Ухвала суду № 91613905, 14.09.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6297/20

Провадження № 1-кс/711/2137/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , внесене в кримінальному провадженні № 42020251140000041 від 19.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , внесеним в кримінальному провадженні № 42020251140000041 від 19.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання вказує, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження №42020251140000041 від 19.08.2020 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, по факту самовільного заняття земельних ділянок на території Катеринопільського та Лисянського районів Черкаської області.

Так, відповідно до заяви ГО «Сила. Захист. Честь.» були самовільно зайняті під вирощування сільськогосподарської культури ряд земельних ділянок в адміністративних межах с. Журжинці та с. Хижинці Лисянського району.

За даним фактом СУ ГУНП в Черкаській області розпочато розслідування кримінального провадження № 12020250000000233 від 21.08.2020 року за ч. 2 ст. 197-1 КК України.

До Звенигородської місцевої прокуратури надійшли матеріали перевірки УСБУ в Черкаській області щодо використання особами земельних ділянок державної форми власності (землі запасу історико-культурного призначення), які розташовані на території Лисянського району, Черкаської області, без правовстановлюючих документів всупереч встановленому порядку, чим завдано державі значної шкоди.

За даним фактом Лисянським відділом Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області розпочато розслідування кримінального провадження №42020251140000041 від 19.08.2020 року за ч. 2 ст. 197-1 КК України. В подальшому підслідність у даному кримінальному провадженні визначено за СУ ГУНП в Черкаській області.

На теперішній час кримінальні провадження № 42020251140000041 та № 12020250000000233 об`єднано під єдиним реєстраційним номером 42020251140000041.

Відповідно до довідки Лисянського відділу ГУ Держгеокадастру від 01.09.2020 року земельна ділянка в адміністративних межах с. Журжинці Лисянського Черкаської області 7122883600:04:001:0601 площею 28,4002 га знаходяться у державній власності, не передана у постійне користування та належить до земель історико-культурного призначення. Крім того, на теперішній час отримано лист Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 27.08.2020 року № 02/01-03-25/719, відповідно до якого зазначена земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення згідно зі ст. 34 Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до положень ст. 162 Земельного Кодексу України здійснюється забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. На землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Положеннями статей 91, 96 Земельного Кодексу України зазначено, що всі землі історико-культурного призначення мають єдине цільове призначення, це розміщення об`єктів культурної спадщини вони підлягають підвищеній охороні земель.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об`єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Також вказує, що зазначена земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

05.09.2020 року на підставі ухвали слідчого судді про проведення огляду від 04.09.2020 року розпочато огляд земельної ділянки 7122883600:04:001:0601, в ході якого за допомогою техніки ФОП ОСОБА_5 , здійснено збір врожаю соняшнику на частині зазначеної земельної ділянки вагою 12 880 кг, вилучено та 06.09.2020 року зазначене насіння передано на відповідальне зберігання СТОВ «МТС Морал».

На теперішній час зазначений врожай соняшника визнано у кримінальному провадженні речовим доказом в порядку ст. 98 КПК України, так як є достатні підстави вважати, що воно набуте кримінально протиправним шляхом, а саме внаслідок самовільного заняття земельної ділянки історико-культурного призначення.

Також вказує, що 06.09.2020 року є неробочим днем (неділя), що виключало можливість подання відповідного клопотання слідчому судді. У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Враховуючи викладене, арешт майна (насіння соняшника вагою 12 880 кг) викликаний необхідністю забезпечення збереження речових доказів. На теперішній час встановити власника майна не представилось можливим.

А тому, з метою забезпечення кримінального провадження, забезпечення збереження речових доказів, просить: накласти арешт на насіння соняшнику вагою 12 880 кг, яке зібране 05.09.2020 року з частини земельної ділянки в адміністративних межах с. Журжинці Лисянського Черкаської області 7122883600:04:001:0601, площею 28,4002 га, із забороною розпоряджатися будь-яким чином цим майном.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання, гр. ОСОБА_6 , який згідно матеріалів кримінального провадження здійснив самозахват земельної ділянки кадастровий номер 7122883600:04:001:0601, площею 28,4002 га, не з`явився, але 14.09.2020 року подав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі. Крім того, вказав, що він не має ніякого відношення до врожаю соняшника.

Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачаєтьсяз матеріалівклопотання СУГУНП вЧеркаській областіпроводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 42020251140000041від 19.08.2020року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.197-1КК України(самовільнезайняття земельнихділянок в охоронних зонах).

Відповідно доінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру власностіна нерухомемайно від08.09.2020року №223163288,вказана земельнаділянка кадастровий номер 7122883600:04:001:0601, площею 28,4002 га, має наступне цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництв; форма власності державна; власник Лисянська районна державна адміністрація (код ЄДРПОУ 04061240).

Як вбачається з листа Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 27.08.2020 року № 02/01-03-25/719, земельна ділянка з кадастровим номером 7122883600:04:001:0601 належить до земель історико-культурного призначення згідно із ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до листа відділу у Лисянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 01.09.2020 року вих. 10-23-0.290-150/107-20, земельна ділянка з кадастровим номером 7122883600:04:001:0601, площею 28,4002 га, знаходиться в державній власності. Вказана земельна ділянка про інвентаризована та сформована, не передана у власність або постійне користування. Відповідно до проекту роздержавлення агрофірми «Колос» с. Журжинці Лисянського району земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення.

В даному кримінальному провадженні 05.09.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2020 року, був проведений огляд земельної ділянки 7122883600:04:001:0601, в ході якого за допомогою техніки ФОП ОСОБА_5 , здійснено збір врожаю соняшнику на частині зазначеної земельної ділянки вагою 12880 кг, вилучено. Як зазначає слідчий, вказане насіння соняшнику 06.09.2020 року передано на відповідальне зберігання СТОВ «МТС Морал».

Постановою слідчого від 07.09. 2020 року насіння соняшника у кількості 12880 кг, яке зібране в ході проведення огляду 05.09.2020 року з частини земельної ділянки в адміністративних межах с. Журжинці Лисянського району з кадастровим номером 7122883600:04:001:0601, площею 28,4002 га визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020251140000041 від 19.08.2020 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 7 ст.236КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звукові відеозаписи, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилученні речі та документи які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносять до предметів, які вилучені законно з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно до ч. 1 ст.167КПК України тимчасово вилученим майном є фактично позбавлення підозрюваного можливості, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно до п.п. 1-4 ч. 2 ст.167КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч.ч 1, 2 ст.170КПК України арешт майна є тимчасово позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливість відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до положень ч. 1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти з метою забезпечення його зберігання, як речового доказу у справі.

Суд враховує, що згідно ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи клопотання про накладення арешту на майно насіння соняшнику, вагою 12880 кг, яке зібране 05.09.2020 року з частини земельної ділянки в адміністративних межах с. Журжинці Лисянського району Черкаської області кадастровий номер 7122883600:04:001:0601, площею 28,4002 га, під час огляду вищевказаної земельної ділянки на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2020 року, слідчий суддя враховує наступне.

Матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням вимог ст.98КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому слідчий суддя визнає, що вилучене насіння соняшнику є об`єктом кримінально - протиправних дій, а отже і речовим доказом, оскільки самовільне зайняття земельної ділянки було здійснено саме з метою вирощування останнього.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів.

Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.

Враховуючи вищезазначені положення КПК України, строки подання клопотання про арешт вилученого майна в ході огляду місця події 05.09.2020 року, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на насіння соняшнику, вагою 12880 кг, яке зібране 05.09.2020 року з частини земельної ділянки в адміністративних межах с. Журжинці Лисянського району Черкаської області кадастровий номер 7122883600:04:001:0601, площею 28,4002 га, із забороною розпоряджатися будь-яким чином цим майном, з метою його збереження, як речового доказу.

За таких підстав, клопотання слідчого про арешт майна підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 3, 107, 113, 131, 132, 167, 170-172, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на насіння соняшнику, вагою 12880 кг, яке зібране 05.09.2020 року з частини земельної ділянки в адміністративних межах с. Журжинці Лисянського району Черкаської області кадастровий номер 7122883600:04:001:0601, площею 28,4002 га, із забороною розпоряджатися будь-яким чином цим майном.

Копію ухвали направити слідчому, в провадженні якого знаходиться справа, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду на протязі п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 14.09.2020 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1