Рішення № 91599311, 15.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/19623/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом доОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у м. Києвітретя особа про Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач) в якому просить суд:

визнати неправомірним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року №307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;

поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві;

стягнути з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за результатами дисциплінарного провадження, яке було проведено з порушеннями вимог законодавства та без достатніх обґрунтованих підстав для застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення.

Так, позивач зазначає, що підставою для дисциплінарної відповідальності та звільнення стало користування позивачем як державним виконавцем Автоматизованою системою виконавчих проваджень АСВП під час перебування його у відпусті, однак, така інформація є хибною, адже позивач користувався АСВП, як діловод, а не державний виконавець, що не є порушенням вимог законодавства.

Також, позивач зазначає, що під час проведення дисциплінарного провадження у дисциплінарної комісії фактично закінчились повноваження, а голова дисциплінарної комісії ОСОБА_2 , мав конфлікт інтересів, як голова дисциплінарної комісії, який приймав рішення відносно дисциплінарного стягнення позивача та суб`єкта призначення який виніс наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а таким чином дисциплінарне провадження є протиправним, як і рішення про звільнення позивача, прийняте за його результатами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

13 листопада 2019 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем надано відзив на адміністративний позов, який проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що дисциплінарне провадження проведено відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» провомочною дисциплінарною комісією та без фактів наявності конфліктів інтересів.

Також, відповідач зазначає, що підставою для звільнення позивача слугувало наявність перевищення позивачем повноважень, та користування службовим повноваженням в своїх інтересах та інтересах третіх осіб, що було обтяжено наявністю у позивача дисциплінарних стягнень, які не були знятті або оскаржені позивачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2019 року залучено до участі у справі №640/19623/19 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2020 року задоволено клопотання позивача про заміну відповідача та третьої особи їх правонаступниками та замінено в адміністративній справі №640/19623/19 відповідача Головне територіальне управління юстиції у місті Києві правонаступником Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) та третю особу - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві правонаступником Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Станом на дату винесення рішення у справі пояснень по суті позовних вимог від третьої особи до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач з 15 вересня 2016 року працював на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

31 травня 2019 року до відповідача надійшло клопотання заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чепурного В.М. № 2/39/6872 про відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 .

Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 05.06.2019 року № 702/8 «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 » на підставі протоколу засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» від 07.06.2019 року №25, стосовно позивача відкрито дисциплінарне провадження.

Матеріалами дисциплінарного провадження встановлено, що начальником Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сувалом М. С. проведено перевірку законності матеріалів виконавчих проваджень № 58279226, № 58278645, № 58495226, № 58466273, № 58495205, № 58279599 від 28.05.2019 року, щодо наявності порушень вимог законодавства, на підставі скарг Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради №09/033-423 від 03.05.2019 року (ВП №58278645); №09/033-424 від 03.05.2019 року (ВП № 58495205); №09/033-430 від 07.05.2019 року (ВП №58279599); №09/033-431 від 07.05.2019 року (ВП №5879226); №09/033-458 від 13.05.2019 року (ВП №58495226); №09/033-457 від 13.05.2019 року (ВП №58466273) в яких скаржник зазначає про протиправність винесення головним державним виконавцем Чернишовим С.В. повідомлень про повернення постанов Київської міської державної адміністрації без прийняття до виконання.

За результатами проведеного дисциплінарного провадження, з огляду на встановлення фактів порушення позивачем вимог законодавства в частині порушення строку вчинення виконавчих дій, наказом від 09.08.2019 року №285/05 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої статті 65, пункту 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Зазначене дисциплінарне провадження та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не оскаржувався.

07 червня 2019 року до відповідача надійшло клопотання заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чепурного В.М. № 2/39/7244 стосовно відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до відповідальності позивача з огляду на виявлені порушення Закону України «Про виконавче провадження», пункту 11 розділу VII, пункту 4, пункту 8 розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, абзацу другого частини першої статті 182 Сімейного кодексу України у виконавчих провадженнях № 51347375 від 04.06.2019 року, № 58280520 від 04.06.2019 року, № 58312567 від 04.06.2019 року, що виявлено під час перевірки діяльності державного виконавця.

22 липня 2019 року виконуючим обов`язків начальника Головного територіального управління юстиції у м. Києві А.Г. Равлюком на підставі протоколу засідання дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» (надалі- Дисциплінарна комісія), від 23.07.2019 № 27 прийнято наказ № 882/8 «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 », яким відкрито дисциплінарне провадження стосовно позивача, призначено службове розслідування у період із 24.07.2019 року по 23.08.2019 року.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження та проведеного службового розслідування Дисциплінарною комісією встановлено, що під час виконання своїх службових обов`язків позивачем допущено порушення вимог чинного законодавства, здійснення виконавчих проваджень: № 51347375, № 58280520 № 58312567 визнанні такими, що вчинені з порушенням вимог статей 11, 13, 18, 48, 68, 69, 70, 71 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 11 розділу VII, пункту 4, пункту 8 розділу X Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, абзацу другого частини першої статті 182 Сімейного кодексу України.

Обставиною, що обтяжує відповідальність державного службовця, є наявність дисциплінарного стягнення. Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.08.2019 №285/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Обставин, які б пом`якшували дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 , комісією не встановлено.

Наказом від 12.09.2019 року №303/05 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої статті 65, пункту 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Зазначене дисциплінарне провадження та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не оскаржувався.

06 червня 2019 року наказом № 760/04 позивачу надано щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів у період з 10.06.2019 по 11.07.2019 рік.

05 липня 2019 року Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального юстиції у місті Києві в порядку абзацу 3 пункту 4, абзацу 4 пункту 6 положення про Управління, з метою недопущення іменованого доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень АСВП видано Доручення щодо здійснення контролю районними відділами державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за працівниками, яким надано доступ до роботи з Автоматизованою системою виконавчих проваджень, та здійснення перевірки використання АСВП працівниками у період їхньої відсутності та тимчасової непрацездатності. Про факти використання АСВП у період відпусток та тимчасової непрацездатності працівника, повідомляти Управління.

05 липня 2019 року Начальником Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Київ Сувалом М.С., на виконання доручення від 05.07.2019 року було видане Доручення №110, яким зобов`язано заступників начальника відділу Макаревич Я. А. та Ковальчук Я.І. здійснити перевірку використання АСВП працівниками у період їхньої відсутності та тимчасової непрацездатності, в подальшому таку перевірку проводити щомісячно у строк до 02 числа.

На виконання вищевказаного доручення було здійснено перевірку за результатами якої встановлено, що згідно сформованих АСВП відомостей дій користувача ОСОБА_1 , останнім здійснювались дії в АСВП : 15.06.2019, 22.06.2019, 23.06.2019, 01.07.2019, 02.07.2019, 04.07.2019.

11.07.2019 року до відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві, на виконання надійшла службова записка заступника начальника Головного територіального управління юстиції з державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чепурного В.М. від 10.07.2019 року № 688/2-11, в якій повідомляється про виявлені факти порушень вимог чинного законодавства при виконанні доручення від 05.07.2019 року щодо використання позивачем АСВП у період тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, відділу з питань запобігання і виявлення корупції запропоновано вжити відповідних заходів реагування в межах чинного законодавства.

З метою підтвердження чи спростування факту використання АСВП під час перебування у відпустці державним виконавцем Чернишовим С.В., в межах компетенції було здійснено перевірку даних АСВП за результатами якої встановлено наступне.

Так, 15 червня 2019 року ОСОБА_1 здійснювався пошук ВП №59230478, яке знаходиться на виконанні у державного виконавця Штойки Л.Р. в Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ, по якому ОСОБА_1 являється стороною провадження - стягувачем.

22 червня 2019 року здійснювався пошук ВП № 58281750, яке на той час знаходилось в його провадженні. Цього ж дня державним службовцем ОСОБА_1 було додано статистичний звіт: Відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження для визначення винагороди державним виконавцям.

02 липня 2019 року ОСОБА_1 здійснено в АСВП формування здавального опису.

04 липня 2019 року ОСОБА_1 повторно здійснював пошук ВП №58281750. Цього ж дня позивач здійснювався пошук ВП №59148413, яке знаходиться на виконанні в Святошинському районному відділі державної виконавчої м. Київ у державного виконавця Башинського Р.В., сторонами в даному провадженні є Управління патрульної поліції та фізична особа (категорія стягнення - стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху).

Згідно сформованих АСВП відомостей, позивач у період перебування ним у відпустці користувався АСВП, як посадова особа та здійснив загалом 361 дію, зокрема пошук різних виконавчих документів та проваджень, які в тому числі, не належали до сфери його службових повноважень.

24 липня 2019 року відповідно до доповідної записки начальника відділу з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенка О. М. від 23.07.2019 року № 2/39/941 відповідачем прийнято наказ № 906/8 «Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 »

Пунктом 2 Наказу наказано дисциплінарній комісії ГТУЮ у м. Києві провести службове розслідування щодо ОСОБА_1 у період із 29.07.2019 по 28.08.2019 рік та скласти висновок за результатами службового розслідування.

21.09.2019 року Позивачем було надано письмові пояснення, в яких останній доводить до відома, що у нього був доступ до АСВП під правами як державного виконавця, так і під правами відповідальної особи органу (діловода). Положення по АСВП не забороняє входити до АСВП під правами відповідальної особи на період відсутності.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження та проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією ГТУЮ встановлено, що під час відпустки ОСОБА_1 допущенні порушення вимог пункту 2 частини першої статті 4, частини першої статті 8, частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу» та абзацу 4 пункту 16 розділу III Положення, а саме - вчинено дії за межами повноважень, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 7 частини другої статті 65 Закону - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

Обставиною, що обтяжує відповідальність державного службовця, є наявність дисциплінарного стягнення. Наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.08.2019 № 285/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Обставин, які б пом`якшували дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 , комісією не встановлено.

13 вересня 2019 року з урахуванням характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, обставин, за яких він був вчинений, попередньої поведінки державного службовця, ставлення до виконання посадових обов`язків, на підставі подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1 , та керуючись статтями 64-67, 77 Закону України «Про державну службу», наказом № 307/05 звільнено з посади ОСОБА_1 за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, відповідно до пункту 7 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача позивача звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на працю є основним конституційним правом громадян України. Згідно зі статтею 43 Конституції України право на працю визнається за кожною людиною і становить собою можливість заробляти на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується.

Нормами статті 139 Кодексу законів про працю України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частина 1 статті 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VІІІ (далі - Закон № 1403) визначає, що державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.

Згідно частини 2 статті 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 899-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 899) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної службі в органі державної влади, іншому державному органі, його апарат (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Положеннями статті 8 Закону № 899 визначено низку зобов`язань державного службовця, серед яких: дотримання Конституції та законів України, діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України; дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечення в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінне і професійне виконання свої посадових обов`язків; виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручень керівників, які надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; дотримання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Статтею 62 Закону № 889, державного службовця зобов`язано виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.

Згідно статті 64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно статті 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Частиною 1 статті 66 закону № 899 встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини 5 статті 66 Закону № 899 звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

При цьому, частиною 4 статті 67 Закону № 899 встановлено обставини, які обтяжують відповідальність державного службовця, серед яких зокрема вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Положеннями частин 1 та 3 статті 69 Закону № 899 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об`єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Відповідно до частини 4 статті 69 Закону № 899 склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об`єднань, утворених відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання", за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Згідно положень частин 7-11 статті 69 Закону № 899 члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до статті 71 Закону № 899 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі. Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців. До участі у проведенні службового розслідування суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці. До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ`єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;

2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи;

3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів;

4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Частинами 1 та 3 статті 73 Закону № 899 встановлено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Положеннями частини 1 статті 74 Закону № 899 встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 74 Закону № 899 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порядку та строки передбачені Законом України «Про державну службу» проведено дисциплінарне провадження відносно позивача, за результатами якого виявлено порушення позивачем вимог пунктів 7 та 9 частини 2 статті 65 Закону № 899, а саме перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Зазначені висновки були зроблені у зв`язку із наявністю фактів користування позивачем Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) у період щорічної основної відпустки, при цьому встановлені факти внесення документів до системи (додано статистичний звіт: Відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження для визначення винагороди державним виконавцям, здійснено в АСВП формування здавального опису) крім того, здійснено пошук та перегляд виконавчих проваджень, які знаходяться на виконання у інших державних виконавців.

Згідно пункту 2 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 05.08.2016 року № 2432/5 (далі - Положення № 2432/5), автоматизована система виконавчого провадження - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Пунктом 3 Розділу І Положення № 2432/5 встановлено, що реєстраторами системи є: відповідальні особи органу державної виконавчої служби, державні виконавці органів ДВС, приватні виконавці, помічники приватних виконавців, відповідальні особи приватних виконавців, керівники органів ДВС та їх заступники.

У відповідності до пункту 16 розділу III Положення № 2432/5, на період своєї відсутності виконавець не має права користуватися АСВП.

Таким чином, з огляду на зазначене вбачається, що позивачем порушено зазначені вище норми, адже він не мав права користуватись АСВП під час перебування у відпустці.

При цьому, суд не приймає до уваги позицію позивача, що з аналізу норм зазначено вище положення випливає, що лише державні виконавці не мають права користуватись системою на період своєї відсутності, натомість він користувався цією системою, як діловод, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 Розділу І Положення № 2432/5, визначено, що доступ реєстраторів та користувачів (крім сторін виконавчого провадження) здійснюється з використанням ідентифікаторів доступу, що надаються адміністратором Системи на підставі відповідних договорів, а також з використанням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно- програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, що є сумісними з програмним забезпеченням Системи.

Наведена норма свідчить про обмежений та контрольований доступ до інформації яка міститься в АСВП, що має забезпечити певний рівень конфіденційності даних та захист від несанкціонованого доступу.

Така позиція узгоджується з положеннями статті 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-ХІІ (далі - Закон № 2657), яка визначає, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Даною нормою законодавець визначив сферу використання державним виконавцем своїх службових можливостей - під час виконання рішень, тобто виконуючи свої службові повноваження.

Водночас, статтею 32 Конституції України та статтею 11 Закону № 2657 передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач не мав права користуватись АСВП під час перебування у відпусті, ані як державний виконавець, ані як діловод. Більше того, позивач не мав права вносити до виконавчих проваджень документи у період своєї відсутності.

Також з огляду на встановлення дисциплінарним провадженням фактів користування позивачем АСВП для перегляду виконавчих проваджень, в яких останній є боржником, а також виконавчих проваджень відкритих іншими державними виконавцями, суд погоджується з позицією відповідача щодо використання позивачем повноважень в особистих (приватних) інтересах або в інтересах інших осіб.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що висновки відповідача щодо порушення позивачем пунктів 7 та 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» є обґрунтованими.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача щодо відсутності повноважень у дисциплінарної комісії, з огляду на закінчення 3 річного строку, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 року № 342/6 «Про утворення дисциплінарної комісії», утворено дисциплінарну комісію, персональний склад якої затверджено наказом наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 року № 343/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії».

В подальшому, відповідачем затверджено новий склад дисциплінарної комісії наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.03.2017 року № 188/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії».

Таким чином, строк повноважень зазначеної дисциплінарної комісії спливає 14.03.2020 року.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача про наявність конфлікту інтересів у ОСОБА_2 , як голови дисциплінарної комісії, який приймав рішення відносно дисциплінарного стягнення позивача та суб`єкта призначення який виніс наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, - ОСОБА_2 самоусунувся від здійснення повноважень голови Дисциплінарної комісії, натомість головуючим у засіданні було обрано ОСОБА_3 , більше того, оскаржуваний наказ про звільнення позивача підписаний начальником Головного територіального управління юстиції у м. Києві Куценко С.І., таким чином під час прийняття рішення про дисциплінарне стягнення позивача відсутній конфлікт інтересів, а прийняте рішення є правомірним.

Таким чином, враховуючи вище зазначене суд приходить до переконання про правомірність наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року №307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині його скасування.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та стягнення з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, адже вони є похідними від передньої вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко