Рішення № 91597630, 26.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року м. Київ № 640/3436/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - адвокат Стрелець В.О.

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання протиправним та скасування пункту 2, пункту 3 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.01.2020 №134-к;

- поновлення позивача роботі та зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перевести позивача на рівнозначну посаду заступника директора департаменту технічного регулювання та метрології - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва Мінекономіки;

- стягнення з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, внаслідок незаконного звільнення.

Ухвалами суду: від 26.03.2020 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті, призначено підготовче судове засідання; від 10.06.2020 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Підготовче провадження відкладалось у зв`язку з запровадженням Урядом України карантинних заходів та задоволенням клопотання представника відповідача. У судовому розгляді оглушувались перерви, оскільки закінчився час, відведений для судового засідання, а також у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про долучення доказів.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Підставами позову вказано: порушення Мінекономіки процедури звільнення позивача, позаяк не було попереджено про звільнення, не запропоновано роботу відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, рівнозначну посаду; протиправне застосування до позивача статті 87-1 Закону України "Про державну службу" в чинній на час звільнення редакції, оскільки до позивача підлягали застосування положення Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на час прийняття позивача на публічну службу; Мінекономіки безпідставно не переведено позивача за її заявою на вакантну рівнозначну посаду заступника директора департаменту технічного регулювання та метрології - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва відповідно до нового штатного розпису.

Представник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України проти позову заперечив, пояснивши, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" від 19.09.2019 №117 (набрав чинності 25.09.2019) внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про державну службу", за змістом яких законодавець скасував застосування законодавства про працю до державних службовців у частині попередження про наступне вивільнення працівників та вимог надавати пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби або іншої роботи (посади державної служби) в разі звільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". За твердженням представника, посадова особа відповідача з урахуванням правового регулювання щодо звільнення державних службовців з наведених підстав у межах дискреційних повноважень відмовила позивачу в переведенні, тому позивача було звільнено.

Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої оскаржуваний наказ від 16.01.2020 підписаний в.о. секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Черних О.О. з перевищенням повноважень, оскільки строк тимчасового виконання обов`язків сплинув 17.12.2019.

Під час судового розгляду справи позивач позов підтримала. Представник відповідача позов не визнав.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази, заслухавши покази свідків, суд установив.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2015 №430-к ОСОБА_1 переведено з посади заступника директора департаменту технічного регулювання та метрології - начальника управління стандартизації, аналізу та міжнародного співробітництва на посаду заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва з 18.03.2015.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 02.09.2019 №829 перейменовано Міністерство економічного розвитку і торгівлі на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.11.2019 №322 внесено зміни до структури апарату Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.09.2019 №26, виклавши її в новій редакції.

Позивачем подано заяву від 16.01.2020 в.о. державного секретаря Міністерства розвитку економіки та сільського господарства України ОСОБА_2 про надання відпустки з виплатою грошової допомоги.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.01.2020 №134-к визначено:

1. Надати ОСОБА_1 - заступнику директора департаменту технічного регулювання - начальнику управління стандартизації та міжнародного співробітництва, частину щорічної відпустки за період роботи з 06.12.2016 по 05.12.2017 на 12 календарних днів, частину щорічної відпустки за період роботи з 06.12.2017 по 05.12.2018 на 2 календарні дні, додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби за період роботи з 11.10.2016 по 10.10.2017 на 1 календарний день, додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби за період роботи з 11.10.2017 по 10.10.2018 на 15 календарних днів, додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби за період роботи з 11.10.2018 по 10.10.2019 на 15 календарних днів та додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби за період з 11.10.2019 по 10.10.2020 на 2 календарні дні, усього на 47 календарних днів з 20 січня по 06.03.2020 з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

2. Звільнити ОСОБА_1 з посади заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва 10.03.2020 у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Міністерства без скорочення чисельності або штату державних службовців, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

3. Департаменту фінансово-господарської діяльності виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати, компенсацію за 28 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 06.12.2017 по 05.12.2018, за 30 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 06.12.2018 по 05.12.2019, за 8 календарних днів щорічної відпустки за період роботи з 06.12.2019 по 10.03.2020 та за 13 календарних днів додаткової відпустки державного службовця за період з 11.10.2019 по 10.10.2020.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2020 №451-к внесено зміни до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.01.2020 №134-к "Про надання відпустки та звільнення ОСОБА_1 ", у пункті 3 слова: "вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати" змінено словами: "вихідну допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітних плат".

Вказані накази підписані в.о. державного секретаря Міністерства розвитку економіки та сільського господарства України ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із звільненням, позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини щодо проходження громадянами державної служби, звільнення з державної служби врегульовано Законом України "Про державну службу" від 10.10.2015 №889-VIII (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Як уже вказувалось, правовою підставою звільнення позивача згідно з оскаржуваними наказом від 16.01.2020 №134-к слугував пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" (згідно Законом України від 19.09.2019 №117-IX, набрав чинності з 25.09.2019), за яким підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Зі змісту наказу вбачається, що звільнення зумовлене скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису державного органу без скорочення чисельності.

Унаслідок реалізації наказу Мінекономіки від 05.11.2019 №322 "Про внесення змін до структури апарату Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України", яким внесено зміни до структури апарату Мінекономіки, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.09.2019 №26, створено департамент технічного регулювання та метрології, в структурі якого передбачено управління стандартизації та міжнародного співробітництва з посадою заступника директора департаменту-начальника управління.

На думку суду, з урахуванням встановленої обставини, підтверджується скорочення посади заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва в розумінні слугував пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", яку обіймала позивач.

Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач подала заяву від 16.12.2019 про переведення у зв`язку із змінами структури та штатного розпису з посади заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва на рівнозначну посаду заступника директора департаменту технічного регулювання та метрології - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва.

Наведена обставина підтверджується протоколом наради щодо деяких питань взаємодії співробітників департаменту від 13.01.2020 у зв`язку із змінами структури та штатного розпису Міністерства без скорочення чисельності або штату державних службовців, враховуючи вимоги частини першої статті 87 Закону України "Про Державну службу", наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.11.2019 №322 "Про внесення змін до структури апарату Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України". В протоколі зазначено, що за наслідками проведення наради у складі співробітників старої структури - департаменту технічного регулювання та нової - департаменту технічного регулювання та метрології, позивача повідомлено про непереведення до нової структури. Підстав такого рішення протокол не містить.

Наявність заяви позивача на переведення на рівнозначну посаду підтверджено також допитаними під час судового розгляду справи свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_3 пояснив, що особисто передавав заяви працівників департаменту технічного регулювання, в тому числі заяву позивача, Крижанівському Миколі Миколайовичу - директору департаменту технічного регулювання та метрології.

Представник відповідача підтвердив, що внаслідок введення нового штатного розпису наказом Мінекономіки від 05.11.2019 №322 "Про внесення змін до структури апарату Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України" працівники призначались в нову структуру на підставі заяв за процедурою переведення.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 22 Законом України "Про державну службу" з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, за загальним правилом добір на посади державної служби має проводитися за конкурсом.

Частиною п`ятою статті 22 Законом України "Про державну службу" передбачалось, що в разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 02.09.2019 №829 перейменовано Міністерство економічного розвитку і торгівлі на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Представник відповідача не заперечував, відсутність обставин, встановлених частиною п`ятою статті 22 Закону станом на час введення нової штатної структури.

Відповідно до статті 41 Законом України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення (пункт 1); на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець (пункт 2).

Судом установлено, що позивач подала заяву на переведення на рівнозначну вакантну посаду заступника директора департаменту технічного регулювання та метрології - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва, в задоволенні якої було відмовлено.

Підставами позову зазначено, що позивач 21 рік працює на державній службі, спеціалізуючись на питаннях стандартизації, сертифікації, оцінки відповідності, метрології та міжнародного співробітництва. Упродовж останніх десяти років проходила професійне навчання закордоном, зокрема, у Великій Британії, Франції, Іспанії, Німеччині, Бельгії, литві та Польщі. Позивач наголосила на сумлінному виконанні своїх обов`язків, успішну участь в багатьох міжнародних проектах.

Під час судового розгляду представник відповідача не надав суду доказів, які б доводили, що під час вирішення заяви позивача про переведення розглядалось питання її професійної підготовки та професійних компетентностей, пояснивши, що рішення приймалось в межах дискреційних повноважень виконувача обов`язки державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Крім того, за твердженням представника, не було такого елементу як конкурентність, тому позивачу було відмовлено в переведенні, внаслідок чого звільнено.

Відповідно до Закону України "Про державну службу":

державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави (абзац перший частини першої статті 1);

професійна компетентність - здатність особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов`язків, навчання, професійного та особистісного розвитку (пункт 5 частини першої статті 2);

державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики; забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів (пункти 3, 5, 6, 7, 9 статті 4).

За змістом наведених норм з метою виконання завдань і функцій держави запроваджено державну службу, яка має здійснюватися за принципами професіоналізму, доброчесності, ефективності, відповідно державний службовець має відповідати вимогам для забезпечення виконання функцій держави з урахуванням наведених засад. При цьому призначення, звільнення державного службовця, проходження ним державної служби має відбуватись з дотриманням прав такого державного службовця. Під час призначення особи на посаду державної служби, в тому числі шляхом переведення, пріоритетним є призначення такої особи, яка максимально відповідатиме наведеним умовам. Отже, дискреційні повноваження керівника державної служби чи суб`єкта призначення зумовлені виконанням наведених умов, тобто призначити того державного службовця, який відповідає критерієм доброчесності, професіоналізму, найкраще виконуватиме функції держави у відповідній сфері.

Статтею 41 Законом України "Про державну службу", якою передбачено можливість переведення державного службовця на рівнозначну посаду без конкурсу, передбачено урахування професійної підготовки та професійних компетентностей такого державного службовця. На думку суду, ця умова є обв`язкою і її врахування не може залежати від дискреційних повноважень керівника державної служби чи суб`єкта призначення.

В матеріалах судової справи відсутні докази того, що під час вирішення питання про переведення досліджувались професійна підготовка та професійна компетентність позивача. Відсутність процедури вирішення наведеного питання не може бути підставою для прийняття рішення керівником державної служби чи суб`єктом призначення без наведення обґрунтування на власний розсуд. Навпаки, призначення за такою процедурою має здійснюватися максимально прозоро з дотримання однакових для всіх процедур.

Оскільки, матеріали судової справи не містять доказів обґрунтованості відмови позивачу в переведенні, не досліджувались питання професійної підготовки та професійних компетентностей позивача, суд доходить висновку про необґрунтованість звільнення позивача. Наведене також дає підстави дійти висновку, що виконувачем обов`язків державного секретаря Мінекономіки реалізовано своє повноваження щодо звільнення позивача не з метою, з якою таке повноваження надане, оскільки взагалі не досліджувалось питання професійної підготовки та професійних компетентностей для з`ясування питання наявності підстав для переведення для забезпечення якнайкращого виконання завдань і функцій держави у відповідній галузі, чи можливого пропонуання вищої чи нижчої посади саме за результатами встановлення, визначених статтею 41 Закону України "Про державну службу" якостей державного службовця.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про незаконність звільнення позивача, тому підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 2 оскаржуваного наказу від 16.01.2020 №134-к.

Щодо вимоги поновити позивача на посаді начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва в новоствореному департаменті технічного регулювання та метрології, то така вимога задоволенню не підлягає, позаяк не було дотримано вимог статті 41 Законом України "Про державну службу", що має виконати відповідач, позаяк це належить до його компетенції.

Суд також відхиляє доводи представника позивача про те, що стаття 87 Закон України "Про державну службу" зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 19.09.2019 №117-IX. Вказаний Закон набрав чинності з 25.09.2019 відповідно підлягав застосуванню щодо відносин звільнення державного службовця з підстав скорочення посади державної служби. Статтею 87 цього Закону також не передбачено обов`язку пропонування рівнозначної посади.

Разом з тим, на думку суду, відповідач зобов`язаний був попередити позивача про звільнення відповідно до статті 49-2 КЗпП України та запропонувати іншу роботу, оскільки відповідне правове регулювання не знайшло свого відображення у змінах, внесених до Закону України "Про державну службу" згідно з Законом України від 19.09.2019 №117-IX. Відносини щодо попередження державного службовця про звільнення на підставі пунктів 1, 1-1 Закон України "Про державну службу" були врегульовані Законом України від 14.01.2020 №440-IX (набрав чинності 13.02.2020). Відтак, оскільки спеціальний Закон не містив процедури попередження про звільнення, підлягали застосування положення КЗпП України у відповідній часині.

Наведене також є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування пункту 2 оскаржуваного наказу від 16.01.2020 №134-к.

Не спростовано представником відповідача безпідставне покладення на "профільного" заступника Міністра повноважень погоджувати переведення згідно з протоколом апаратної наради Мінекономіки від 16.12.2019.

Щодо доводів позивача про відсутність повноважень у в.о. державного секретаря Міністерства розвитку економіки та сільського господарства України ОСОБА_2 , то відповідно до розпорядження Кабінет Міністрів України від 25.09.2019 №839-р "Про тимчасове покладення виконання обов`язків державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ОСОБА_2 " тимчасово, до призначення в установленому порядку державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, виконання обов`язків державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на директора департаменту промислової політики зазначеного Міністерства покладено на ОСОБА_2 . Повноваження державного секретаря призначати на посаду та звільняти з посади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Мінекономіки передбачалось Додаткм 2 до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.11.2019 №419 "Питання, що належать до компетенції державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України"

Оскільки Законом України "Про державну службу" не визначено процедури поновлення незаконно звільненого державного службовця, застосуванню підлягають норми КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з пунктом 2 оскаржуваного наказу від 16.01.2020 №134-к позивача звільнено з посади заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва 10.03.2020, тому позивач підлягає поновленню на цій посаді з 11.03.2020.

Належним способом виконання рішення в цій частині є поновлення позивача на посаді заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 11.03.2020 на підставі відповідного наказу, розгляд заяви позивача про переведення на посаду заступника директора департаменту технічного регулювання та метрології - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва. У разі повторної відмови в переведенні, відповідне рішення має бути обґрунтованим та містити чіткі підстави невідповідності професійної підготовки та професійних компетентностей позивача посаді, на яку вона просить перевести.

Не підлягає задоволенню вимога про визнання протиправним та скасування пункту 3 оскаржуваного наказу від 16.01.2020 №134-к, яким передбачено виплату компенсації за невикористану відпустку. Під час судового розгляду справи позивач визнала, що кошти виплачені, доводів щодо невірного розрахунку позивачем не наведено. На думку суду, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування вказаного пункту оскаржуваного наказу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відтак підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.03.2020 (наступний день за днем звільнення) по 26.08.2020 (день ухвалення судом рішення).

До матеріалів справи додано довідку Мінекономрозвитку від 17.01.2020 №2102/12-54, відповідно до якої заробітна плата за два місяці повністю відпрацьовані до звільнення: листопад - 49438,22 грн.; грудень - 50134,16 грн. Середньоденний заробіток з урахуванням 42 робочих днів становить - 2370,98 грн.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.03.2020 по 26.08.2020, враховуючи середньоденний заробіток - 2370,98 грн. так кількість робочих днів: березень - днів; квітень - 21 день; травень - 19 днів; червень - 20 днів; липень - 23 дні; серпень - 17 днів, дорівнює 262609,98 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача та з якої відповідачем мають бути відраховані податки та обов`язкові платежі. При цьому на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-IX заробітна плата за квітень, травень, червень обмежена до 47230,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3). Отже, негайному виконанню підлягає рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 47230,00 грн., за виключенням податків та обов`язкових внесків.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція від 24.02.2020 №1073/17з1) за одну вимогу немайнового характеру про зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перевести позивача на рівнозначну посаду. Оскільки позов задоволено частково, зокрема відмовлено в задоволенні позову щодо зобов`язання відповідача перевести позивача на посаду, враховуючи, що в частині задоволених позовних вимог позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для розподілу та присудженню судових витрат.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункту 2 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16 січня 2020 року №134-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва 10 березня 2020 року в зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Міністерства без скорочення чисельності або штату державних службовців, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 11 березня 2020 року.

Стягнути з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 березня 2020 року по 26 серпня 2020 року в розмірі 262609,98 грн. (двісті шістдесят дві тисячі шістсот дев`ять гривень дев`яносто вісім копійок), з якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України має відрахувати податки та обов`язкові платежі.

У задоволенні решти позову відмовити.

Виконати негайно рішення суду в частині:

- поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 11 березня 2020 року.

- стягнення з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 березня 2020 року по 26 серпня 2020 року в розмірі суми стягнення за один місяць - 47230,00 грн. (сорок сім тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок).

Встановити, що належним способом виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора департаменту технічного регулювання - начальника управління стандартизації та міжнародного співробітництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з 11 березня 2020 року є видання на підставі цього рішення суду посадовою особою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідного наказу.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ідентифікаційний код 37508596, місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2020 року.

Суддя В.А. Донець