Ухвала суду № 91599407, 16.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

16 вересня 2020 року м. Київ № 826/5073/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2016 в адміністративній справі № 826/5073/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа: Апеляційний суд Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2016 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

21.07.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2016 в адміністративній справі № 826/5073/16.

Відповідно до ухвали суду від 28.07.2020 відкрито провадження за виключними обставинами у справі № 826/5073/16 та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 16.09.2020.

У призначене судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими, явку повноважних представників не забезпечили.

Апеляційний суд Запорізької області у письмових пояснення від 06.08.2020 (надійшли до суду 10.08.2020) просив розглянути заяву за відсутності свого представника.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа: Апеляційний суд Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою при звільненні судді у відставку; зобов`язання нарахувати та виділити Апеляційному суду Запорізької області кошти для виплати позивачу вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою при звільненні судді у відставку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2016 у справі № 826/5073/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

При цьому судом встановлено, що оскільки позивача звільнено з посади судді 16.07.2015 (дата прийняття Верховною Радою України постанови №636-VIII), тобто у той час, коли право на вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, передбачене статтею 136 Закону №2453-VI не існувало, оскільки дана норма виключена положенням Закону № 1166-VII, а норма Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIІІ, положеннями якої передбачено виплата вихідної допомоги суддям, які вийшли у відставку у розмірі 3 місячних заробітних плат за останньою посадою, ще не набрала чинності, у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу винагороди.

Звертаючись з заявою про перегляд даного судового рішення за виключними обставинами, заявник посилається на рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2-р(II)/2020 у справі № 3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року N 1166-VII.

Пунктом 2 резолютивної частини зазначеного рішення визначено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року N 1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що у провадженні Верховного Суду перебуває справа № 808/1628/18 за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд за виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2018 з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 808/1628/18 зазначену справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У вказаній ухвалі констатовано, що існує неоднаковий підхід до застосування зазначеним судом пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

У пункті 79 вказаної ухвали зазначено, що з огляду на викладене, колегія суддів, ставлячи на меті формування єдиної правозастосовчої практики, вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, викладеного в судових рішеннях, раніше ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі колегій суддів з інших палат, перелік яких наведено у пунктах 26-29 цієї постанови.

Пунктом 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 826/5073/16 до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 808/1628/18.

Керуючись статтями 229, 236, 243, 248, 361 - 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 826/5073/16 до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 808/1628/18.

Зобов`язати сторін повідомити суду про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена. Згідно з частиною першою статті 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.А. Кармазін

Т.О. Скочок