Рішення № 91617410, 16.09.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14172/20

н/п 2-а/766/731/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

за участю секретаря судового засідання Кобець А.І.,

представника позивача Козлова О.В.

відповідача ОСОБА_1

перекладача Попова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Херсонського (79) прикордонного загону (військова частина 2161) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина республіки Гвінея ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, -

встановив:

16.09.2020 року представник Херсонського (79) прикордонного загону (військова частина 2161) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства строком не більше як на шість місяців громадянина республіки Гвінея ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що відповідач 14.09.2020р. об 10-40год був затриманий прикордонним нарядом за незаконний перетин державного кордону в Україні з Конакрі (Гвінея) поза пунктом пропуску через державний кордон України, а саме в період з 17.00 год. 13.09.2020 до 09.00 год. 14.09.2020 здійснив втечу із судна закордонного плавання т/х «Marine Prince» (прапор Маршалові острови), яке являється територією іншої держави, за попередньою змовою на добровільних засадах, спільно із громадянами Республіки Гвінея ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та незаконно потрапив морським шляхом на материкову частину України, якого в подальшому було виявлено в районі населеного пункту Солончаки, Очаківського району, Миколаївської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Очаків» І категорії (тип Б) Херсонського прикордонного загону, без документів, що посвідчують особу. Своїми діями Відповідач порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

В подальшому, у відповідності до статті 263 КУпАП, Відповідача було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з`ясування обставин правопорушення.14.09.2020р. в.о. начальника Херсонського прикордонного загою затверджено рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни відносно громадянина Республіки Гвінея ОСОБА_1 : терміном виконання до 15.09.2020.

З метою ідентифікації особи відповідача, було направлено лист почесному консулу Гвінейської Республіки в Україні на який 15.09.2020 було отримано відповідь про підтвердження відповідача громадянином Республіки Гвінеї та надано документ, що посвідчує особу: посвідчення на повернення №50/АGМ /2020 від 15.09.2020 видані почесним консулом Гвінейської Республіки в Україні.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність у відповідача документів на право подальшого законного перебування на території України відсутність коштів на самовільне (добровільне) залишення території України враховуючи те, що Відповідач вказує що він незаконно перетнув державний кордон України, з метою незаконної легалізації на території України відсутність у відповідача місця для працевлаштування з метою отримання відповідного заробітку задля повернення додому, слабке володіння іноземними мовами, тощо, вважає, що відповідач і в подальшому буде ухилятись від законного виїзду з України та перебуватиме на території Україні незаконно, оскільки не в змозі самостійно виконати рішення про примусове повернення до країни походження.В зв`язку з чим просить суд постановити рішення затримання з метою забезпечення видворення за межі України з утриманням в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

В судовому засіданні представник позивача Козлов А.В. підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав. Підтвердив, що він є громадянином республіки Гвінея, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав на меті нелегально потрапити до однієї з країн ЄС. Незаконно проникнув на борт судна та 11.09.2020р. прибув до порту України, вплав дістався берега і був затриманий військовослужбовцями біля населеного пункту. Таким чином нелегально, поза офіційним пунктом пропуску, перетнув кордон України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що особа яка ідентифікувала себе як громадянин республіки Гвінея ОСОБА_1 - відповідач у справі, незаконно потрапив на територію України.

Відповідач разом ще з двома громадянами республіки Гвінея намагався незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон, однак 14.09.2020р.об 10-40.год у був затриманий прикордонним нарядом «Адміністративно-оперативна група» від відділу прикордонної служби «Очаків» 1 категорії ( тип Б) в районі околиці населеного пункту Солончаки ,Очаківського району, Миколаївської області.

Під час затримання у відповідача був відсутній паспорт та інший документ, за наявності якого можлива достовірна його ідентифікація та встановлення обставин щодо законності перебування на території України.

Вищевказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 159985 від 14.09.2020р., протоколом про адміністративне затримання і протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 14.09.2020р.

Надані представником позивача докази та пояснення відповідача свідчать про те, відповідач вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону, у зв`язку із чим порушив чинне законодавство України та завдав шкоди національним інтересам держави.

14.09.2020 року на підставі ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" уповноваженою особою органу охорони державного кордону прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі України, яким зобов`язано відповідача покинути територію України. Вказане рішення відповідачем не може бути виконано у зв`язку із відсутністю документів на перетин державного кордону України та грошових коштів.

Також встановлено, що позивачем вживалися заходи для встановлення/перевірки особи відповідача, зокрема , з метою ідентифікації особи відповідача, було направлено лист почесному консулу Гвінейської Республіки в Україні на який 15.09.2020 було отримано відповідь про підтвердження Відповідача громадянином Республіки Гвінеї та надано документ, що посвідчує особу: посвідчення на повернення №50/АGМ/2020 від 15.09.2020 видані почесним консулом Гвінейської Республіки в Україні.

Судом встановлено, що у відповідача, який вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань, відсутні дійсні документи, що дають право на виїзд з України, відсутні будь-які дійсні документи, що посвідчують його особу та відсутні документи, які дають право законно перебувати на території України, такий не має родинних зв`язків на території України, не володіє українською мовою, у нього відсутні джерела для заробітку та проживання в Україні.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією протоколу про адміністративне затримання від 14.09.2020року; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 14.09.2020р.; копією рішення про примусове повернення відповідача за межі України від 14.09.2020р.; письмовими поясненнями відповідача.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.7 ст.5 КАС України іноземці, особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.

Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено випадки, коли іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України.

Згідно частин 1-5 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства врегульовані приписами ст. 289 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Із змісту наведеної норми слідує, що законодавцем фактично виділено окремий випадок звернення із позовною заявою про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації; фактичною підставою для такого звернення є відсутність в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.

При цьому можливість звернення із таким позовом не пов`язана законодавцем із процедурою видворення іноземця.

Згідно з ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до п.1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх спав України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Службою безпеки України від 23.04.2012 р. № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі ПТПІ), документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» роз`яснює, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1)прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Згідно з положеннями ч.ч.11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Оскільки приписи ст.289 КАС України є спеціальними по відношенню до ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також прийняті пізніше, ніж зазначений Закон, тому у випадку, що розглядається, стаття 289 КАС України є пріоритетною у застосуванні.

Суд зазначає, що представлені позивачем докази та пояснення відповідача свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, останній міг у встановленому порядку іммігрувати в Європейську країну, не завдавши шкоди національним інтересам України.

Відповідач обрав незаконний, в обхід пункту пропуску, шлях перетнути державного кордону, і як наслідок порушив чинне законодавство України та завдав шкоди національним інтересам держави.

В ході розгляду справи обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та унеможливлюють примусове видворення за межі території України, не встановлено.

Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідачку поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема те, що відповідач здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України, поза пунктом пропуску, порушивши законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, враховуючи відсутність у відповідача документів, необхідних для ідентифікації її особи, також беручи до уваги відсутність у відповідача законних підстав для перебування на території України, постійного місця проживання та законного джерела існування на території України, власного житла чи дозволу на працевлаштування, високий ризик втечі відповідача, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для затримання відповідача з поміщенням такої до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою подальшого видворення за межі України.

Таким чином, аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв`язку та наслідків застосування дає обґрунтовані правові підстави для задоволення даного позову шляхом затримання відповідача з метою забезпечення його видворення за межі України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців.

Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.289 КАС України, за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем не понесені судові витрати, відсутні підстави для компенсування останніх за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, керуючись Законом України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ст.ст.12, 241, 244-246, 288, 289 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Херсонського (79) прикордонного загону (військова частина 2161) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина республіки Гвінея ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - задовольнити.

Затримати особу, яка ідентифікувала себе як громадянин республіки Гвінея ОСОБА_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання.

Примусово видворити громадянина республіки Гвінея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Херсонський (79) прикордонний загін (військова частина 2161) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України місцезнаходження: 73003, м.Херсон, вул.Гімназична, 20 , код ЄДРПОУ:14321378.

Відповідач: особа, яка ідентифікувала себе як громадянин республіки Гвінея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець Республіка Гвінея с.Конакрі.

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст рішення виготовлено 16.09.2020 року