Рішення № 9160993, 17.06.2009, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-40/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.,

при секретарі Мельниковій І.С.,

за участю прокурора Кисельової С. С.,

представника позивача органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Димитров справу за позовом органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради: служба у справах дітей до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі орган опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради: служба у справах дітей звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав в обгрунтування якої вказав, що відповідач по справі, ОСОБА_5, є матір"ю неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Цей факт підтверджує актовий запис про народження ОСОБА_6 № 406 від 05.08.1993р. Димитровського відділу реєстрації актів цивільного стану Донецької області і актовий запис про народження ОСОБА_7 № 452 від 20.12.1997р. Димитровського міськвідділу реєстрації актів громадянського стану Донецької області, довідка про народження ОСОБА_6 з відомостями про батька від 12.09.2005р., № 207/07-86 і довідка про народження ОСОБА_7 з відомостями про батька від 30.10.2008р., № 258/07-87 відділу реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області. Відомості про батька неповнолітньої записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджено довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області. Батьком малолітнього є ОСОБА_8, який знаходиться у розшуку з 2005р., та його місцезнаходження на даний час невідомо. Таким чином, мати дітей повинна виконувати ст. ст. 150, 180 Сімейного кодексу України в повному обсязі.

Діти фактично залишились без піклування батьків, через те, що мати дітей та батько ОСОБА_7, вели невпорядкований спосіб життя, не мали постійного місця проживання. Вихованням дівчини з моменту народження займалась її бабуся, ОСОБА_2. Малолітній ОСОБА_7 знаходився на утриманні своєї бабусі ОСОБА_9. Рішенням виконкому Димитровської міської ради від 20.08.2003р., № 468 "Про встановлення опіки над неповнолітнім ОСОБА_7", дитині було призначено опікуна - бабусю, ОСОБА_10, яка померла 26.08.2005р. (актовий запис про смерть № 696 від 27.08.2005р., відділу реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області). Відповідно до рішення виконкому Димитровської міської ради від 21.09.2005р. № 415 "Про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_7 і ОСОБА_6", новим опікуном дітей призначено ОСОБА_2 На момент встановлення опіки матір неповнолітніх оголошено у розшук на підставі ухвали Димитровського міського суду від 10.10.2005р. Місце знаходження батька, ОСОБА_7, також не було встановлено. Ухвалою Димитровського міського суду від 10.08.2005р., громадянина оголошено в розшук. Неповнолітня ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_7, мешкають разом зі своєю бабусею за адресою її реєстрації і знаходяться на повному її утриманні, що підтверджено довідкою з місця проживання комунального підприємства "Служба єдиного замовника" та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 08.09.2008р., складеного комісією за місцем навчання дітей. За час знаходження дітей у родині ОСОБА_2, мати дівчини та хлопця жодного разу не надала ніякої допомоги на утримання дітей, не брала участі в їх вихованні, що підтверджено інформацією навчального закладу від 08.10.2008р. та сусідами дітей.

ОСОБА_5, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено довідкою Донецького обласного адресно-довідкового бюро від 26.08.2008р. Фактично громадянка не проживає за місцем своєї реєстрації з 2003 року. Родина відповідача до січня 2008р., не мала відомостей щодо її місцезнаходження. В січні 2008р., опікун і піклувальник дітей отримала листа від Федеральної служби виконання покарань Головного управління по Ростовській області, в якому повідомлялось, що ОСОБА_5, з 30.09.2007р., відбуває покарання в 74-398/18 ГУФСВП Росії по РО за адресою: м. Азов Ростовської області, вул. Дружби, б.1 "а", що підтверджено довідкою вказаного закладу. Таким чином, мати дітей своєю поведінкою порушує виконання ч.2, 5 ст. 150 Сімейного кодексу України.

Згідно з довідкою MB ГУМВС України в Донецькій області від 03.10.2008р., № 11691, громадянка до кримінальної відповідальності не притягувалась, Димитровським MB не розшукується.

Згідно з довідками Димитровської центральної міської лікарні від 27.08.2008р., ОСОБА_5, на обліку лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра і дерматовенеролога не знаходиться.

Зі слів опікуна і піклувальникка, діти не спілкуються зі своєю матір"ю у будь якому вигляді. Таким чином, поважних причин, через які ОСОБА_5, ухиляється від виконання своїх обов’язків відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7, органу опіки та піклування виконкому Димитровскої міської ради невідомо.

Неповнолітня ОСОБА_6 і малолітній ОСОБА_7, через свій вік не можуть самостійно захищати свої права. Через те, орган опіки та піклування виконкому Димитровської міської ОСОБА_2 - служба у справах дітей згідно чинного законодавства України бере на себе зобов’язання захистити права дітей та позбавити батьківських прав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно її неповнолітньої доньки, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнути з ОСОБА_5, аліменти в розмірі 1/8 частини усіх доходів та заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на утримання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 щомісячно до повноліття дитини, на користь опікуна і піклувальника дітей ОСОБА_2

Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач до судового засідання не з"явилась. Згідно виконаного окремого доручення Димитровського міського суду Донецької області від 15.04.2009 року, відповідачка ОСОБА_5, з позовними вимогами органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ОСОБА_2 -служби у справах неповнолітніх про позбавлення її батьківських прав у відношенні дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 та стягнення з неї аліментів на їх утримання не згодна.

Третя особа, ОСОБА_2, наполягла на позбавленні батьківських прав матері підопічних, через те, що громадянка ОСОБА_5, протягом багатьох років не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні своїх дітей, .

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов’язки сторін та немає потреби для виклику осіб, нез’явившихся до судового засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, думку прокурора, який вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам дітей, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що відповідач є матір"ю неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7.(а.с. 28), відомості про батька неповнолітньої вказані матір"ю на підставі ст. 135 ч. 1 СК України (а.с. 29) та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, (а.с. 31). Батьком малолітнього є ОСОБА_8, який знаходиться в розшуку з 2005 року, та його знаходження на даний час невідомо (а.с. 31, 22).

Відповідно до рішення виконкому Димитровської міської ради від 21.09.2005р. № 415 "Про встановлення опіки над малолітніми ОСОБА_7 і ОСОБА_6" опікуном дітей призначено ОСОБА_2 (а.с. 20).

Неповнолітні діти мешкають разом з бабусею за адресою її реєстрації і знаходяться на повному її утриманні, що підтверджено довідкою з місця проживання КП "Служба єдиного замовника" та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 08.09.2008р., складеного комісією за місцем навчання дітей (а.с. 26, 32).

Відповідач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджено довідкою Донецького обласного адресно-довідкового бюро від 26.08.2008р. Фактично громадянка не проживає за місцем своєї реєстрації з 2003 року (а.с. 14).

Згідно з довідками Димитровської центральної міської лікарні від 27.08.2008р., ОСОБА_5, на обліку лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра і дерматовенеролога не знаходиться (а.с. 8-11).

Згідно з довідкою MB ГУМВС України в Донецькій області від 03.10.2008р. № 11691, громадянка до кримінальної відповідальності не притягувалась, Димитровським MB не розшукується (а.с. 19).

В січні 2008р., опікун і піклувальник дітей отримала листа від Федеральної служби виконання покарань Головного управління по Ростовській області, в якому повідомлялось, що ОСОБА_5, з 30.09.2007р., відбуває покарання в 74-398/18 ГУФСВП Росії по РО за адресою: м. Азов Ростовської області, вул. Дружби, 6.1 "а", що підтверджено довідкою вказаного закладу (а.с. 25).

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради від 14.10.2008р. № 291, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_5, відносно неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, це рішення буде відповідати інтересам дітей (а.с. 6-7).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.59, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи. А ст. 18 Конвенції про права дитини зазначила, що батьки дитини несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Враховуючи те, що відповідачка відбуває покарання в місцях позбавлення волі, суд вважає, що в неї відсутня змога в повному обсязі виконувати свої батьківські обов’язки щодо виховання своїх дітей, а тому вважає недоведене ним факт ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини. У зв’язку з цим, вважає, що у задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав повинно бути відмовлено.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці доходи її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За змістом ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З урахуванням вище зазначених обставин суд вважає з відповідача на користь третьої особи необхідно стягнути аліменти у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) на утримання дітей.

Знаходження відповідача у місцях позбавлення волі не є підставою для звільнення від сплати аліментів згідно діючого законодавства.

На підставі ст. ст. 150, 164, 165, 167, 180-183 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов органу опіки та піклування виконкому Димитровської міської ради: служба у справах дітей до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_3, що народилася 30.07.1976 року у м. Димитров на користь ОСОБА_2, на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу), але не менш 30 % прожиткового мінімуму щомісячно до виповнення дитині 18 років.

Стягнення провадити з 13.11.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та на користь Димитровської міської ради, р/р 35418001004387, ОКПО 33123536, МФО 834016 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.