Ухвала суду № 91598159, 14.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 вересня 2020 року м. Київ № 826/17907/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід колегії суддів у складі Келеберди В.І., Амельохіна В.В. та Качура І.А. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа № 826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України.

20.12.2019 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 18.12.2019 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Келеберди В.І., суддів: Амельохіна В.В. та Качура І.А.

Обґрунтовуючи заявлений відвід заявник посилається на те, що проігнорувавши вимоги Кодексу адміністративного судочинства України в частині скерування матеріалів адміністративної справи № 826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019, колегією суддів постановлено ухвалу про залишення без розгляду клопотання останнього про відкладення підготовчого засідання та зупинення провадження у справі. Наведене, на переконання заявника, є беззаперечним доказом особистої зацікавленості суддів та наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 заяву про відвід колегії суддів у складі Келеберди В.І., Амельохіна В.В. та Качура І.А. визнано необґрунтованою та передано для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатом автоматизованого розподілу вказану заяву про відвід судді передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.

Згідно з частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого відводу колегії суддів у складі головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А., суд виходить з наступного.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до вимог частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як зазначено заявником, фактичною підставою для відводу колегії суддів у складі головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А. слугувало постановлення колегією суддів ухвали про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про відкладення підготовчого засідання та зупинення провадження у справі.

Суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, не може бути підставою для відводу судді незгода з його процесуальними діями, що своєю чергою приводить до висновку про припущення з боку позивача про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Твердження позивача про ігнорування колегією суддів вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині скерування матеріалів адміністративної справи № 826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду, на думку суду, не є проявом упередженості суду та не є підставою для відводу суду.

Разом з цим, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів у складі головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А. в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при відкритті провадження у даній справі, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).

Щодо суб`єктивного критерію, то він полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А. презюмується.

Щодо об`єктивного, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Що стосується об`єктивного критерію, то побоювання позивача, що колегія суддів у складі головуючого суддів Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А. є небезсторонньою, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості суддів. Жодних обставин, які б підтверджували, що головуючий суддя Келеберда В.І., судді Амельохін В.В. та Качур І.А. матимуть упередженість щодо прийняття рішення у справі, у заяві про відвід не наведено.

Отже, обставини, якими заявник обґрунтовує свої сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів у складі головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А., не дають підстав суду для висновку про упередженість зазначеної колегії суддів стосовно позивача, їх зацікавленість в певному рішенні в цій справі, чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності колегії суддів у складі головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А., у зв`язку з чим заява позивача про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А. в адміністративній справі № 826/17907/18 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В. та Качура І.А. в адміністративній справі № 826/17907/18 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Т.П. Балась