Ухвала суду № 91598455, 14.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/1204

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2020 року м. Київ № 640/21366/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-латвійське підприємство «Хімімпекс»

до Печерський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)

Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про визнання протиправними та скасування постанов, стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-латвійське підприємство «Хімімпекс» (надалі - позивач), адреса: 01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 18А до Печерський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач 1), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 11Б, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (надалі - відповідач 2), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11А, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) Нагайчука Миколи Володимировича у виконавчому провадженні № 60739445 від 28 листопада 2019 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-латвійське підприємство «Хімімпекс» виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 64 840 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок) гривень 12 копійок.

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-латвійське підприємство «Хімімпекс» (код ЄДРПОУ: 14345702, місцезнаходження: 01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 18А) суму сплаченого виконавчого збору у розмірі 64 840 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок) гривень 12 копійок.

- стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34979022, місцезнаходження: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 11-Б) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правову допомогу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

- стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 34979022, місцезнаходження: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 11-Б) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 10 грудня 2019 року товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-латвійське підприємство «Хімімпекс»» отримано постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Нагайчука Миколи Володимировича про відкриття виконавчого провадження та стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 64 840,12 грн, по виконавчому провадженню № 60739445 від 28 листопада 2019 року із виконання наказу № 910/7204/19, виданого 10 жовтня 2019 року Господарським судом міста Києва про стягнення з Позивача на користь акціонерного товариства «Укргазвидобування» суми у розмірі 648 401,26 грн., а також про зобов`язання боржника подати декларацію про доходи та майно.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням Господарського суду міста Києва, позивач подав апеляційну скаргу, за результатом перегляду якої, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02 червня 2020, апеляційну скаргу позивача задоволено та визнано незаконними прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, зобов`язання скаржника подати декларацію про доходи та майно по виконавчому провадженню № 60739445 від 28 листопада 2019 року.

Надалі, Верховним Судом постановою від 17 серпня 2020 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 червня 2020 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06 лютого 2020 року у справі № 910/7204/19 в частині розгляду скарги на дії державного виконавця щодо стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 64 840,12 грн у виконавчому провадженні № 60739445 від 28 листопада 2019 року скасовано, а провадження у справі № 910/7204/19 в частині цих позовних вимог закрито. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 червня 2020 року у справі № 910/7204/19 Верховним судом залишено без змін.

При цьому, Верховний Суд закриваючи в частині провадження, вказав що вимоги позивача в частині оскарження дій державного виконавця щодо стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені висновки Верховного суду, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В свою чергу, судом було встановлено, що позивачем при зверненні до суду за даною позовною заявою не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, та навіть в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку.

Як вже було зазначено судом вище, згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та ту обставину, що позивачем в супереч встановлених вимог чинного процесуального законодавства, при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, та навіть в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку суд дійшов до висновку про необхідність надання позивачу додаткового десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено.

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-латвійське підприємство «Хімімпекс» залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова