Рішення № 91597445, 15.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 640/14717/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

1) визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 30 березня 2020 року;

2) зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві скасувати рішення від 30 березня 2020 року №48/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку про скасування такого рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного рішення, з огялду на відсутність у позивача заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

20 серпня 2020 року (вх.№03-14/119812/20) до Окружного адміністративного суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надано відзив на адміністративний позов. Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, оскільки в інтегрованій картці платника податків на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 обліковувся борг у сумі 5956,46 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва, з 01.01.2016 по 31.03.2020 перебував на спрощеній системі оподаткування, 3 група платників податків, ставка 5 відсотків до доходу.

Рішенням №48/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.03.2020 ОСОБА_1 анульовано свідоцтво платника єдиного податку та виключено з реєстру платників єдиного податку з 31 березня 2020 року відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог глави 1 розділу ХІУ Податкового кодексу України).

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній вимозі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

У силу приписів пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Так, згідно з підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №813/1465/17 та від 15.05.2018 у справі № 813/676/17.

Судом встановлено, що співробітниками Головного управління Державної податкової служби у м.Києві проведена камеральна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, результати якої оформлені актом від 12.03.2020 №383/26-15-33-17-11/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого не вбачається, що платником податку не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань абзаців 1-3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Як вбачається з роздруківки розрахунків та періодів утворення заборгованості ОСОБА_1 , на яку посилається контролюючий орган, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість 1039,06 грн. за 20.07.2020, що ніяким чином не узгоджується з наявністю податкового боргу у позивача на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

До матеріалів справи, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у позивача заборгованості в контексті приписів абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, з якою відповідач пов`язує наслідки анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Таким чином, враховуючи те, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів не встановлена контролюючим органом, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

У той же час, відповідач як суб`єкт владних повноважень належних доказів на підтвердження боргу відповідача протягом двох послідовних кварталів не надав.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 19-3 Податкового кодексу України (в чинній на час прийняття рішення редакції) державні податкові інспекції: 19 3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків; 19 3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; 19 3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; 19 3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Відповідно, у випадку визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, саме на відповідача покладається обов`язок поновлення анульованої реєстрації.

Отже. на думку суду, для захисту порушеного права позивача належним способом є зобов`язання поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2020.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 30 березня 2020 року №48/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити анульовану реєстрацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2020 в реєстрі платників єдиного податку.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19)