Рішення № 91613137, 11.09.2020, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/100/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2020 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Костюк У. І.

з участю секретаря Коваль В.А.

з участю

відповідача ОСОБА_1

предтавника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Кам`янка -Бузька цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу ,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ"ПриватБанк" заборгованість у розмірі 6702,60 гривень, за кредитним договором N б/н від 08.08.2012 року та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 08.08.2012 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір N б/н, згідно якого останній отримав кредит у сумі 5000,00 гривень увигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .. 03.08.2018 позивачем була направлена претензія кредитора до Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори та отримана відповідь в якій зазначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком становить 6702,60 грн. Позивач посилаючись на ст. ст. 1218, 1281, 1282 ЦК України просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Ухвалою суду від 12.02.2020 року провадження у справі відкрито.

18.03.2020 відповідачем подано віздзив на позовну заяву, в якій вона заперечила проти позову. Вказує, що не є правонаступником у зобов`язаннях перед банком після померлого ОСОБА_3 , та не вступила у спадщину, що не доведено позивачем. Крім того, на момент смерті ОСОБА_3 не проживав за її адресою, а проживав по АДРЕСА_1 . У відзиві посилається на правову позицію Верховного Суду від 03.07.2019 справа №342/180/17. Просила відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3000 грн..

05.05.2020 предстаник позивача подав відповідь на відзив в якому просить позов задовольнити та посилаючись на ст.1268 ЦК України вказує, що спадкоємцем, який постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача. Крім того, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечила, посилаючись на поданий відзив, просила стягнути з позивача 3000, 00 грн. на правову допомогу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, посилалась на відзив поданий на позов, вказувала про те, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом про фактичне проживання від 02.08.2017 року та спадщини після ОСОБА_3 не приймала.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримав повністю та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання про те, що померлий ОСОБА_3 був її чоловіком та до дня смерті проживав з нею за адресою по АДРЕСА_1 . З своєю мамою ОСОБА_1 померлий не проживав. Крім того, повідомила, що майна у ОСОБА_3 не має, та після його смерті вона нічого не успадкувала.

Суд заслухавши відповідача, представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.08.2912 року між АТ КБ"Приватбанк" та ОСОБА_3 на підставі заяви позичальника, був укладений кредитний договір N б/н, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 09.10.2017 виконавчим комітетом Добротвірської селищної ради Кам`янка-Бузького району Львівської області.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на день смерті та відповідно до розрахунку заборгованості за договором, ОСОБА_3 має заборгованість у розмірі 6702,60 грн, яка складається з 6702,60 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Як вбачається з копії паспорту громадянина України, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до копії паспорту громадяна України відповідач по справі ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

10 липня 2018 року позивачем була направлена претензія кредитора від 10.07.2018 року вих. N SAMDN50000066689086 до Кам`янка-Бузької районної державної нотаріальної контори, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень.

Як видно з відповідді з Кам`янка-Бузького районної державної нотаріальної контори у Львівській області від 07.08.2018 року N 1935/01-16, в якій зазначено, що у відповідь до Претензія кредитора АТ КБ «ПриватБанк» з вимогами до спадкоємців ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Кам`янка-Бузька державна нотарівальна контора повідомляє про те, що в нотаріальній конторі зареєстрована спадкова справа 26.01.2018 року за №18/2018 на підставі Претензії кредитора ПАТ КБ «Приватбанк» від 28.11.2017 рокук. Кредиторські вимоги включені в спадкову масу, про що зроблено запис в книзі обліку спадкових справ. Спадкоємці ОСОБА_3 в Кам`янка-Бузьку державну нотаріальну контору з питань оформлення спадщини не зверталися, свідоцтво про спадщину не видавалося.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до довідки №798 від 20.10.2017, виданої виконкомом Добротвірської селищної ради ОСОБА_4 , 1994 р.н., про те, що вона зареєстрована по АДРЕСА_1 до складу її сім`ї входив ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Склад сім`ї його на день смерті: дружина – ОСОБА_4 , 1994 р.н., дочка ОСОБА_5 , 2015 р.н.

З Акта про фактичне проживання від 02.08.2017 року, складеного комісією у складі голови Громадської комісії з житлових питань Ніколаєва Р.І., членів комісії з житлових питань ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , інспектра з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб ОСОБА_9 , підтверджено обставину проживання в чотирьох кімнатній квартирі АДРЕСА_4 громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , що самовільно заселились в дане жиле приміщення. ОСОБА_11 проживає за місцем реєстрації по АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 із сім`єю винаймає житло, зареєстрований по АДРЕСА_5 . Фактично в квартирі проживає 6 осіб (двоє батьків і четверо дітей) Всі зареєстровані в АДРЕСА_5 .

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , отриманої на запит суду, про те, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.

Відповідно до повідомлення Територіального сервісного центру МВС №4641 у Львівській області N 31/13/4641-530 від 21.08.2020, наданого на запит суду, згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів володільцем якого є МВС, станом на 21.08.2020, за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , транспортні засоби не рахуються.

Вищезазначене вказує на відсутність спадкового майна у ОСОБА_3 , доказів, щодо наявність спадкового майна позивачем суду не надано.

Позивач в позовній заяві вказує, що спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , та вказана обставина підтверджується копіями паспортів позивальника та відповідача.

Такі обставини спростовуються показаннями свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що померлий ОСОБА_3 був її чоловіком та до дня смерті проживав з нею за адресою по АДРЕСА_1 . З своєю мамою ОСОБА_1 померлий не проживав.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно зі статтею 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України "Оформлення права на спадщину").

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитними зобов`язаннями включаються до складу спадщини, то підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК Українищодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Спірні правовідносини регулюються статтями 1281, 1282 ЦК України.

Зокрема, ст. 1281 ЦК України передбачено пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.

За положеннями ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Крім того, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.

З матеріалів справи, зокрема з повідомлення державного нотаріуса Кам`янка-Бузької районної державної нотаріальної контори Львівської області від 07.08.2018 року N 1935/01-16, вбачається, що ніхто зі спадкоємців померлого ОСОБА_3 в Кам`янка-Бузьку держаіну нотаріальну контору з питань оформлення спадщини не звертався.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_3 , хоча були зареєстровані за однією адресою, однак разом не проживали, у зв`язку з чим відповідач не вступила в управління або володіння спадковим майном, що свідчить про те що вона не прийняла спадщини.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні відомості про відсутність майна ОСОБА_3 ..

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно доположень статті 89 ЦПК України, суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному, об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази немають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Як роз`яснив Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 32 постанови "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року N 5, при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, суд застосовуючи до правовідносин положення статті 1282 ЦК України, дійшов висновку про те, що матеріали справи містять докази про відсутність спадкового майна позичальника ОСОБА_3 ..

Таким чином на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Що стосується вимог відповідача про стягнення судових витрат пов`язаних з оплатою з надання правничої допомоги, судом встановлено наступне.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.

В підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу суду відповідачем наданоуголу №10/03 про надання правової допомоги, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Дацько М.В., акт наданих послуг від 17.03.2020 на суму 3000 грн, квитанції про сплату 3000 грн. правничої допомоги та акт наданих послуг від 11.09.2020.

Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з позивача потрібно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн.

Згідно з ч.1,2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати (судовий збір) покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив :

у задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_6 , інші відомості не відомі.

Повний текст рішення виготовлено 16.09.2020.

Суддя Костюк У.І.