Рішення № 91597579, 03.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року м. Київ № 640/5909/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ТОВ «С Кард Сервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «С Кард Сервіс» (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновків акту перевірки від 15.10.2019 р. № 5917/26-15-04-11-13 щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань по податку на додану вартість, оскільки такі грошові зобов`язання, які були визначені попередньо контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0489591206 не набули статусу узгоджених в силу того, що вказане рішення оскаржувалось позивачем у суді, а відтак у відповідача відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафної санкції відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

23.04.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «С Кард Сервіс» (код ЄДРПОУ 38605252).

За результатами камеральної перевірки податковим органом складено Акт 15.10.2019 р. № 5917/26-15-04-11-13, за висновками якого встановлено порушення ТОВ «С Кард Сервіс» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Як вбачається з Акту перевірки, зміст порушення полягає у несвоєчасній сплаті позивачем грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 02.08.2018 №0489591206.

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки, позивач направив на адресу ГУ ДПС у м. Києві письмові заперечення, однак лист було залишено без розгляду.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 року № 029479411, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 12585,78 грн.

За результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення 21.11.2019 року № 029479411 Державною податковою службою України 10.02.2020 року прийнято рішення № 5082/6/99-00-08-05-05-06, яким залишено без змін вказане рішення, а скаргу позивача без задоволення.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно норм ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

А саме відповідно до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Правовий аналіз зазначеної норми ст. 126 Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що об`єктом застосування штрафу за вказаною статтею Кодексу є несвоєчасно сплачена сума саме узгодженого грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі №818/1507/17.

Проаналізувавши зміст акта перевірки судом встановлено, що за наслідками проведеної камеральної перевірки відповідач застосував до позивача фінансові санкції (штрафи) у зв`язку з несвоєчасною сплатою таким платником суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом в порядку п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України згідно податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0489591206.

У контексті з наведеним суд враховує те, що за змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У силу приписів норм п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У свою чергу, п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зі змісту наведених норм Кодексу можна дійти правових висновків, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі №805/3284/17-а, від 31.08.2018 у справі № 821/381/17.

Як вбачається з тексту адміністративного позову, позивач не погоджується з позицією контролюючого органу про те, що грошові зобов`язання, визначені згідно податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0489591206 набули статусу узгоджених, та у зв`язку з цим заперечує факт виникнення у товариства податкового обов`язку сплатити грошові зобов`язання за вказаним рішенням. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на оскарження даного податкового рішення у справі №640/20947/18.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019 по справі № 640/20947/18, ТОВ «С Кард Сервіс» відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0489591206.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.20 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2019.

Отже, рішення по справі № 640/20947/18 набрало законної сили 18.02.2020 року.

Таким чином, з моменту набрання законної сили рішенням у справі № 640/20947/18 податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0489591206 вважається узгодженим.

Водночас, як вже встановлено судом, відповідачем 15.11.2019 року було складено акт перевірки, в якому відповідачем встановлено порушення ТОВ «С Кард Сервіс» граничних термінів сплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 02.08.2018 №0489591206 на суму 125857,80 грн.

Проте на час проведення перевірки вказана сума не була узгоджена, оскільки тривала процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 №0489591206.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним податкове повідомлення-рішення від 21.11.2019 №029479411 та його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ТОВ «С Кард Сервіс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 21.11.2019 №029479411.

Стягнути на користь ТОВ «С Кард Сервіс» (код ЄДРПОУ 38605252) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Позивач: ТОВ «С Кард Сервіс» (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд.35, код ЄДРПОУ 38605252)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій