Ухвала суду № 91599208, 15.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/21315/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києвіпро визнання протиправною та скасування постанови,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, код ЄДР: 34691374), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.08.2020 про закінчення виконавчого провадження № 61786515.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В контексті наведеного позивачем надано посвідчення серії НОМЕР_2 про те, що пред`явник має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Між тим, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 за позовом фізичної особи з приводу оскарження Указу Президента України, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

ВП ВС зазначила, що у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

ВП ВС зазначила, що суд першої інстанції встановив, що особа звернулася до суду з позовом з приводу оскарження нормативного акта, який не зачіпає порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.

ВП ВС зазначила, що через наявність таких обставин відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя постановив ухвалу про залишення позовної зави без руху, згідно з якою позивач мав подати документ про сплату судового збору або докази звільнення його від сплати цього платежу.

Відтак, ВП ВС погодилась з ухвалою КАС ВС про залишення позову без руху з підстав несплати судового збору та повернення позову у зв`язку з не усуненням недоліків позову, зазначених в ухвалі КАС ВС про залишення позову без руху.

У даному випадку суддею вбачається аналогічний висновок відносно того, що оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не стосуються та не зачіпають порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни - учасників бойових дій, не пов`язані з реалізацією даного правового статусу.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 161 КАС України, судовий збір має сплачуватись на загальних підставах із доданням до позовної заяви доказів сплати судового збору.

У даному випадку позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 840,80 грн.

Також, згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Так, як видно з вступної частини позовної заяви, позивачем в якості відповідача визначено - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві та зазначено код ЄДР: 34691374).

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Більш того, відповідно до відомостей з ЄДР Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) має код 43315602.

Тобто, позивачем звернуті вимоги до особи, яка не є відповідачем у справі та навпаки позивачем в якості відповідача визначено особу до якої не заявлено жодних позовних вимог.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відтак позовну заяву позивачу слід привести у відповідність до вимог КАС України, вказавши належного відповідача, до якого мають бути звернуті позовні вимоги.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що усуваючи недоліки позовної заяви та зазначаючи належного відповідача позивачу слід виходити з того, що Відділ примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у м. Києві не є окремою юридичною особою, а відтак не може бути самостійним відповідачем у справі, оскільки не має самостійних процесуальних прав та обов`язків. Натомість належним відповідач є юридична особа, в структурі якого перебуває Відділ примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у м. Києві.

Крім іншого варто також звернути увагу на те, що позивачем у позовній заяві визначено Головне управління ПФУ в м. Києві в якості зацікавленої особи.

Натомість, КАС України не передбачає залучення до участі у справі зацікавлених осіб та взагалі не передбачений адміністративним кодексом.

Варто наголосити, що відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

При цьому, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).

Тоді як ч. 1 та ч. 2 ст. 49 КАС України визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відтак, позивачу у позовній заяві слід визначитись із належним статутом Головного управління ПФУ в м. Києві як учасника справи.

В той же час, у разі визначення ГУ ПФУ в м. Києві в статусі третьої особи, то позивач зобов`язаний надати заяву про залучення такої третьої особи до участі у справі із зазначенням у ній на якій саме стороні він просить суд залучити таку особу до участі у справу та на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справу, а також зазначити, на які права та обов`язки третьої особи може вплинути рішення, прийняте за результатами розгляду справи.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог КАС України, зазначивши належного відповідача, до якого мають бути звернуті вимоги позивача, а також зазначивши у позовній заяві належний статус ГУ ПФУ в м. Києві, як учасника справи, з урахуванням висновків суду, викладених у даній справі;

2) доказів сплати судового збору у сумі 840.80 грн.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін