Ухвала суду № 91619762, 17.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5201/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

17 вересня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4084-50У від 06.11.2019.

В обґрунтування позову зазначив, що 04.03.2003 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, однак фактичною підприємницькою діяльністю не займався. У спірні періоди був офіційно працевлаштованим, відтак сплата єдиного соціального внеску здійснювалася шляхом відрахування із заробітної плати. Таким чином, починаючи з 2005 року, у нього відсутній обов`язок сплачувати самостійно податки та інші обов`язкові платежі, у тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відтак вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4084-50У від 06.11.2019.

Ухвалою від 10.07.2020 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 38248 від 31.07.2020). В обґрунтування зазначив, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4084-50У від 06.11.2019 отримано позивачем (повернено за терміном зберігання) 24.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. У свою чергу із позовною заявою позивач звернувся лише 26.06.2020, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду, що встановлений Законом № 2464-VІ. Відтак просить позовну заяву залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.

У зв`язку з перебуванням судді Качур Р.П. у щорічній основній відпустці у період з 03.08.2020 по 16.09.2020 включно клопотання розглянуто у перший робочий день судді - 17.09.2020.

При вирішенні поданого клопотання суд керується таким.

Згідно з ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

У свою чергу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є спеціальним до спірних правовідносин, а тому визначені ним строки, зокрема ст.25 цього Закону, мають перевагу над загальними строками, встановленими КАС України, що додатково підкріплено судовою практикою Верховного Суду, висновки якого підлягають обов`язковому врахуванню.

Таким чином суд визнає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний строк у 10 днів.

Проте визначальним для вирішення порушеного питання є момент початку перебігу цього строку.

Згідно з приписами ст. 122 КАС України строк звернення до суду - якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4084-50У від 06.11.2019 направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку та така повернулась відправнику 24.12.2019 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Суд враховує приписи п. 4 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, якими передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Однак зі змісту наведеної норми слідує, що вона не встановлює момент початку перебігу строку на оскарження вимоги, а лише зазначає, що її надіслання на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисте вручення платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові є достатнім для того, щоб вважати відповідний обов`язок контролюючого органу виконаним.

Проте, на переконання суду, відмітка, з якою поштове відправлення повернулось у цьому конкретному випадку - «за закінченням встановленого строку зберігання», не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист, не може бути показником недобросовісності дій позивача щодо отримання цього поштового відправлення.

Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих підстав для визначення факту належного повідомлення особи про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4084-50У від 06.11.2019, зокрема не визначає, чи адресат відмовився від отримання вимоги, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда»» проти України").

Отже, суд вважає, що повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4084-50У від 06.11.2019, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та, як наслідок, наявності у нього можливості реалізувати право на її оскарження.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт обізнаності позивача про існування вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4084-50У від 06.11.2019 раніше, аніж зазначена ним в позові дата - 24.06.2020 (з моменту ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження).

Щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду, наведені в постановах від 31.01.2019 у справі 802/983/18-а та від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, суд зазначає, що обставини зазначених справ є відмінними від цієї, оскільки в досліджених Верховним Судом правовідносинах адресати отримували оскаржені ними податкові вимоги, окрім того у справі № 480/106/19 позивач оскаржила вимогу до суду після її оскарження в адміністративному порядку.

Тобто обставини в наведених відповідачем справах не є тотожними обставинам цієї справи, що не дозволяє застосовувати у такому випадку висновки Верховного Суду.

Отже, обґрунтовані підстави вважати, що позивачем строк звернення до суду пропущено - відсутні, відтак клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/5201/20 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.П. Качур