
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2020 р. № 520/11356/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, . 142-Б,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- Визнати незаконним та скасувати рішення від 28.05.2020 № 203040005113/146 відділу з питань перерахунків пенсій № 28 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в перерахунку призначеної ОСОБА_1 , (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 пенсії за вислугу років.
- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 , (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 ) пенсії за вислугу років, з 27.05.2020 виходячи із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати, з урахуванням: (посадового окладу прокурора відділу - 4911,43 грн.; оплати відпустки - 5620,38 грн.; надбавки за вислугу років -1964.57 грн.; надбавки за виконання особливо - важливої роботи -4813.20 грн.; щомісячної премії - 8766,90 грн.; індексації -318,9 грн.; разової премії - 24956,44 грн. - фактично нарахованої заробітної плати - 51351,82 грн. ( п`ятдесят одна тисяча п`ятдесят одна гривня 82 копійки) - без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, згідно довідки прокуратури Харківської області від 22.04.2020 № 18-747 та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Харківський області не розглянуло належним чином її звернення, оскільки видана їй прокуратурою Харківської області довідка від 22.04.2020 № 18-347 складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за посадою прокурора, яку я обіймала в цьому органі прокуратури та підстави їх виплати, в ній зазначені прізвище, ім`я та по батькові. Отже, вказана довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури та підвищення її складових, та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії за вислугу років та у зв`язку зі звільненням з органів прокуратури . Зазначає також, що відсутність нормативного документу з регулювання порядку перерахунку пенсій не може позбавити її, гарантованого Конституцією, Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(П)/2019 та Законом України «Про прокуратуру» права на перерахунок, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначеної працівнику прокуратури пенсії не може бути нівельоване у зв`язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.
Ухвалою суду від 31.08.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу 02.09.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що так як умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не було прийнято Кабінетом Міністрів України на час звернення за перерахунком, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття нормативно- правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури України за зверненням пенсіонерів на підставі довідок про заробітну плату, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок (дата збільшення заробітної плати, в тому числі її складових). також вважає, що форма наданої позивачем довідки для перерахунку не відповідає наведеній у погодженому Міністерством соціальної політики України та офісом Генерального прокурора Порядку дій при перерахунку пенсій працівників органів прокуратури. Вважає, що рішенням від 28.05.2020 відділу з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства Управління правомірно було відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Як встановлено за матеріалами справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію, починаючи з 02.10.2019 року, передбачену ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УІІ від 14.10.2014.
В ході розгляду справи судом також встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/12991/19 від 28.01.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення - задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань перерахунку пенсій № 28 Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 04.10.2019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , у встановленому порядку, пенсію за вислугу років згідно зі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УТІ у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру, починаючи з 02.10.2019 року.
Згідно наказу прокурора Харківської області №839 к від 30.04.2020 ОСОБА_1 було звільнено з органів прокуратури Харківської області з 05.05.2020 відповідно до п.9 ч. 1 статті 51 Закону України « Про прокуратуру».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.05.2020 звернулась до управління застосування пенсійного законодавства відділу перерахунку пенсій №28 Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок розміру призначеної пенсії та надала довідку № 18-347 від 22.04.2020 про складові заробітної плати (а.с. 39).
Зазначені складові заробітної плати складаються з: посадового окладу - 4911.43 грн.; оплати відпустки - 5620,38 грн.; надбавки за вислугу років -1964.57 грн.; надбавки за виконання особливо- важливої роботи -4813,20 грн.; щомісячної премії - 8766,90 грн.; індексації -318,9 грн.; разової премії - 24956.44 грн. - фактично нарахованої заробітної плати - 51351,82 грн. ( п`ятдесят одна тисяча п`ятдесят одна гривня 82 копійки.
Рішенням від 28.05.2020 № 203040005113/146 відділу з питань перерахунку пенсій № 28 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років згідно вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ аналогічних розрахунків Генеральної прокуратури України, на підставі Постанови Кабінету міністрів України № 657 від 30.08.2017, зазначивши при цьому, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, які призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру», а складові заробітної плати, зазначені в наданій довідці та її форма, не відповідають вимогам, наведеним у порядку дій при перерахунку пенсій працівників органів прокуратури, погодженому Міністерством соціальної політики України та Офісом Генерального прокурора (а.с. 38).
Відмовляючи заявнику у перерахунку пенсії відповідач також посилався на ту обставину, що відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 № 7 р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Управління застосування пенсійного законодавства відділу перерахунку пенсій №28 Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII (далі - Закон від 05.11.1991 року №1789-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII (зі змінами внесеними згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру"» від 12.07.2001 № 2663-III в редакції Закону, чинній на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Згідно з ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII (в редакції Закону від 08.07.2011 року №3668-VI) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
14.10.2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон від 14.10.2014 року №1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015 року та на цій підставі втратила чинність ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст.86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Надалі, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII (далі - Закон від 28.12.2014 року № 76-VIII, набрав чинності 01.01.2015 року) до ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року № 1789-XII (в редакції Закону від 08.07.2011 року № 3668-VI) та до ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII внесені зміни, зокрема, вказані частини викладено у однакових редакціях: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону від 14.10.2014 року №1697-VII попередній Закон від 05.11.1991 року №1789-XII із змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 року №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Окрім цього, 11.10.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким викладено у новій редакції, зокрема, п. 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення ст.50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом від 14.10.2014 року №1697-VII.
Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Отже, ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII є нечинними.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 року №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акту, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Суд зазначає, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч. 18 ст. 501 Закону від 05.11.1991 року № 1789-XII, а потім ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 року №76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 127/11766/16-а, від 14.02.2018 року по справі № 569/5531/16-а, від 22.08.2018 року по справі № 754/15912/16-а.
Так, постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У п. 54 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом від 14.10.2014 року №1697-VII покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує ст. 22 Конституції України.
Проте, рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище справа №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року, є втрата чинності з 13.12.2019 року норм ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами.
Конституційний Суд України в п. 3 рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року встановив такий порядок виконання ухваленого рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону від 14.10.2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частиною 20 ст. 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема, питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Системний аналіз норм свідчить, що Закон від 14.10.2014 року №1697-VII з 13.12.2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
Як вже зазначалось, на момент призначення позивачу пенсії, та з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року по справі № 520/12991/19, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , у встановленому порядку, пенсію за вислугу років згідно зі ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру, починаючи з 02.10.2019 року для позивача порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 року №1789-XII, якими передбачалось, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком, а також те, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надав довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), втім останній відмовив у здійсненні такого перерахунку із посиланням на пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155, якою передбачено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, які призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру», а також із посиланням на те, що надана заявником довідка та складові заробітної плати, зазначені в ній, а також її форма - не відповідають вимогам, наведеним у порядку дій при перерахунку пенсій працівників органів прокуратури, погодженому Міністерством соціальної політики України та Офісом Генерального прокурора. А тому, враховуючи вищевикладені обставини, відсутні підстави для проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії.
При цьому, з урахуванням рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
У контексті цього суд зазначає, що відсутність механізму перерахунку пенсії не може бути підставою для відмови у здійсненні такого перерахунку та, як наслідок, позбавлення особи належних їй виплат.
Крім цього, якщо пенсіонер органів прокуратури просить видати довідку про заробітну плату за умови, коли матеріальний закон про право, форми і види пенсійного забезпечення передбачає право, підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, але не унормовує порядок видачі довідки про заробітну плату, відмова у видачі такого документа із посиланням на відсутність нормативного акту про порядок і умови видачі довідки має визнаватися протиправною, оскільки право на перерахунок пенсії не може і не має залежати від механізму видачі довідки.
За таких обставин, твердження відповідача, що позивач звернувся із довідкою, виданою Прокуратурою Харківської області, форма якої не затверджена жодним нормативно-правовим актом та те, що в наданій заявником довідці не зазначена дата індивідуальних змін складових заробітної плати, а саме до 13 грудня 2019 року чи після 13 грудня 2019 року є безпідставними.
П. 2.24 Порядку №22-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.
Від так, дія вказаного нормативно-правового акту поширюється в тому числі на відносини з приводу перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про прокуратуру".
Відповідно до п. 2.7 Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
П.п. 2-4 п. 2.1 Порядку №22-1 не передбачено подання встановленої форми документу (довідки) про розмір заробітної плати особі що перебуває на тотожній або аналогічній посаді за повністю відпрацьований місяць, що подається для перерахунку пенсії.
П. 4.1 Порядку №22-1 встановлено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3), що передбачена Порядком №22-1.
З огляду на те, що позивачем було виконано всі визначені умови, необхідні для здійснення перерахунку пенсії, а відмова у здійсненні такого перерахунку мотивована виключно формальними обставинами, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача належних йому виплат, суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення від 28.05.2020 за №203040005113/146 відділу з питань перерахунків пенсій № 28 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, та, як наслідок, про задоволення позовних вимог в цій частині.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень вчинити на користь позивача певні дії, якщо для їх вчинення виконані всі умови, визначені законом.
У своїх рішеннях Європейський суд дійшов висновку, що захист, який пропонується в статті 13, має поширюватись на всі випадки обґрунтованих заяв про порушення прав і свобод, які гарантуються Конвенцією (наприклад, рішення у справі "Класс та інші проти Федеративної Республіки Німеччини").
В п. 145 рішення від 1511.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року).
Крім того, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції, Суд вказує на те, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути:
- незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 року у справі "Гурепка проти України", п. 59);
- спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі "Кудла проти Польщі", п. 158; рішення від 16.08.2013 року у справі "Гарнага проти України", п. 29).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Водночас винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі. З огляду на викладене, враховуючи те, що оскаржуване рішення порушує право позивача, гарантоване ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції, з метою забезпечення ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах, суд доходить висновку, що належним та достатнім способом захисту за даних обставин буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача.
За таких обставин, позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років, з 27.05.2020 виходячи із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати, з урахуванням: (посадового окладу прокурора відділу - 4911,43 грн.; оплати відпустки - 5620,38 грн.; надбавки за вислугу років -1964.57 грн.; надбавки за виконання особливо - важливої роботи -4813.20 грн.; щомісячної премії - 8766,90 грн.; індексації -318,9 грн.; разової премії - 24956,44 грн. - фактично нарахованої заробітної плати - 51351,82 грн. без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, згідно довідки прокуратури Харківської області від 22.04.2020 №18-747 та здійснити виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру.
Щодо проведення подальших перерахунків пенсії та її виплати без обмеження максимального розміру пенсії, суд також зазначає наступне.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. The United Kingdom №44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23- рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).
Виходячи з викладеного, не проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та в порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром з дня перерахунку пенсії.
Водночас, задля відновлення порушеного права позивача в сфері пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років з 27.05.2020, виходячи із розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, з урахуванням складових, згідно довідки прокуратури Харківської області від 22.04.2020 №18-347 , та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору.
Стосовно позовних вимог проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач буде здійснювати протиправні дії щодо невиплати або виплати в неповному обсязі позивачу її перерахованої пенсії.
З урахуванням викладеного такі позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення від 28.05.2020 № 203040005113/146 відділу з питань перерахунків пенсій № 28 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в перерахунку призначеної ОСОБА_1 , (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 , (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ), пенсії за вислугу років на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 з 27.05.2020, виходячи із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати, з урахуванням: посадового окладу прокурора відділу - 4911,43 грн.; оплати відпустки - 5620,38 грн.; надбавки за вислугу років -1964.57 грн.; надбавки за виконання особливо - важливої роботи -4813.20 грн.; щомісячної премії - 8766,90 грн.; індексації -318,9 грн.; разової премії - 24956,44 грн. - фактично нарахованої заробітної плати - 51351,82 грн. (п`ятдесят одна тисяча п`ятдесят одна гривня 82 копійки) - без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсії, згідно довідки прокуратури Харківської області від 22.04.2020 № 18-347 та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022; ЄДРПОУ 14099344) .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.
Судове рішення № 91596452, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 16.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/11356/2020. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: