Вирок № 91615595, 17.09.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5716/18

Провадження № 1-кп/577/53/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Кучер Л.П.,

з участю прокурора Волосюк Ю.Б.,

захисника Островського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження №12018200080001158 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, освіта середня, працюючої продавцем-консультантом ПП « ОСОБА_2 », заміжньої, раніше не судимої,-

за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта вища, працюючого виконробом ТОВ «Адамант» м.Київ, розлученого, раніше не судимого,-

за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127 КК України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта середня, працюючого електромонтером КП «ВУВКГ», одруженого, раніше не судимого,-

за ч.2 ст.146, ч.2 ст.127 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01.11.2018 близько 17 год. у буд. АДРЕСА_1 обвинувачена ОСОБА_1 з метою покарання потерпілої ОСОБА_5 вирішила незаконно позбавити її волі. А саме, застосовуючи фізичну силу, відібрала мобільний телефон та завдала не менше п`яти ударів долонями по голові, які заподіяли фізичного болю, а також душила за шию. Продовжуючи злочинні дії обвинувачена паском від халата прив`язала потерпілу за ліву руку до труби опалення в спальні, заборонивши самостійно виходити з кімнати. ОСОБА_1 повідомила про свій намір рідного брата ОСОБА_3 , який погодився з такою пропозицією, та, прибувши близько 17.20 год. за вище вказаною адресою, за попередньою змовою групою осіб, завдав ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_1 не менше семи ударів руками, ногами та гумовим капцем по голові, спині та нижнім кінцівкам, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців по задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині з переходом в середню третину, задній поверхні лівого плечового суглобу, лівої сідниці, тильній поверхні правої кисті, по передній поверхні правої гомілки у верхній третині, які відносяться по ступеню тяжкості до легких. ОСОБА_6 заборонив виходити з кімнати, пригрозивши потерпілій у разі непокори подальшим застосуванням фізичного насильства, а також обмежив її спілкування з малолітнім сином ОСОБА_7 . ОСОБА_1 принесла до будинку собачий ланцюг та обкрутила один кінець ланцюга навколо зап`ястя лівої руки потерпілої, з`єднавши ланки ланцюга за допомогою дроту, а інший кінець у вказаний спосіб прикріпила до труби опалення поряд з ліжком. З метою здійснення контролю за поведінкою доньки та недопущення її втечі залишилась спати поряд з нею, тим самим незаконно позбавила її права вільного пересування, а також заподіяла їй фізичні страждання через обмеження рухів ланцюгом. Зранку 02.11.2018 р. ОСОБА_5 спробувала зняти ланцюг, однак це помітив ОСОБА_3 , який перестебнув ланки ланцюга на зап`ясті її лівої руки, закріпивши між собою болтом та гайкою. У цей час ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб сприяв незаконному позбавленню волі потерпілої, зокрема за допомогою металевого ланцюга, болта та гайки приковував ОСОБА_5 за праву ногу до труби опалення у залі будинку. З ранку 02.11.2018 р. та до 08.11.2018 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , керуючись єдиним умислом на спільне вчинення злочину, переводили потерпілу у денний час до зали будинку, де приковували ланцюгом за праву ногу до труби опалення, а на ніч переводили до спальні, де вона, будучи прикутою ланцюгом за ліву руку до труби опалення, змушена була спати на одному ліжку з ОСОБА_1 . У вказаний період обвинувачені періодично знімали з ОСОБА_5 ланцюг, при цьому продовжували здійснювали за нею постійний контроль та спостереження, не дозволяючи самостійно виходити з будинку, тим самим не допускали вільного переміщення, перешкоджаючи вільному вибору потерпілою власної поведінки та волевиявленню щодо залишення місця незаконного позбавлення волі, тобто всупереч волі останньої продовжував утримувати її в приміщенні будинку. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 періодично висловлювали на адресу ОСОБА_5 погрози фізичної розправи та неминучості покарання у разі непокори чи втечі з будинку. 08.11.2018 р. близько 12-ї год. ОСОБА_3 , дізнавшись про оформлення племінницею онлайн кредитів в інших кредитних компаніях, за вище вказаною адресою у кімнаті зали, де на той час перебувала остання, будучи прикутою за праву ногу ланцюгом до труби опалення, завдав їй не менше п`яти ударів руками та ногами по голові і верхнім кінцівкам, а також ланцюгом по нижнім кінцівкам, які завдали фізичного білю. Після чого з метою залякування пригрозив останній вбивством, розмахуючи перед її обличчям молотком, а також додатково прикував за праву ногу до труби опалення за допомогою ще одного ланцюга з товщими ланками, закріпивши його кінці двома навісними замками. Близько 13 год. ОСОБА_5 , залишившись у будинку із неповнолітньою сестрою ОСОБА_8 , за допомоги манікюрної пилочки та пінцету о 14.45 год. розстебнула ланцюги на ногах і втекла з місця позбавлення волі.

Крім того, у період з 17 год. 01.11.2018 р. по 14.45 год. 08.11.2018 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у буд. АДРЕСА_1 за попередньою змовою групою осіб, грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, а також загальновизнані принципи і норми міжнародного права (ст.ст. 3 ч.1, 28 ч.1 Конституції України, ст.ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР), з метою покарання ОСОБА_5 за оформлення кредитів, примушування вчинити дії, що суперечили її волі, які полягали в позбавлені волі залякування, направленого на злам її фізичного та морального опору, піддавали останню катуванню. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 01.11.2018 р. по 08.11.2018 р., а ОСОБА_4 з 02.11.2018 р. по 08.11.2018 р., спільно вчиняли щодо потерпілої насильницькі дії, які заподіювали їй моральні страждання, принижуючи її людську гідність, а саме насильно утримували в приміщенні будинку за вище вказаною адресою, де вона була позбавлена можливості вільно пересуватися та здійснювати право вибору своїх дій, знаходилась в ізоляції в обмеженому просторі (закритому будинку), в якому не було умов дотримуватися гігієни (за відсутності туалету вимушена була користуватися відром, а також була позбавлена можливості помитись), за відсутності прогулянок і можливості зайнятися будь-якою діяльністю, ходити на роботу, контактувати з іншими людьми, користуватись телефоном, приковували потерпілу ланцюгами до труби опалення, внаслідок чого через незначну довжину ланцюгів вона не мала доступу до побутових речей, була обмежена у можливості зміни одягу та білизни. При цьому, тривале позбавлення волі ОСОБА_5 шляхом насильницького приковування ланцюгами призвели до фізичних страждань потерпілої, а саме фізичному болі від защемлення (тертя) верхніх і нижніх кінцівок ланцюгами та, як наслідок, заподіяння тілесних ушкоджень у вигляді пігментації (наслідок загоєння садна) на внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, які виникли внаслідок тертя з тупим предметом, не виключено під час прив`язування до батареї опалення. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб періодично наносили потерпілій побої (багаторазові удари) по різних частинах тіла, які не спричинили тілесних ушкоджень, але завдавали їй фізичного болю, а ОСОБА_3 також заподіяв їй легкі тілесних ушкодження. Так, 01.11.2018 р. близько 17 год. ОСОБА_1 за вище вказаною адресою завдала ОСОБА_5 не менше п`яти ударів долонями по обличчю, які заподіяли їй фізичного болю, а також душила за шию, після чого ОСОБА_3 близько 17.20 год. у присутності ОСОБА_1 завдав ОСОБА_5 не менше семи ударів руками, ногами та гумовим капцем по голові, спині та нижнім кінцівкам, заподіявши потерпілій фізичного болю та спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців по задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині з переходом в середню третину, задній поверхні лівого плечового суглобу, лівої сідниці, тильній поверхні правої кисті, по передній поверхні правої гомілки у верхній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Крім того, 08.11.2018 р. близько 12-ї год. ОСОБА_3 умисно завдав племінниці побоїв, заподіявши чисельні удари не менше п`яти руками та ногами по голові і верхнім кінцівкам, а також ланцюгом по нижнім кінцівкам, які не спричинили тілесних ушкоджень, але завдали потерпілій фізичного білю. Також, підсудні у вказаний період періодично залякували потерпілу тривалим позбавленням волі, висловлюючи погрози застосування до неї фізичного насильства та вбивства в разі непокори і спроби втечі. ОСОБА_5 у вказаний період у нічний час, будучи прикутою ланцюгом за ліву руку до труби опалення, вимушена була спати на одному ліжку разом з ОСОБА_1 , внаслідок обмеженості рухів була позбавлена нормального сну, терпіла фізичні страждання. Крім того, у вказаний період внаслідок неправомірних дій обвинувачених була розлучена зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_7 , обмежена у спілкуванні з ним, не мала змоги водити до дитячого садку, переживала за психічне здоров`я малолітнього сина, який спостерігав за її насильним утриманням на ланцюгу, внаслідок чого терпіла моральні страждання. Загалом вказані неправомірні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , охоплені єдиним умислом, викликали у потерпілої стрес, почуття неспокою, приниження, болю, тілесні ушкодження, тобто заподіяли фізичні та моральні страждання.

У судовому засіданні обвинувачені, кожен окремо, вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнали повністю, підтвердили обставини їх скоєння, вказані в обвинувальному акті, щиро розкаялися у вчиненому і просять затвердити угоду про визнання винуватості.

Таким чином, винність кожного з обвинувачених повністю доведена і їх дії слід кваліфікувати:

ОСОБА_1 - за ч. 2 ст.146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілій фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, та за ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіянні фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, покарати його за дії, скоєні ним, а також з метою залякування, вчинені за попередньою змовою групою осіб;

ОСОБА_3 - за ч. 2 ст.146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілій фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, та за ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіянні фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, покарати його за дії, скоєні ним, а також з метою залякування, вчинені за попередньою змовою групою осіб;

ОСОБА_4 - за ч. 2 ст.146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілій фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу, та за ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіянні фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, покарати його за дії, скоєні ним, а також з метою залякування, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Під час судового розгляду між прокурором і кожним з обвинувачених за участі захисника Островського В.І. укладено угоду про визнання винуватості від 17.09.2020 р., згідно якої кожен з підсудних беззастережно визнає себе винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.127 ч.2, 146 ч.2 КК України за обставин вказаних у обвинувальному акті і, кожен окремо, зобов`язалися беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі. Сторони погоджуються, що :

- ОСОБА_1 має понести покарання в межах санкції ст. 146 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 03 роки та за ст.127 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 05 р. На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 05 років. Згідно ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням строком 02 роки, покласти обов"язки передбачені ст.76 КК України.

- ОСОБА_3 має понести покарання в межах санкції ст. 146 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 03 р. та за ст.127 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 05 р. На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 05 р. Згідно ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком 01 рік, покласти обов"язки передбачені ст.76 КК України.

- ОСОБА_4 має понести покарання за ст. 146 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 206 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3502 грн. та за ст. 127 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 210 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3570 грн. Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 3570 грн.

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості передбачені ст. 473 КПК України і наслідки умисного невиконання угоди. Обвинувачені підтвердили суду, що цілком розуміють роз`яснені їм права та наслідки затвердження угоди, згідно вимог ст. 474 КПК України. В угоді зазначені права і обов`язки прокурора щодо укладення угоди.

Потерпіла ОСОБА_5 надала суду письмову заяву згідно якої надає згоду на укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченими та прокурором у вищезазначеному кримінальному провадженні, претензій матеріального та морального характеру до підсудних не має.

Суд вважає, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, вона укладена з додержанням порядку, добровільно без будь-якого примусу, про що свідчать дані в судовому засіданні пояснення кожного з обвинувачених. Узгоджена між сторонами міра покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 05 р. з іспитовим строком 02 р., відповідає санкціям ст.ст.127 ч.2, 146 ч.2, 70, 75-76 КК України, ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 05 років з іспитовим строком 01 р., відповідає санкціям ст.ст.127 ч.2, 146 ч.2, 70, 75-76 КК України, а ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі 3570 грн. відповідає санкціям ст.ст. 146 ч.2 із застосуванням ст. 69 КК України, 127 ч.2 із застосуванням ст. 69 КК України, 70 КК України, підсудні щиро розкаялися у вчиненому.

За таких обставин укладена угода відповідає вимогам КПК України і може бути затверджена судом.

Керуючись ст.ст. 124, 368-371 , 471, 473, 475 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 вересня 2020 року укладену між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Визнати винною ОСОБА_1 у вчинені злочинів передбачених ст.ст. 146 ч. 2, 127 ч. 2 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст.146 КК України - у виді 03 (трьох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.127 КК України - 05 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття 05 (п"ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75-76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 02 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчинені злочинів передбачених ст.ст. 146 ч. 2, 127 ч. 2 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст.146 КК України - у виді 03 (трьох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.127 КК України - 05 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття 05 (п"ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75-76 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 01 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені злочинів передбачених ст.ст. 146 ч. 2, 127 ч. 2 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст.146 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді штрафу у розмірі 206 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3502 грн.;

за ч.2 ст.127 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді штрафу у розмірі 210 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3570 грн.;

Згідно ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити штраф у розмірі 3570 грн.

Речові докази - пасок від халату, два металеві ланцюги, навісний замок з трьома ключами до нього, що зберігаються в камері схову Конотопського ВП - знищити, знявши з них арешт (т. 2 а.с.50-53).

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: В. В. Гетьман