-Руська РМС» як власнику майна для обслуговування водних об`єктів, безпосередньо самих озер, десяткам тисяч риб, які були запущені для підрощення.

Відтак, оскаржуване рішення, на думку заявника, порушує його право постійного користування земельною ділянкою, створює загрозу рейдерського захоплення майна Товариства та його водних об`єкті, а тому просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020 р. «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами» на час розгляду позовної заяви в суді.

Розглянувши заяву ТОВ «Рава-Руська РМС» про забезпечення позову, суд не вбачає правових підстав для її задоволення. При цьому суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 136 ГПК України).

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Згідно пункту 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У рішенні ЄСПЛ «Волошин проти України» зазначено - ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі «Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства» (Steel and Morris v. the United Kingdom), заява № 68416/01, п. 59, ECHR 2005). Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі «Бацаніна проти Росії» (Batsanina v. Russia), заява № 3932/02, § 22).

З огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі № 910/773/19.

Як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є скасування рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020 р. «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами».

Позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Рава-Руська міська рада Жовківського району Львівської області №16 від 06.08.2020 р. «Про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства права користування водними об`єктами» на час розгляду позовної заяви в суді.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обгрунтованість позову не досліджується, адже , питання обгрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 у справі №902/483/19.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України “Про Вищу раду юстиції”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження” від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому наявність таких обставин покладається на заявника. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 13.01.2020 р. справа №922/2136/17.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, бюджету та фінансів, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, у галузі будівництва, у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, соціального захисту населення тощо.

Оскільки ТОВ “Рава Руська РМС” звернулось до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не застосується та не досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18).

Забезпеченням позову обмежуються суб`єктивні права, свободи та інтереси відповідачів з метою реалізації в майбутньому рішення суду та задоволених вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що матеріали заяви не містять жодних доказів того, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; спірні правовідносини мають приватно-правовий характер і волевиявлення однієї із сторін щодо спірного об`єкта у таких відносинах не може свідчити про безумовну необхідність обмежити таке волевиявлення у судовому порядку, особливо у випадку коли інша сторона має титульне, захищене законом право щодо об`єкта спору.

Крім того, у разі забезпечення позову на даній стадії у той спосіб, який визначений у заяві про забезпечення позову, без дослідження обставин справи та без доказів призведе до фактичного вирішення судом спору по суті, до порушення принципу рівності усіх учасників перед судом та нівелюватиме вимоги ст.ст. 13,14 ГПК України, яка вказує на змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування судом всіх обставин справи, що суперечить інституту забезпечення позову.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" від 17.06.2011 р. суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом, проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

За таких обставин, суд визнає подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Рава-Руська РМС” про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Рава-Руська РМС” (вх.№2244/20 від 16.09.2020) про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена у порядку ст.256,257 ГПК України.

Суддя С.Б. Кітаєва