Рішення № 91598461, 15.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/6894/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ДПП), у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту патрульної поліції від 17.02.2020 № 115 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та Наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 179 о/с від 03.03.2020 в частині звільнення зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега);

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді заступника командира роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега);

- стягнути з Департаменту патрульної поліції грошове забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги вмотивовані безпідставністю посилань відповідача на адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП в оскаржуваних наказах, оскільки районним судом зроблено висновок про відсутність складу правопорушення, на підставі чого, адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито.

За висновком позивача, оскільки склад адміністративного правопорушення відсутній, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції є протиправним.

У відзиві відповідач зазначає про те, що склад адміністративного правопорушення відмінний від складу дисциплінарного, таким чином, визнання відсутності першого не перешкоджало застосуванню другого, з огляду на що, у задоволенні позову слід відмовити.

Позивачем також подано відповідь на відзив, у якому зазначає про неможливість встановити повноваження представника відповідача, а також надає коментарі стосовно судової практики та даних, що містяться у відзиві.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представником позивача подано клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні 11.06.2020 представники сторін проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували, з огляду на що, суд ухвалив про такий перехід.

Вивчивши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 308342 від 24.10.2019, складений Інспектором роти № 4 батальйону № 3 полку № 1 УПП у місті Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Масюком Олександром Федоровичем.

За змістом протоколу ОСОБА_1 порушив п. 2,5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись зі згаданою постановою, ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва, рішенням якого від 21.01.2020 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 наказом № 2152 від 18.11.2019 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

Результати проведення розслідування оформлені у вигляді висновку від 17.01.2020, у резолютивній частині якого зазначено про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Наказом ДПП № 115 від 17.02.2020 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», п. п. 1, 2, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затвердженого постановою КСУ від 10.10.2001 № 1306, враховуючи висновок суду касаційної інстанції викладеного в постанові Верховного суду у справі № 806/2555/17 від 17.07.2019, відповідно до ч. 8 ст. 19 п. 7, ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, ОСОБА_1 звільнено зі служби у поліції.

Наказом ДПП про особовий склад № 179 о/с від 03.03.2020 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі наказу № 115 від 17.02.2020.

Підставою внесення запису про звільнення до трудової книжки ОСОБА_1 став саме наказ № 179 о/с від 03.03.2020.

Не погоджуючись зі згаданими наказами, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Підстави для звільнення зі служби поліції передбачені ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до п. 6 ч. 1 якої, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (ДС НПУ), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ДС НПУ службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (ч. 3 ст. 1 ДС НПУ).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 затверджено правила етичної поведінки поліцейських, пунктом 3 розділу IV яких встановлено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Статтею 11 ДС НПУ визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Наведеною статтею розмежовано види відповідальності, виокремлюючи дисциплінарну як окрему та таку, що може застосовуватись самостійно або у зв`язку з іншими видами відповідальності (адміністративною, цивільною).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ДС НПУ дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 ДС НПУ).

Частинами 1, 2 ст. 14 ДС НПУ визначено службове розслідування як діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Як вже зазначалось, начальником ДПП винесено наказ № 2152 від 18.11.2019 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії.

Висновок службового розслідування від 17.01.2020 містить відомості про обставини, що відбувались 24.10.2019, серед яких пояснення складу екіпажу 1251: Конуріна Олексія Сергійовича та Масюка Олександра Федоровича , якими здійснено зупинку автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_1 .

У наведених поясненнях, ОСОБА_1 , на думку екіпажу 1251, перебував у стані алкогольного сп`яніння та відмовився проходити огляд на стан такого сп`яніння за допомогою приладу Драгер, а також у медичному закладі.

У поясненнях ОСОБА_1 зазначає про те, що погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та разом із працівниками поліції чекав, поки такий прилад привезуть. Приблизно через півтори години поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що прилад не привезуть та запропонував пройти огляд у лікаря нарколога, на що позивач погодився. Після цього, о 17:20 ОСОБА_1 направився для проходження огляду, але оскільки з моменту виявлення працівниками поліції ознак сп`яніння пройшло понад дві години, ОСОБА_1 вирішив відмовитись.

О 21:00 ОСОБА_1 вдалося пройти обстеження за самозверненням у лікаря нарколога, який підтвердив відсутність ознак алкогольного сп`яніння.

Складений протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 308342 від 24.10.2019 позивач оскаржив до Голосіївського районного суду міста Києва, постановою якого від 21.01.2020 встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення.

За висновком позивача, дана обставина унеможливлює притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна та адміністративна відповідальність є самостійними видами відповідальності, кожна з яких має регламентовані нормативно-правовими актами підстави, що вимагають наявності складу правопорушення.

Набрання законної сили постановою суду про закриття провадження про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення не є безумовною підставою для скасування наслідків службового розслідування щодо порушення дисципліни.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.01.2020 визнано відсутність складу адміністративного правопорушення, даний факт вважається доведеним.

У той же час, докази, на підставі яких провадилась справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не втрачають своїх інформативних властивостей за наслідком визнання відсутності складу адміністративного правопорушення та можуть використовуватись для встановлення фактів у межах іншого - дисциплінарного провадження.

У матеріалах справи наявний оптичний диск з відеозаписом подій 24.10.2019 за участю ОСОБА_1 з нагрудного відеореєстратора серії АА № 00531. Даний запис дозволяє суду встановити наступні обставини.

О 15:24 поліцейськими екіпажу 1251 зупинено автомобіль Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

На запитання, чи вживав щось водій, останній відповів: «Вино пив».

Пізніше, о 16:58 поліцейський екіпажу 1251 у присутності двох свідків запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від чого останній відмовився. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікаря нарколога ОСОБА_1 також відмовився.

Наведене свідчить про недостовірність пояснень ОСОБА_1 , що містяться у висновку службового розслідування від 17.01.2020 стосовно надання згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, а також посилань на сплив двогодинного строку з моменту виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння.

Жодних заперечень стосовно допустимості та достовірності даного доказу позивач не надавав. Керуючись положеннями ст. ст. 73- 76 КАС України, суд бере до уваги інформацію, що містить оптичний диск із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора серії АА № 00531.

Таким чином, склад дисциплінарного проступку, до якого притягнуто ОСОБА_1 полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Службове розслідування стосовно ОСОБА_1 проведено на підставі факту складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не доведенням складу вчинення такого.

Більш того, порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП не згадується в оскаржуваних наказах як підстава їх прийняття.

За даних обставин, встановлена постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.01.2020 відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не є доказом, що спростовує правомірність прийняття наказу № 115 від 17.02.2020.

У даному випадку, склад дисциплінарного правопорушення є вужчим за склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та полягає у фактичній відмові у проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння за пропозицією працівника поліції, що проявляється у прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Відповідно до статті 12 ДС НПУ, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції..

Пунктами 1, 2 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що позивач власними діями порушив Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статуту Національної поліції України, Присягу на вірність Українському народові, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016.

Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

На виконання наведеної норми, відповідач при проведенні службового розслідування правомірно керувався згаданим рішенням Верховного Суду.

За загальним висновком, службове розслідування проведено із дотриманням вимог чинного у відповідний період законодавства, а висновок про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності здійснений в межах повноважень ДПП із дотриманням вимог обґрунтованості, у регламентований нормативно-правовими актами спосіб та з наданням позивачу права на участь у службовому розслідуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оскільки відповідачем доведена правомірність встановлення складу дисциплінарного проступку, як підстави притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зважаючи на безпідставність посилань позивача на відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях, у задоволенні позовної вимоги про скасування наказу ДПП № 115 від 17.02.2020 слід відмовити.

Наслідковою є відмова у скасуванні наказу № 179 о/с від 03.03.2020 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, оскільки прийнятий на підставі наказу ДПП № 115 від 17.02.2020 та п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно, не вбачаючи протиправності звільнення ОСОБА_1 зі служби, підстави для задоволення позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відсутні.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції слід відмовити повністю.

Статтею 139 КАС України не передбачений розподіл судових витрат у разі відмови у задоволенні позову повністю або частково, натомість немає підстав для вирішення питання про стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 72- 77, 78, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити дії відмовити.

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ: 40108646).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко