Ухвала суду № 91597063, 17.09.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/293/20

Провадження №2/369/2210/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцов О.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві заяву про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа акціонерне товариство «Плодорозсадницьке» про визнання недійсними правочинів та скасування записів про державну реєстрацію, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

01 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог. Представник відповідача ОСОБА_2 вказав, що АТ «Плодорозсадницьке» не є відповідачем по даній справі, а тому спір щодо земельної ділянки між сторонами справи по договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4470га, кадастровий номер 3222485800:03:002:5003 відсутній. Також зазначив, що в публічно-кадастровій карті відсутні відомості про земельну ділянку з таким кадастровим номером, яка є предметом спору. Тому просив суд закрити провадження по справі через відсутність предмету спору на підставі ст.255 ч.1 п.2 ЦПК України в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4470га, кадастровий номер 3222485800:03:002:5003, укладеного 27 жовтня 2016 року між АТ «Плодорозсадницьке» та ОСОБА_2 .

Дослідивши подану заяву, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що у січні 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними правочинів та скасування записів про державну реєстрацію. У своєму позові вказав, що йому на праві власності належить нежитлова будівля по АДРЕСА_1 з 2012 року. З того ж часу в його користуванні перебуває і земельна ділянка. Йому стало відомо, що поза його волевиявленням відбулась низка продажів за участі відповідачів земельної ділянки 0,4470га, кадастровий номер 3222485800:03:002:5003, на якій знаходиться його нерухоме майно. Тому дані договори є недійсними.

14 липня 2020 року до суду надійшла заява про зміну предмету позову. Зазначив, що земельна ділянка площею 0,4470га, кадастровий номер 3222485800:03:002:5003 була розділена на три земельні ділянки, яким присвоєні нові кадастрові номери. Що також грубо порушує його права. Просив додатково скасувати державну реєстрацію права власності на новоутворені земельні ділянки.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Так, ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад,ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2ст.16ЦК України наведене орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема у п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Встановлено, що позивач просить суд визнати правочини недійсними, які, на його думку, укладені з порушенням закону та його прав на земельну ділянку. Тобто предметом спору є правомірність укладених договорів та подальша реєстрація права власності на майно. Підставами та змістом позову є саме захист права на земельну ділянку шляхом визнання недійсними правочинів та скасування записів про державну реєстрацію. Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо правомірності набуття права власності на земельні ділянки, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 255, ст.257 ЦПК України, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа акціонерне товариство «Плодорозсадницьке» про визнання недійсними правочинів та скасування записів про державну реєстрацію - відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 17 вересня 2020 року.

Суддя