Вирок № 91603711, 15.09.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2523/19

Номер провадження 1-кп/629/113/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220380000262 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Панютине, м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Черкаса О.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

25 лютого 2019 року, близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_1 проходив біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_2 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 переліз через паркан та потрапив на територію вказаного домоволодіння. Далі проник на горище будинку, де помітив металеві труби. ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав 1 металеву трубу для газо-водопостачання, довжиною 9 метрів. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , 27 лютого 2019 року, близько 13-00 години, знову прийшов на територію вищевказаного домоволодіння, переліз через паркан, проник на горище будинку, звідки таємно викрав дві труби для газо-водопостачання, кожна довжиною 9 метрів. Після цього ОСОБА_1 , утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1208 гривень 25 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 25 лютого 2019 року він проходив біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_2 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Він переліз через паркан та потрапив на територію вказаного домоволодіння. Далі проник на горище будинку, де помітив металеві труби та таємно викрав 1 металеву трубу для газо-водопостачання, довжиною 9 метрів. Потім, 27 лютого 2019 року, близько 13-00 години, він знову прийшов на територію вищевказаного домоволодіння, переліз через паркан, проник на горище будинку, звідки таємно викрав дві труби для газо-водопостачання, кожна довжиною 9 метрів, з якими з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, згідно яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання канабіноїдів із шкідливими наслідками з 2014 року, має неповну середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно.

Відповідно до вимог ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України - призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації та у підготовці якої приймав участь ОСОБА_1 . Згідно висновку, викладеного у досудовій доповіді відносно обвинуваченого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_1 оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). У разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним застосування наступних заходів: контроль за поведінкою та місцем проживання особи, застосування соціально-виховних заходів, покладення обов`язків, передбачених п.2 ч.3 ст.76 КК України.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, досудової доповіді, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставини, яка пом`якшує покарання і відсутністю обставин, що обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, з врахуванням принципу справедливості, суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України та призначає обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.3 ст.185 КК України, та доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання на думку суду є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його негайно під варту в залі суду.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

До вступу вироку в законну силу обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 15 вересня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), р/р UA548999980000031116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/623СЕ-19 від 22 березня 2019 року в розмірі 572 гривні.

Речові докази по справі:

- трубу для газо-водопостачання, виготовлену зі сталі, довжиною 9 метрів та 2 труби для газо-водопостачання, перерізані навпіл, виготовлені зі сталі, кожна довжиною 9 метрів, які належить потерпілому ОСОБА_2 та передані йому на відповідальне зберігання під розпису, залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова