Рішення № 91621364, 14.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020Справа № 910/7759/20за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-РЕСУРС"

про стягнення 166 615,68 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-ресурс" про стягнення 166615,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток № 19/1070 від 23.08.2019 не виконав зобов`язання з оплати товару, що був отриманий ним протягом березня 2020 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 166 615,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 суд ухвалив: позовну заяву Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви: зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

22.06.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, з огляду на те, що у справі № 910/7759/20 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи, а тому в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

19.08.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подачі відзиву.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначає, що протягом дії карантину ТОВ «Транс-Ресурс» фактично припинило господарську діяльність, оскільки, не отримувало замовлень на перевезення. Більшість працівників адміністрації та бухгалтерії починаючи з 1 квітня 2020 року звільнились, у зв`язку з чим доступу до первинних бухгалтерських документів для підготовки відзиву у відповідача не було.

Разом з тим, відповідач зауважив, що ним частково сплачено борг за договором № 19/1070 у розмірі 10000,00 грн та надав платіжне доручення № 105 від 01.06.2020.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву, суд зазначає наступне.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 встановлено відповідачу строк на подачу відзиву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105474233070 ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 10.07.2020, відтак, строк для подачі відзиву закінчувався 27.07.2020 (останній день для подачі відзиву).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020 № 641 дію карантину продовжено до 31.08.2020.

Так, з урахуванням наведеного вище, фактично строк для подачі відзиву у даній справі закінчився 07.08.2020.

За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У свою чергу, клопотання про продовження строку для подачі відзиву направлено відповідачем до суду за допомогою засобів поштового зв`язку 15.08.2020, тобто, поза межами встановленого процесуального строку.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених ним у клопотанні, щодо поважності причин неподання відзиву у встановлений строк.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву та відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у клопотанні, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2019 між Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-ресурс" (покупець, відповідач) укладено договір № 19/1070 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товари з використанням паливних карток на АЗС, а покупець зобов`язується прийняти товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних в договорі. Передача товарів продавцем здійснюється шляхом їх відпуску через мережу АЗС пред`явникам паливних карток по пред`явленню останніми паливних карток.

Відповідно до п. 3.2. Договору передача паливних карток (ПК) покупцю здійснюється на підставі заявки покупця, яка направляється в довільній письмовій формі шляхом передачі по факсу або електронною поштою. Факт передачі ПК та ПІН-кодів до них покупцю підтверджується відповідним актом приймання-передачі ПК, що підписується сторонами та становить невід`ємну частину Договору.

Згідно з п. 3.5. Договору покупець гарантує, що кожен, хто пред`являє ПК для отримання товарів на АЗС вправі отримувати від його імені такі товари.

Передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється продавцем цілодобово (за винятком технічних перерв) на АЗС, шляхом використання встановленого на АЗС POS-терміналу, при умові: пред`явлення паливної картки покупцем (пред`явником ПК), правильного введення ПІН-коду ПК та авторизації ПК в процесінговому центрі. Асортимент та кількість товарів обираються покупцем (пред`явником ПК) самостійно (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.12. Договору щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, продавець надає покупцю Акт вибірки (інформаційний звіт) та Акт приймання-передачі товару, які підтверджують кількість, асортимент та ціну відпущеного товару, з урахуванням знижки для підписання.

Відповідно до п. 6.1. Договору (у редакції викладеній в Додатковій угоді № 2 від 28.12.2019) передача товарів здійснюється відповідно до цін, встановлених на АЗС на момент здійснення транзакції. В ціну товарів включається податок на додану вартість та інші обов`язкові платежі згідно чинного законодавства.

Розмір ліміту, що надається покупцеві не може перевищувати 300000,00 грн з ПДВ (п. 6.3.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.12.2019).

У разі досягнення/перевищення розміру ліміту, покупець зобов`язаний провести повний розрахунок за поставлене паливо/надані послуги протягом 1 (одного) банківського дня з моменту досягнення/перевищення визначеного в п. 6.3.3 ліміту (п. 6.3.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.12.2019).

Пунктами 12.1, 12.2 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019. Строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік у разі, якщо жодна із сторін не направила повідомлення про припинення дії договору за 10 календарних днів до закінчення строку дії договору.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з Акту вибірки (інформаційного звіту) сума заборгованості відповідача станом на 01.03.2020 становила 240624,24 грн, разом з тим протягом березня 2020 року позивачем було надано відповідачу товар на суму 298991,44 грн з ПДВ, що підтверджується, також, Актом прийому-передачі ТМЦ № 19/1070/КВ-0005242 від 31.03.2020.

Протягом березня відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 373000,00 грн, відтак, сума заборгованості становить 166615,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток № 19/1070 від 23.08.2019 не виконав зобов`язання з оплати товару, що був отриманий ним протягом березня 2020 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 166615,68 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 10000,00 грн. підлягає закриттю, інші вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 23.08.2019 між Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-ресурс" укладено договір № 19/1070, відповідно до п. 2.1. якого продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товари з використанням паливних карток на АЗС, а покупець зобов`язується прийняти товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних в договорі. Передача товарів продавцем здійснюється шляхом їх відпуску через мережу АЗС пред`явникам паливних карток по пред`явленню останніми паливних карток.

Судом було встановлено, що протягом березня 2020 року позивачем надано відповідачу товар на суму 298991,44 грн з ПДВ, що підтверджується Актом прийому-передачі ТМЦ № 19/1070/КВ-0005242 від 31.03.2020, який підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Разом з тим, заборгованість за Договором відповідачем була сплачена лише частково.

Відповідно до п. 5.12. Договору щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, продавець надає покупцю Акт вибірки (інформаційний звіт) та Акт приймання-передачі товару, які підтверджують кількість, асортимент та ціну відпущеного товару, з урахуванням знижки для підписання.

Розмір ліміту, що надається покупцеві не може перевищувати 300000,00 грн з ПДВ (п. 6.3.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.12.2019).

У разі досягнення/перевищення розміру ліміту, покупець зобов`язаний провести повний розрахунок за поставлене паливо/надані послуги протягом 1 (одного) банківського дня з моменту досягнення/перевищення визначеного в п. 6.3.3 ліміту (п. 6.3.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 28.12.2019).

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, строк сплати заборгованості за Договором є таким, що настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем до клопотання про продовження строку на подачу відзиву було надано платіжне доручення № 105 від 01.06.2020, відповідно до якого відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 10000,00 грн (призначення платежу: оплата за ПММ згідно договору № 19/1070 від 23.08.2019).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

З огляду на викладене, у зв`язку зі сплатою відповідачем грошових коштів у розмірі 10000,00 грн після пред`явлення позову позивачем, провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу у розмірі 10000,00 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів повної сплати вартості отриманого товару за Договором, в тому числі на суму 156615,68 грн., не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі - 156615,68 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд вимог, провадження з розгляду яких підлягає закриттю, покладається на відповідача, з урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача; судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд інших вимог покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Ресурс» (03062, м. Київ, вул. Туполєва, 12-А; ідентифікаційний код: 33834628) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68; ідентифікаційний код: 30603572) грошові кошти у розмірі 156615 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот п`ятнадцять) грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 2499 (дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 24 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева