Ухвала суду № 91612472, 16.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

16.09.2020

Справа № 522/1460/20

Провадження 1-кс/522/12345/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене зпрокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018160500004875 від 28.07.2018 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,

за участю сторін кримінального провадження:

слідчого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання, у провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160500004875 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у березні 2008 року бажаючи придбати квартиру, уклав договір № 63 про пайову участь будівництва житла з ТОВ «Центр-Стройінвест» (код ЄДРПОУ 26276099), який датувався 10.01.2006 р.. Хоча фактично договір укладався, підписувався та виконувався у березні 2008 року, що підтверджується Додатком № 1 від 15.04.2008 року до Договору № 63 про пайову участь будівництва житла, яким передбачено те, що ОСОБА_5 сплатив 163336дол., 00 цент. по курсу НБУ станом на 15.04.2008 року, що становило 100% відсотків вартості оплати за даним Договором. Оплата даної суми здійснювалася двома платежами відповідно до чого йому було видано квитанцію до прибуткового касового ордера № 33 від 26.03.2008 р. стосовно сплати 505000 грн., 00 коп. та квитанцію № 34 від 01.04.2008 р. стосовно сплати 314796 грн., 80 коп..

Внаслідок цього ТОВ «Центр-Стройінвест» надало ОСОБА_5 . Довідку вих. № 14 від 01.04.2008р., у якій зазначалося, що майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , третій поверх належать йому відповідно до Договору № 63 про пайову участь будівництва житла. Та зазначалося, що Договір № 63 про пайову участь будівництва житла оплачений в повному об`ємі.

Також, аналогічним чином, у березні 2008 року ОСОБА_5 , бажаючи придбати машино-місце в паркінгу, уклав договір № 2 про дольову участь будівництва паркінгу з ТОВ «Центр-Строінвест» (код ЄДРПОУ 26276099), який датувався 10.01.2006 р. Хоча фактично договір укладався, підписувався та виконувався у березні 2008 року, що підтверджується Додатком № 1 від 05.04.2008 року до Договору № 2 про дольову участь будівництва паркінгу, яким передбачено те, що ОСОБА_5 сплатив 35000дол., 00 цент., що по курсу НБУ станом на 05.04.2008 року, що становило 100% відсотків вартості оплати за даним Договором. Оплата даної суми здійснювалася одним платежем відповідно до чого йому було видано квитанцію до прибуткового касового ордера № 35 від 03.04.2008 р. стосовно сплати 176750 грн., 00 коп.

ТОВ «Центр-Стройінвест» надав ОСОБА_5 , як наслідок виконання ним своїх зобов`язань за Договором, Довідку вих. № 13 від 01.04.2008 р., у якій зазначалося, що майнові права на машино-місце в паркінгу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 належать ОСОБА_5 відповідно до Договору № 2 про дольову участь будівництва паркінгу. Там зазначалося, що Договір№2 про дольову участь будівництва паркінгу оплачений в повному об`ємі.

Надалі у 2010 р. до ОСОБА_5 звернулися представники ТОВ «Центр-Стройінвест» та повідомили, що сплачені ним кошти згідно Договорів не були проведені на банківський рахунок ТОВ «Центр-Стройінвест». Після того, як я надав усі підтверджуючі документи мені запропонували зустрітися з ОСОБА_6 , який, як було повідомлено ОСОБА_5 , був директором ТОВ «Центр-Стройінвест» на той час. Він пообіцяв, що питання вирішиться в найскоріший термін та ОСОБА_5 буде передано квартиру.

Але, так як ніяких обіцяних дій зі сторони ОСОБА_6 чи будь-яких інших відповідальних дій здійснено не було, то ОСОБА_5 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про визнання права приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (будівельна адреса) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Будінвест», справа № 522/10529/14-ц, провадження № 2/522/1132/15.

Надалі до ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_6 з пропозицією вирішення даного питання в позасудовому порядку та передання йому у приватну власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (фактична адреса), але для цього він вимагав відмовитися ОСОБА_5 від встановлених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2014 р. арешту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та заборони будь-яким особам вселятися в квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Через неправомірний вплив та обіцянку зі сторони ОСОБА_6 нарешті передати у приватну власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ., ОСОБА_5 16.12.2014 року, звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, яку суд задовольнив.

Пізніше ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 фіктивно купити квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_4 , парадна № НОМЕР_1 та машино-місце в паркінгу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 , обіцяючи цим більшу надійність та ефективність даного правочину. Спочатку квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , парадна АДРЕСА_7 було продано за договором купівлі-продажу між ТОВ «ШАНС 2013»(продавець) та ТОВ «Берлум» (покупець) від 12.02.2015 р., який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , зареєстровано в реєстрі під №154. Лише потім дана квартира була продана ТОВ «Белрум» (продавець) ОСОБА_5 (покупець) відповідно до договору-купівлі-продажу від 16.02.2015 р., який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , зареєстровано в реєстрі під № 178. А щодо машино-місця в паркінгу, що знаходиться за адресою вул. Деволанівський узвіс, буд. 12 було укладено Договір купівлі-продажу від 27 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №251.

Тобто, виникли ситуації, що коли ОСОБА_5 повністю оплатив вартість машино-місця в паркінгу, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 35 від 03.04.2008 р. стосовно сплати 176750 грн., 00 коп та Довідкою вих. № 13 від 01.04.2008 р., але через шахрайські дії ОСОБА_6 машино-місце в паркінгу, що знаходиться за адресою вул. Деволанівський узвіс, буд. 12 стало предметом розгляду справи №522/3196/16-ц за позовом ОСОБА_6 щодо розірвання Договору купівлі-продажу від 27 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №251, зобов`язання ОСОБА_5 повернути ОСОБА_6 машиномісце № НОМЕР_2 , розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , стягнути з ОСОБА_5 суму сплаченого судового збору за подання цього позову в розмірі 1102,40 гривень та встановлення порядок виконання рішення суду, згідно з яким таке рішення є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на машиномісце № НОМЕР_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .

Коли ОСОБА_5 повністю оплатив вартість квартири, що підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордера № 33 від 26.03.2008 р. стосовно сплати 505 000 грн., 00 коп., квитанцію № 34 від 01.04.2008 р. стосовно сплати 314 796 грн., 80 коп. та Довідкою вих. № 14 від 01.04.2008 р., але через шахрайські дії ОСОБА_6 та ТОВ «Белрум» квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 стала предметом розгляду справи № 522/3197/16-ц за позовом ТОВ «Белрум» (код ЄДРПОУ 39204320) до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного 16.02.2015 року між ТОВ «Белрум» (код ЄДРПОУ 39204320) та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , зареєстрований за № 178 та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_8 за ОСОБА_5 .

Такі діяння посадових осіб ТОВ «Центр-Стройінвест» (код ЄДРПОУ 26276099), посадових осіб ТОВ «Белрум» (код ЄДРПОУ 39204320), ОСОБА_6 , АДРЕСА_9 , містять склад злочинів, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Враховуючи те, що існує об`єктивна імовірність, що зазначене нерухоме майно, яке стало об`єктом злочину, може бути відчужене третім особам, є необхідність у накладанні арешту.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив його задовольнити.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують його доводи, заслухавши думку слідчого, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, клопотання слідчого про арешт майна, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

З клопотання та наданих до нього матеріалів, вбачаються підстави у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей та документів, які за обставинами кримінального провадження є речовими доказами, відповідають критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, зокрема використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди та є предметом злочину, тобто є доказом злочину, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості приховування або знищення, оскільки його незастосування може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчим в клопотанні конкретно вказаний перелік майна, на яке належить накласти арешт, а також до нього додані документи, якими він обґрунтовує його доводи.

Таким чином, суд вважає, що клопотання є законним, обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 проарешт майна задовольнити.

Накласти арешт заборонивши відчуження, розпорядження та користування, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо наступних об`єктів нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 320968551101 та машиномісця № НОМЕР_2 в паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 391157451101.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: