Вирок № 91602504, 17.09.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

\

Справа № 638/7307/20

Провадження № 1-кп/638/1226/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т. В.

за участю секретаря Дзюба Є.О.,

прокурора Клочко Н.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12020220480001986 від 23.05.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, утриманців не має, інвалідності спростовує, з хронічними захворюваннями, зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -

встановив:

22 травня 2020, близько 09:45 годин, ОСОБА_1 , зайшов до приміщення аптеки « Аптека низьких цін Харків » № 38 (ШАРА ), розташованого за адресою: пр. Науки 64, м. Харків, де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «Аптека низьких цін Харків», код ЄРДПОУ 37092228.

Пройшовши до касової зони аптеки він зупинився перед касою та стоячи в черзі на вітрині каси №4 побачив мобільний телефон «XIOMI mi 5 pro» білого кольору, котрий там залишила маркувальниця ОСОБА_2 , після чого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Після чого, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що його злочинні дії є непомітними для сторонніх осіб, таємно, шляхом вільного доступу вкрав майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: мобільний телефон «XIOMI mi 5 pro» білого кольору, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №75 від 26.05.2020 року складає 2567,00 грн. Після чого, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 2567,00 грн.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 185 КК України. Розкаявся у скоєнні злочину, та пояснив, що в той день він пішов до аптеки, так як потребував ліків, коли зайшов то побачив на стелажі телефон. Подивившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він взяв телефона поклав до кишені, потім розрахувався за ліки та пішов додому. Дома вивчив телефон, та поклав до шафи. На наступний день він знову пішов до вказаної аптеки, де був затриманий за підозрою у крадіжці телефону. Просив суворо не карати та зазначив, що більше не буде вчиняти злочини.

Потерпіла надала заяву, де просила розглядати справу за її відсутності.

Позовні вимоги не заявлені.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Позовні вимоги у кримінальному провадженні не заявлені.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 не працює, пенсіонер, має вищу освіту, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не притягався до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, характеризується за місцем мешкання позитивно. Відповідно до досудової доповіді про обвинуваченого від 10 липня 2020 року виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив нетяжкий злочин.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає розкаяння у скоєнні злочину, обставин які обтяжують покарання суд не встановив.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Судові витрати відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: мобільний телефон, вважати повернутим потерпілій ОСОБА_2 , диск із записом із відеокамер- зберігати з матеріалами кримінального провадження.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому, прокурору, потерпілій негайно вручити копію вироку.

Суддя Штих Т.В.