Рішення № 91621068, 10.09.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1315/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Стипанець О.А., ордер ЖТ №087701 від 10.08.2020;

відповідач 1: ОСОБА_1 ;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт"

про розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав, скасування реєстраційних записів, внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (згідно заяви від 16.04.2020 (вх.№02-44/870/20 від 23.06.2020)

ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт" із вимогами:

- розірвати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт", укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт", оформлене протоколом, яке пов`язано зі зміною складу засновників ТОВ "Торговий дім "Лідер-Продукт" та державною реєстрацією змін складу засновників до установчих документів учасників ТОВ "Торговий дім "Лідер-Продукт", шляхом викладення статуту у новій редакції;

- скасувати зміни, внесені до Статуту ТОВ "Торговий дім "Лідер-Продукт" стосовно зміни власника 66% частки в статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Лідер-Продукт" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем 1 умов договору купівлі продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Торговий Дім "Лідер-Продукт" від 18.07.2017 в частині оплати вартості відчуженої частки в статутному капіталі.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст. 610, 612, 651 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 08.01.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

02.03.2020 на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2020 на адресу суду від Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області надійшла належним чином завірена копія реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт" (а.с. 83-248, т.1).

Ухвалою суду від 04.03.2020 постановлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 21.02.2020 про забезпечення позову відмовити.

27.05.2020 до суду від представника позивача надійшли наступні документи:

- заява про уточнення позовних вимог від 16.04.2020 (а.с. 90-91, т.2);

- клопотання про витребування доказів від 02.04.2020 (а.с. 92-108, т.2);

- клопотання про зобов`язання учасника справи надати пояснення від 16.04.2020 (а.с. 109, т.2);

- клопотання про зобов`язання надати докази від 16.04.2020 (а.с.110-114, т.2).

Ухвалою суду від 23.06.2020 постановлено заяву ОСОБА_2 від 16.04.2020 (вх. №02-44/468/20 від 23.04.2020) залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 23.06.2020 постановлено прийняти до розгляду заяву ОСОБА_2 від 16.04.2020 (вх.№02-44/870/20 від 23.06.2020) про уточнення позовних вимог, та вважати заявленим до розгляду позов, згідно якого позивач просить:

- розірвати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт", який був укладений 18 липня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- скасувати реєстраційний запис №13051050008012562, внесений 24.07.2018 державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Рибачук Тетяною Анатоліївною до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт", щодо змін до установчих документів юридичної особи, змін складу або інформації про засновників;

- внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно змін у складі учасників, а саме: виключити відомості про учасника ОСОБА_1 , розмір внеску у розмірі 1 396 890,00 (один мільйон триста дев`яносто шість тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 копійок), що складає 66 % відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою Торговий дім «Лідер-Продукт» та включити відомості про учасника ОСОБА_2 розмір внеску 1 396 890,00 (один мільйон триста дев`яносто шість тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 копійок), що складає 66 % відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт";

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 161,60грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт" на користь ОСОБА_2 судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 161,60грн.

Ухвалою суду від 13.07.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу №906/1315/19 до судового розгляду по суті.

06.08.2020 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла інформація та підтверджуючі документи щодо отриманих доходів у 2018-2019 роках від здійснення підприємницької діяльності.

10.09.2020 до суду представником позивача подано клопотання про неналежність та недопустимість доказів, згідно якого просить визнати докази, які були подані відповідачем 06.08.2020 неналежними, оскільки дані вказані в декларації не підтверджують факт виконання зобов`язання відповідачем 1 згідно договору.

Розглянувши казане клопотання позивача суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, оскільки подані документи свідчать про фінансовий стан відповідача 1, однак фінансовий стан відповідача 1 не входить до предмету доказування у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 1 заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідач 2 уповноваженого представника в судове засідання не направив.

Заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

18.07.2018 між ОСОБА_2 (позивач, продавець) та ОСОБА_1 (відповідач 1, покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт" (відповідач 2) (далі - договір) (а.с.11, т.1).

Предметом цього договору є частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-продукт" у розмірі 1 396 890,00грн, що складає 66% статутного капіталу Товариства, який продавець передає у власність покупця, а покупець приймає його і зобов`язується сплатити вартість на умовах, встановлених цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1. договору відчуження статутного капіталу за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним учасником товариства після підписання цього договору та з моменту державної реєстрації змін до статуту товариства у відповідності до вимог чинного законодавства.

Підписання сторонами цього договору свідчить про приймання-передачу статутного капіталу від продавця покупцеві та перехід права власності на нього.

Згідно п.3.1. договору покупець за відчуження статутного капіталу товариства сплачує продавцю грошову суму в розмірі 1 396 890,00грн в момент підписання цього договору. Підписами під цим договором продавець та покупець підтверджують повний розрахунок між ними та про відсутність матеріальних та інших претензій один до одного.

Форма розрахунків: готівка (п.3.2. договору).

Зміна ціни після укладення цього договору не допускається (п.3.3. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.6.1. договору).

Цей договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у трьох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін і для реєстраційної служби, при цьому всі примірники мають однакову юридичну силу (п.7.7 договору).

Відповідно до пункту 2 підписаного 18.07.2018 сторонами акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лідер-продукт» сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної в Акті частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Лідер-продукт» (а.с.12, т.1).

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. засвідчено справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які зроблені в його присутності (а.с.12 на звороті, т.1).

Сторонами не піддається сумніву добровільне підписання договору та акту приймання-передачі.

Позивач вказує, що розрахунок за вказаним договором покупцем ОСОБА_1 не здійснено, внаслідок чого просить розірвати укладений договір, скасувати реєстраційний запис №13051050008012562, внесений 24.07.2018 та внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лідер-Продукт", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно змін у складі учасників.

Позивачем направлено відповідачу 1 вимогу від 21.05.2019 про сплату боргу (а.с.13-14, т.1) та вимогу (повторну) від 03.06.2019 про сплату боргу (а.с.15-17, т.1), згідно якої просив здійснити розрахунок за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

В обґрунтування вимог позивач також вказує на неможливість відповідачем 1 здійснити розрахунки за договором, зважаючи на його фінансовий стан.

Відповідач 1 заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що розрахунок з позивачем здійснено відповідно до умов, передбачених пунктом 3.1. договору в повному обсязі.

2. Норми права, застосовані судом.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 статті 656 Цивільного кодексу України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Приписами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, то продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 Цивільного кодексу України.

Так, згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог та висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Дослідивши наявний в матеріалах справи договір, судом встановлено, що умовами договору передбачено, що покупець за відчуження статутного капіталу товариства сплачує продавцю грошову суму в розмірі 1396890,00грн, в момент підписання цього договору. Підписами під цим договором, Продавець та покупець, підтверджують про повний розрахунок між ними та про відсутність матеріальних претензій один до одного (п.3.1. договору).

Згідно даного договору (п.3.2. договору) сторони обрали форму розрахунку - готівка.

Відповідно до підписаного 18.07.2018 сторонами акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лідер-продукт» сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної в Акті частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Лідер-продукт».

Сторонами не піддається сумніву добровільне підписання договору та акту приймання-передачі.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що розрахунки, передбачені умовами договору, не були вчинені у момент підписання договору.

Доказів протилежного позивачем не надано.

Крім того, доводи позивача зводяться до фінансової неспроможності відповідача станом на дату підписання договору здійснити розрахунок за договором купівлі-продажу. Однак, фінансовий стан фізичної особи ОСОБА_1 не є предметом дослідження у даному спорі.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Отже, у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Таким чином, при розгляді справи позивач, розраховуючи на задоволення позовних вимог, повинен довести:

- наявність шкоди, завданої йому відповідачем порушенням умов договору;

- чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати;

- наскільки він позбавився того, на що він розраховував, з огляду на термін, на який укладався договір, враховуючи і заборгованість, яку допустив відповідач у певний проміжок часу.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України)

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено існування фактичних обставин, які необхідні для розірвання договору відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України.

За таких обставин, оскільки правові підстави для розірвання договору відсутні, в позові про розірвання Договору купівлі - продажу від 18.07.2018 слід відмовити.

Вимоги позивача про скасування реєстраційних дій та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є похідними від вимоги про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, в задоволенні якої судом відмовлено, а тому задоволенню не підлягають.

4. Розподіл судових витрат.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.09.20

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - 4 - сторонам (рек. з пов.)