Постанова № 91598028, 17.09.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4950/20

Номер провадження 3/404/1974/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ПрАТ «Кіровоградобленерго», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки Міністерства доходів та зборів від 27.08.2020 року надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини, оскільки фізична особа з такими реєстраційними даними неможливо однозначно ідентифікувати, за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 о 21 год. 37 хв. 25.07.2020 р., повторно, протягом року, рухався в м. Кропивницькому на перехресті вул. Соборної та вул. Андріївська, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 110307-40», державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Харченко О.В. вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не визнали, посилаючись на те, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, пояснили, що ОСОБА_1 є закодованим від вживання алкогольних напоїв, що підтверджується довідкою від 04.02.2020 р.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника - адвокат Харченко О.В., проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , вважаю, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 125054 від 12.08.2020 року із долученим відеозаписом (а.с.1,29), які підтверджують обставини встановлені судом, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 125052 від 12.08.2020 року, копією довідки про результати проведеної перевірки матеріалів за фактом повідомлення про ДТП від 26.07.2020 р., копіями рапортів, копією довідки, копією протоколу огляду місця ДТП, копією письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532, який підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, зокрема згідно відомостей якого вбачається, що на основі результатів судово-медичного дослідження крові гр. ОСОБА_1 , 1977 р.н., в крові виявлений етиловий спирт в кількості 3,19 г/дм3, довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення та диском з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, який долучений до матеріалів справи та переглянутий в судовому засіданні.

Крім того, згідно з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.03.2020 року, якою встановлено факт вчинення ОСОБА_1 02.11.2019 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, визнано його винним за ч.1 ст.130 КУпАП та закрито провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об`єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.

Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а його доводи та доводи його захисника з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, так як він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вважаю непереконливими через їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532, який підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Що стосується наданої стороною захисту довідки від 04.02.2020 р., з якої вбачається, що ОСОБА_1 закодований від вживання алкогольних напоїв, то вважаю її непереконливим доказом того, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки зазначене повністю спростовуються сукупністю досліджених по справі об`єктивних, належних, допустимих доказів, які є послідовними, достатньо вагомими, чіткими, узгодженими між собою, які досліджені та перевірені судом під час судового розгляду справи, а тому є достовірними, достатніми та відповідають критеріям якості доказів, встановленим в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року та в справі «Яременко проти України» від 12 вересня 2008 року, а тому не викликають сумнівів у суду та покладені в основу постанови.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням особи винного, який систематично порушує порядок користування правом керування транспортними засобами, а саме раніше вже, протягом року, вчиняв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, про що свідчить його характер, та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, його особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, вважаю достатнім та необхідним для запобігання й попередження вчинення ОСОБА_1 подібних правопорушень, накласти на нього стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами та з оплатним вилученням транспортного засобу, оскільки транспортний засіб «ЗАЗ 110307-40», державний номер НОМЕР_1 , є знаряддям вчинення адміністративного правопорушення і згідно відомостей зазначених у протоколі перебуває у його приватній власності.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 33, ч. 2 ст. 130, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (згідно довідки Міністерства доходів та зборів від 27.08.2020 року надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини, оскільки фізична особа з такими реєстраційними даними неможливо однозначно ідентифікувати) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 20400 грн. 00 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: ГУК у Кіров.обл. 21081300, ЄДРПОУ 37918230, Казначейство України (ЕАП), UA 658999980313000149000011001, МФО 899998, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 (три) роки з оплатним вилученням транспортного засобу «ЗАЗ 110307-40», державний номер НОМЕР_1 .

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 (згідно довідки Міністерства доходів та зборів від 27.08.2020 року надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини, оскільки фізична особа з такими реєстраційними даними неможливо однозначно ідентифікувати) на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача : UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (в графі «Призначення платежу» необхідно вказувати «Судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення»).

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко