Рішення № 91599812, 17.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 вересня 2020 року справа №826/10108/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «ВТОРЕС» (далі по тексту - позивач, ПАТ «ВТОРЕС»)доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач)провизнання протиправною та скасування постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 липня 2017 року №48/17/073-6834

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що вважає протиправною оскаржувану постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 липня 2017 року №48/17/073-6834.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що мав право здійснювати роботи по реконструкції пошкодженої споруди без отримання документа, що надає право на виконання будівельних робіт після повідомлення відповідача. Крім того, позивач вказує на той факт, що на момент проведення відповідачем архітектурно-будівельного контролю ним виконувались роботи із завершення відновлення будівлі та заміни покрівлі, які дозволені пунктами 2,13 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» після повідомлення відповідача. Серед іншого, позивач також наголошує на тому, що оскаржувана постанова прийнята з порушеннями вимог Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244, оскільки прийнята без належного повідомлення позивача про час розгляд у справи та на підставі протиправно складеного протоколу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10108/17 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18 грудня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року клопотання позивача про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження в адміністративній справі №826/10108/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/7891/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТОРЕС» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу від 27 квітня 2017 року №136.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року клопотання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення провадження в адміністративній справі №826/10108/17 задоволено, поновлено провадження у справі та призначено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач вказує, що об`єкт будівництва, щодо якого виник спір, в експлуатацію не приймався, тоді як будівництво задеклароване позивачем проводилось всупереч Закону. Крім того, відповідач зазначив, що на момент проведення перевірки та складання акта дію наказу від 27 квітня 2017 року №136 не було зупинено чи скасовано в судовому порядку.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, який оформлено актом від 14 липня 2017 року б/н.

За результатами проведеної перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 липня 2017 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14 липня 2017 року.

Так, під час перевірки контролюючим органом виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової споруди - стимул (літ. А) за адресою вулиця Петропавлівська, 2 у Подільському районі міста Києва», а саме на замовлення позивача виконуються будівельні роботи із реконструкції приміщень нежитлової споруди - стимул (літ. А) без документа, що надає право виконання будівельних робіт.

Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якого суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Постановою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 липня 2017 року №48/17/073-6834 визнано позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 60 624,00 грн.

Надаючи оцінку обставинам справи суд виходить із наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, серед іншого, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як встановлено судом, підставою для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності слугувало встановлення фахівцем контролюючого органу виконання позивачем будівельних робіт нежитлової споруди - стимул (літ. А) за адресою вулиця Петропавлівська, 2 у Подільському районі міста Києва без отримання права на виконання таких робіт.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2013 року внаслідок пожежі за адресою місто Київ, вулиця Петропавлівська, 2 пошкоджено групу кіосків та будівлю позивача, що підтверджується листом Подільського районного управління ГУ ДСНС України в місті Києві від 27 липня 2017 року №27/1318.

У зв`язку із необхідністю проведення відновлення будівлі позивачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 06 червня 2016 року №КВ082161580309 «Реконструкція приміщень нежитлової споруди - стимул (літ. А) під приміщення творчості дітей за адресою вулиця Петропавлівська, 2 у Подільському районі міста Києва», категорія складності об`єкту - ІІ.

Крім того, позивачем подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт у законодавчо встановленому порядку.

27 квітня 2017 року відповідачем винесено наказ № 136 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким скасовано декларацію від 06 червня 2016 року №КВ082161580309про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщення нежилої споруди-стимул (літ. А) під приміщення творчості на вулиці Петропавлівській, 2 у Подільському районі міста Києва».

Листом від 04 липня 2017 року №073/09/01-11/0407 відповідач повідомив про повернення отриманого повідомлення з підстав, що таке повідомлення оформлене з порушенням встановлених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що наказ відповідача від 27 квітня 2017 року №136 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» був предметом судового оскарження у справі №826/7891/17.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року позов задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі № 826/7891/17 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №826/7891/17 скасовано та залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року.

За змістом частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, на час вирішення даної справи судом відсутні підстави вважати скасованою декларацію від 06 червня 2016 року №КВ082161580309 про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщення нежилої споруди-стимул (літ. А) під приміщення творчості на вулиці Петропавлівській, 2 у Подільському районі міста Києва».

За змістом пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції чинній на час подання позивачем повідомлення та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Отже, в силу наведених вище вимог Закону, підставою для виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, віднесених до I - III категорій складності, є подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зареєстрована органом державного архітектурно-будівельного контролю декларація про початок виконання будівельних робіт.

Згідно частини другої та третьої статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Отже, для скасування повідомлення або декларації про початок виконання будівельних робіт необхідно встановити факт подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Суд відхиляє посилання відповідача на недостовірність даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт в частині розроблення та затвердження проектної документації в даному судовому провадженні.

Зважаючи на той факт, що декларація позивача про початок виконання будівельних робіт від 06 червня 2016 року №КВ082161580309 «Реконструкція приміщень нежитлової споруди - стимул (літ. А) під приміщення творчості дітей за адресою вулиця Петропавлівська, 2 у Подільському районі міста Києва» не скасована у визначеному порядку, підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відсутні.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що абзацом 2 частини другої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою від 07 червня 2017 року № 406 Кабінетом Міністрів України (далі - Постанова № 406).

Відповідно до пунктів 2, 13 названого Переліку до будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, віднесені, зокрема, такі види робіт:

2) роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції;

13) відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів.

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що останній фактично виконував роботи з реконструкції будівлі, не здійснюючи при цьому робіт, які б викликали потребу в отриманні дозвільних документів. Тоді як відповідачем належним чином не доведено факт здійснення позивачем будівельних робіт, що потребують документів, які дають право на їх виконання.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваної постанови Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 липня 2017 року №48/17/073-6834 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнятої відносно позивача, вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, через що позовні вимоги про її скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ВТОРЕС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 липня 2017 року №48/17/073-6834.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ВТОРЕС» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Публічне акціонерне товариство «ВТОРЕС» (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 16Б; ідентифікаційний код 01882568);

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32 А; ідентифікаційний код 40224921).

Суддя В.А. Кузьменко