Ухвала суду № 91607529, 04.09.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34675/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаренко Олександри Сергіївни, приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Козій Анни Володимирівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», ОСОБА_4 , про визнання недійними правочинів, визнання права вимоги та права іпотекодержателя, дії відповідачів незаконними, скасування реєстраційних записів та рішення про проведену держану реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді від 25 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху, на виконання якої 01 вересня 2020 року до суду подано копії позовної заяви з додатками, оригінал документу про сплату судового збору.

04 вересня 2020 року у справі відкрито провадження для розгляду справи за правилами загального провадження.

Разом із позовною заявою після усунення недоліків подано також заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони відчуження і розпорядження на об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку і садовий будинок, заборони всім суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, окрім як за заявою ТОВ «Файненс Компані» (код ЄДРПОУ 41090620).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що, 07 вересня 2016 року між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) був укладений договір про відступлення прав вимоги посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським B. C., зареєстрований в реєстрі за № 2574. В той же день, ОСОБА_5 (продавець) уклав з ОСОБА_3 (покупець) договір про відступлення права вимоги від 07 вересня 2016 pоку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським B. C., зареєстрований в реєстрі за № 2725. Відповідно до умов вищезазначених договорів було передано право вимоги за кредитним договором № 448 від 03 березня 2006 року та Іпотечним договором № 448/ІП-З від 06 грудня 2007 року спочатку до ОСОБА_5 , а від нього до ОСОБА_3 . У подальшому ОСОБА_3 звернула стягнення на предмет іпотеки та зареєструвала за собою право власності на нього. Після цього предмет іпотеки був відчужений до ОСОБА_1 відповідно до договорів про відступлення права вимоги від 07 вересня 2016 року, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 квітня 2018 року та договору купівлі-продажу від 24 квітня 2018 року.

Заявник у поданій заяві стверджує, що, не дивлячись на нікчемність та недійсність договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, договору купівлі-продажу прав вимоги від 04 липня 2015 року, договорів про відступлення права вимоги від 07 вересня 2016 року, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 квітня 2018 року та договору купівлі-продажу від 24 квітня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було вчинено реєстраційні дії без достатніх законних і правових підстав, у зв`язку з якими позивач не в змозі реалізувати свої права як законного іпотекодержателя за договором іпотеки.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою ст. 150 ЦПК України передбачено види заходів забезпечення позову, які можуть вживатися як по одному, так й у сукупності, як зазначено частиною другою вказаної статті Кодексу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).

Стороною позивача в обґрунтування доводів необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначено серед всього, те що у разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідач, протягом розгляду справи, з метою ускладнення її розгляду і виконання несприятливого для нього рішення суду, матиме змогу відчужити предмет іпотеки, внаслідок чого буде знівельовано сутність судового захисту ТОВ «Файненс Компані» своїх прав, також, внаслідок таких дій можуть постраждати набувачі квартири. Зокрема, їх може бути залучено до розгляду справи у якості співвідповідачів та в подальшому може бути витребувано майно з їхнього володіння.

Разом з тим, суд критично оцінює такі доводи, з огляду на відсутність доказів вказаного.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою позову, суд приходить до висновку, що заява не достатньо обґрунтована, підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду не вбачаються. Висновок про те, що суду доказано наявність порушень майнових прав позивача є передчасним як і висновок про обґрунтованість твердження про вчинення дій та наміри їхнього вчинення відповідачами щодо перешкоджання реалізації позивачем своїх прав як законного кредитора та іпотекодержателя поки не доказано протилежне, відтак заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню на даній стадії розгляду справи та за наведеного обґрунтування заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя І. В. Литвинова