
264/5826/20
2/264/1455/2020
УХВАЛА
07 вересня 2020 року суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Матвєєва Ю. О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з виплати заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки виплати.
Із даної позовної заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, звертаючись із позовною заявою, позивач надав суду розрахунок заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідні зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі Закон № 484-VІІІ). Цим Законом суттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), а також одночасно значно скорочено перелік суб`єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»). Закон № 484-VІІІ набрав чинності з 1 вересня 2015 року.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Наведені норми процесуального права дозволяють сформулювати загальне правило: процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинними на момент вчинення цих дій.
Відповідно до частини четвертої статті 3 ЦПК України закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Зазначене правило, закріплене і в статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, звертаючись до суду з позовом про стягнення середньої заробітної плати за затримку виплати належних розрахункових сум при звільненні та компенсації втрати частини доходів, позивачем заявлені позовні вимоги, які мають бути оплачені судовим збором, згідно до Закону України «Про судовий збір», чинного на час подання позову до суду, зокрема ст.5 цього Закону.
Враховуючи викладене, за заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору із зазначених вище підстав.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У даному випадку до сплати підлягає 840,80 грн. судового збору.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати.
Надати позивачу для усунення недоліків десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали у зазначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю. О. Матвєєва
Судове рішення № 91609055, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 07.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 264/5826/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: