Рішення № 91598488, 15.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/11326/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі»

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 16 квітня 2020 року № 0391260407

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» (далі по тексту - позивача) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2020 року № 0391260407.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом неправомірно проведено документальну перевірку, замість призначеної камеральної перевірки, чим порушено права позивача. Крім цього, позивач зазначає, що хибними є висновки податкового органу про порушення позивачем пункту 4.3 Договору оренди, оскільки позивачем вжито необхідних та достатніх дій для забезпечення підготовки Департаментом проекту договору оренди та розрахунку орендної плати у строки, передбачені п. 7.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07 липня 2020 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову. Доводи у відзиві співпадають із доводами акту перевірки від 17 березня 2020 року № 138/26-1504-07-19/39424466.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Актом про результати камеральної перевірки нової звітної декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2020 рік від 17 березня 2020 року № 138/26-1504-07-19/39424466 встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) згідно договору оренди земельної ділянки від 25 квітня 2019 року за податковий період січень 2020 року, визначена платником податків ТОВ «Вайт Енерджі» в податковій декларації з плати за землю, реєстраційний номер № 9027631250 від 17 лютого 2020 року на 2020, є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки.

Зокрема, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Київська міська рада та ТОВ «Вайт Енерджі» 25 квітня 2019 року уклали договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:85:256:0007, площею 5,61210 га, яка розташована: місто Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 15/15, для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих приміщень, будівель та допоміжних споруд заводу.

Згідно пункту 4.2 Договору, річна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 відсотків від її нормативної грошової оцінки.

У разі передачі в оренду будівель, споруд, що розташовані на земельній ділянці, розмір річної орендної плати за основним видом діяльності збільшується в 1,2 рази.

Одночасно, згідно пункту 4.3 Договору, у випадку, якщо протягом 5 місяців з моменту набрання чинності рішення Київської міської ради, зазначеним у пункті 1.1 цього Договору, Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладання цього Договору згідно з чинним законодавством, то розмір річної орендної плати (зазначений у п.п. 4.2 Договору) на період аналогічний термін прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В акті встановлено, що згідно пункту 1.1 цього Договору, рішення Київської міської ради № 660/3667 прийнято 28 листопада 2017 року. Договір укладено 25 квітня 2019 року. Термін прострочення складає 11 місяців 27 днів (з 28 квітня 2018 року по 25 квітня 2019 року). Отже, за висновками податкового органу, звіт на 2020 рік має бути розрахований по ставці згідно пункту 4.3 Договору.

На підставі вказаних висновків, контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2020 року № 0391260407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 654 730,25 грн, в тому числі: за основним платежем - 523 784,20 грн, за штрафними санкціями - 130946,05 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи адміністративну справу, суд, досліджуючи правомірність призначення та проведення податковим органом саме камеральної перевірки в розрізі спірних правовідносин із одночасною перевіркою факту порушення позивачем пункту 4.3 Договору, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків могла бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Як свідчить зміст самого Акту перевірки, відповідачем під час проведення перевірки, окрім електронної форми нової звітності податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер № 9027631250 від 17 лютого 2020 року на 2020 рік, було також використано копію договору оренди земельної ділянки від 25 квітня 2019 року та інформаційні ресурси ДПС України.

Однак, а ні Договір оренди земельної ділянки від 25 квітня 2019 року, а ні інформаційні ресурси ДПС України не є податковими деклараціями позивача, а тому в силу імперативної норми п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України не могли бути використані відповідачем під час проведення камеральної перевірки.

Суд зазначає, що в даному випадку, фактично податковим органом проведено документальну перевірку, а не камеральну, відтак, така перевірка, проведена із порушення приписів Податкового кодексу України, не може бути визначна правомірною.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 25.04.2019 у справі № 820/3471/16 (касаційне провадження № К/9901/35682/18).

Щодо порушення позивачем пункту 4.3 Договору суд зазначає наступне.

Пунктом 4.3. Договору оренди земельної ділянки від 25 квітня 2019 року, на підставі якого відповідачем і було збільшено грошове зобов`язання позивачу, передбачає наявність обов`язкової умови для збільшення розміру орендної плати, а саме - наявність документально підтвердженого факту, що Орендарем не вчинено необхідних та достатніх дій, спрямованих на укладання цього Договору згідно з чинним законодавством України.

Відповідач встановив, що оскільки рішення Київської міської ради № 660/3667 прийнято 28 листопада 2017 року, а Договір укладено 25 квітня 2019 року, то термін прострочення складає 11 місяців. 27 днів, а отже звіт за 2020 рік має бути розрахований по ставці згідно п. 4.3.

В свою чергу, для спростування факту невжиття необхідних дій для укладання Договору оренди земельної ділянки, позивачем надано наступні документи та пояснення:

28 листопада 2017 року Київською міською ради було прийнято рішення №660/3667 «Про, передачу TOB «Байт Енерджі» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративних і виробничих приміщень будівель та допоміжних споруд площею 5,621 га, зі збереженням площі та цільового призначення як і у попереднього орендаря».

Відповідно до пункту 3 Рішення Київради №66о/з667 договір оренди земельної ділянки ПАТ «ТОМАК» є розірваним з моменту державної реєстрації договору оренди TOB «Байт Енерджі».

06 березня 2018 року, тобто протягом місяця з моменту отримання повідомлення Департаменту земельних ресурсів КМДА про набуття чинності Рішення Київради №660/3667, на виконання приписів пп. 7.2 п. 7 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок 241/2463), позивачем було подано до Департаменту земельних ресурсів КМДА звернення за вхід. № 057/3774, з проханням підготувати проект договору оренди земельної ділянки.

Крім того, 06 березня 2018 року позивачем подано до Департаменту земельних ресурсів звернення за вх. №057/3773 щодо проведення розрахунку розміру орендної плати за землю.

20 вересня 2018 року позивачем було отримано від Департаменту земельних ресурсів проект договору, що підтверджується Актом прийому-передачі проекту договору.

28 вересня 2018 року за рішенням державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради, м. Київ, Мельника Дмитра Сергійовича , на підставі Наказу Мін`юсту № 2446/5 виданого 25 липня 2018 року, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/3651/17 від 27 лютого 2018 року право власності позивача було припинено, та зареєстровано (відновлено) право власності на нерухомість за компанією «Зогреф Бізнес ЛТД» та компанією «Фравега Трейд Інк».

16 листопада 2018 року рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/4704/16, позов позивача до компанії «Зогреф Бізнес ЛТД», компанії «Фравега Трейд Інк» та ін. було задоволено частково та визнано право власності на нерухоме майно, яке розміщено на відповідній земельній ділянці за позивачем.

Крім того, 02.04.2019 року ухвалою Верховного Суду у справі № 826/3651/17 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 року у справі № 826/3651/17 визнано нечинними, а провадження у справі закрито.

15 квітня 2019 року Міністерством юстиції України видано Наказ №1192/5 «Про скасування Наказу Міністерства юстиції України від 25.07.2018 року № 2446/5 «Про скасування наказу Міністерства юстиції України від 08.09.2016 року № 2663/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію та обтяжень».

Лише 24 квітня 2019 року позивачем було відновлено право власності на нерухоме майно, яке розміщено на відповідній земельній ділянці в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами, які містяться в матеріалах справи.

16 вересня 2019 року позивачем було отримано лист від Департаменту земельних ресурсів КМДА в якому було зазначено, що порушення п. 4.3 Договору з боку позивача допущено не було, позивачем вжито необхідних та достатніх дій для забезпечення підготовки Департаментом проекту договору оренди та розрахунку орендної плати у строки, передбачені п. 7.8. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463. У вказаному листі також було зазначено, що у зв`язку з тим, що Рішення Київради від 28.11.2017 року № 660/3667 було прийнято, зокрема, на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, у зв`язку з набуттям позивачем права власності на нерухоме майно, до остаточного вирішення судом цього питання та відновлення права власності позивача на відповідні об`єкти нерухомого майна, виконання Рішення Київради від 28 листопада 2017 року № 660/3667 шляхом укладання відповідного договору оренди було призупинено.

Вищенаведені обставини спростовують висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 4.3 Договору оренди.

Таким чином, підсумовуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2020 року № 0391260407 підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16 квітня 2020 року № 0391260407.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, код ЄДРПОУ 39424466) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9820 (дев`ять тисяч вісімсот двадцять) гривень 97 копійок.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова