Ухвала суду № 91598204, 16.09.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1864/20

1-кп/405/158/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді: Безсмолого Є.Б., за участю секретаря судового засідання: Ярової Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницький клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою у кримінальному провадженні № 12020120020001556 від 03.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Цапко О.Р.,

захисника: Ревякіна А.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , під вартою на строк 60 днів, мотивуючи тим, що з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, що свідчить про те, що він схильний до насильства, та враховуючи його вік і стан здоров`я, існує ймовірність, що він може незаконно впливати, у тому числі засобами фізичного та психічного примусу на потерпілого, а також свідків у провадженні, з метою зміни наданих ними показань, та уникнення, таким чином, відповідальності за вчинений злочин. Крім того, обвинувачений раніше відбував покарання місцях позбавлення волі за вчинення злочинів проти власності, не працював, суспільно - корисною працею не займався, неодружений, не має сталих соціальних зав`язків та постійного місця проживання.

Захисник заперечував проти продовження підзахисному строку тримання під вартою, мотивуючи тим, що прокурором не обґрунтовані підстави, що обвинуваченим ОСОБА_1 буде здійснюватися тиск на свідків чи він буде перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином. Його підзахисний має тяжкий стан здоров`я, а в умовах попереднього ув`язнення не надають кваліфіковану допомогу, тому із врахуванням викладеного просить змінити запобіжний захід на меш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, так як на його думку за станом здоров`я не може переобувати під вартою. Вважає, що прокурор доводи є необґрунтованими щодо подальшого тримання його під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2ст.183 КПК України).

Встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.07.2020 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується - 20.09.2020 включно.

Вирішуючи питання продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 06.04.2000р. у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимостей.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк до семи років, вчинений поєднано з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений в період не знятої та непогашеної судимості, що в свою чергу свідчить про не бажання стати на шлях виправлення, суспільно-корисною працею не займається, неодружений, тобто не має міцних соціальних зв`язків, судимий за аналогічний злочин проти власності.

Водночас запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сам по собі не обмежує обвинуваченого у праві на отримання медичної допомоги у лікаря, якому він довіряє. Надання такої медичної допомоги може були забезпечено у порядку, передбаченому законодавством, зокрема відповідно до спільного наказу Міністерство юстиції та Міністерство охорони здоров`я від 10.02.2012 № 239/5/104 "Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту".

Також суд вважає, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного загрози - повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»).

За таких обставин суд прийшов до переконання про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи зазначене, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.

Крім того, жодних доказів, які б свідчили про зменшення раніше встановлених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суду не надано. Інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою не доведені.

Керуючись ст.ст.177, 315 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора задовольнити.

В клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме до 14.11.2020, включно.

Копію ухвали суду направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання, вручити прокурору та обвинуваченому.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Євгеній Борисович Безсмолий