Рішення № 91610885, 15.09.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5868/20 2/335/1908/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Каравайко В.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , користується електроенергією, є споживачем на підставі договору № 517913028 про користування електроенергією. Проте, зобов`язань по сплаті за використану електроенергію відповідач не виконує, у зв`язку з чим за період з 31.07.2014 року по 01.01.2019 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9 723,24 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою суду від 21.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, суду надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності без проведення фіксації судового процесу, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Крім того, 15.09.2020 року відповідачем подано заяву про застосування загального строку позовної давності в три роки, оскільки у розрахунку позивач вказує заборгованість відповідача станом на 01.01.2019 року у розмірі 9 723, 24 грн., а розрахунок складено безпосередньо за період 31.07.2014 року по 01.01.2019 року, позивач звернувся до суду з позовом 14.07.2020. Отже, відповідач просить застосувати загальний строк позовної давності – три роки до вимог про стягнення боргу за спожиту (використану) електричну енергію за період з 31.07.2014 року по 14.06.2017 року включно у розмірі 4 178,56 грн.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 користується електроенергією, є споживачем зазначених послуг на підставі договору №517913028 про користування електроенергією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).

Правовідносини між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357, із наступними змінами та доповненнями (далі - ПКЕЕН).

Згідно з абзацем 2 п. 1 ПКЕЕН, ці Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

Згідно з п. 20 ПКЕЕН розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до п. 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Як вбачається розрахунку заборгованості, наданого позивачем за період з 31.07.2014 року по 01.01.2019 року відповідачем спожито 8995 кВт/год., вартістю 9 768 грн. 40 коп., однак за вищевказаний період надходила оплата за спожиту електричну енергію лише на суму 45,16 грн., таким чином загальна сума заборгованості складає 9 723,24 гривень. (а.с. 6-7).

Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростовано, обґрунтованих даних, які б спростовували викладені у позові обставини відповідачем не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачем своїх обов`язків по оплаті за надані послуги, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність заборгованості за відповідачем за спожитою (використаною) електричною енергією.

Поряд з цим, відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У даному випадку відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про застосування позовної давності.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).

Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Дослідженням матеріалів встановлено, що трирічний строк позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 31.07.2014 року по 14.06.2017 року сплинув і не переривався, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаний період слід відмовити, у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З розрахунку заборгованості (а.с. 6-7) вбачається, що в межах строку позовної давності за період з 15.06.2017 року по 01.01.2019 року включно, з урахуванням сплачених сум, відповідачем до сплати за надані послуги з водопостачання і водовідведення нараховано 5 589,84 гривень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, підтвердження належними доказами факту нездійснення відповідачем оплати за спожиту (використану) електричну енергію у зазначеному розмірі, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав часткового стягнення з відповідача заборгованості, що утворилась внаслідок несплати за надані послуги, в межах строку позовної давності у розмірі 5 589,84 гривень.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за спожиту (використану) електричну енергію відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості, в межах строку позовної давності, у розмірі 5 589,84 гривень. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 102 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 247, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (адреса: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ЄДРПОУ 00130926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за електроенергію – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» суму заборгованості за спожиту електроенергію за період з 15.06.2017 року по 01.01.2019 року за договором № 517913028 у розмірі 5 589 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 84 копійки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок, а всього стягнути 7 691 (сім тисяч шістсот дев`яносто одна) гривня 84 копійки.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя В.В. Калюжна