Ухвала суду № 91599418, 14.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

14 вересня 2020 року м. Київ № 640/21309/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ» (далі - позивач) з позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500070/2020/00373 від 14.07.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA500070/2020/000098/1 від 14.07.2020;

визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50009 від 13.08.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2020/500006/2 від 13.08.2020;

зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби визнати заявлену товариством з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ» (код за ЄДРПОУ 41436491) митну вартість товару: в розмірі 17340,00 доларів США, зазначену в митній декларації UA500070/2020/225985 від 14.07.2020, в розмірі 8670,00 доларів США, зазначену в митній декларації; UA500500/2020/501790 від 14.08.2020.

Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Одеській митниці Держмитслужби до закінчення розгляду справи по суті та набрання законної сили перераховувати надану товариством з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ» фінансову гарантію у сумі 64 354,16 грн. з рахунку Одеської митниці Держмитслужби до Державного бюджету України у якості митних платежів.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. До того ж, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі є правомірність рішень про коригування митної вартості товарів № UA500070/2020/000098/1 від 14.07.2020, № UА500500/2020/500006/2 від 13.08.2020 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500070/2020/00373 від 14.07.2020, № UA500500/2020/50009 від 13.08.2020.

У заяві про забезпечення позову заявник вказує на те, що з метою випуску товарів у вільний обіг, сплатив фінансову гарантію у розмірі 64 354,16 грн. Оскільки відповідно до положень розділу Х Митного кодексу України після спливу встановленого 90-денного строку митниця перераховує надані суми фінансових гарантій до державного бюджету, на думку заявника, у разі задоволення позову для відновлення прав та інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ», а саме повернення сплачених коштів, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому необхідно вжити заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що частинами 1, 3 статті 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частин 9, 10 статті 313 Митного кодексу України при невиконанні зобов`язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

Порядок внесення грошової застави та її повернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів, які свідчили б, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про скасування оскаржуваних рішень, чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявником не доведено жодними доказами наявність очевидних ознак протиправності зазначених вище рішень, що є однією із підстав для застосування заходів забезпечення позову.

До того ж, з урахуванням зазначеного вище, діючим законодавством чітко визначений механізм повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко