Ухвала суду № 91596304, 17.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

17 вересня 2020 р. Справа № 520/5809/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Шляхової О.М., заяву представника позивача в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.19 по справі № 520/5809/19, та фактичному застосуванні при виконанні зазначеного рішення порядку визначеному постановою КМУ від 22.08.2018 р № 649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду», пункти 1 та 2 якої були визнані протиправними та нечинними; заборонити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області застосовувати порядок затверджений постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду» при виплаті суми перерахунку пенсії нарахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.19 по справі № 520/5809/19 (ч. 2 ст. 386 ЦК України); зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п`ятнадцяті днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

Ухвалою від 07.09.2020 року було прийнято до розгляду заяву в частині ст. 382 КАС України щодо зобов`язання Головного управління ПФУ в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №520/5809/19, призначено розгляд заяви в порядку письмового провадження в строк протягом десяти днів з дня отримання сторонами вказаної ухвали та запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області, у строк - 10 днів з дня отримання вказаної ухвали надати до суду: письмово викладену позицію щодо заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі. В частині приписів ст. 383 КАС України - повернуто заяву заявникові.

Сторонами вказану ухвалу було отримано, що вбачається з відповідних поштових повідомлень.

Від Головного управління ПФУ в Харківській області надійшли заперечення на заяву, в яких зазначено про те, що сума нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 01.01.2018 року ( дата початку позовного періоду) по 26.05.2020 (день, що передує даті набрання чинності рішенням по даній справі) буде виплачена при наявності відповідних бюджетних призначень. В частині заяви щодо незастосування приписів ПКМУ від 22.08.2018 р. № 649 вказано, що відповідний Порядок погашення заборгованості був чинним на момент спірних правовідносин.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Вирішуючи заяву в порядку ст.382 КАС України, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року було, визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 71 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року і з 01.01.2019 року та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01.01.2018 року та за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01.01.2019 року протиправними; зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71 % грошового забезпечення з 01.01.2018 року і з 01.01.2019 р. та з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018 р.; здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року і з 01.01.2019 р.. розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати”.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 року було скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.01.2018 року і з 01.01.2019 р., розрахувавши її розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».

Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року 27.05.2020 року набрало законної сили в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71 % грошового забезпечення з 01.01.2018 року і з 01.01.2019 р. та з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018 р.; здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року однією сумою.

Як убачається з матеріалів заяви, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року повністю виконано в частині перерахунку пенсії та частково виконано щодо виплати сум перерахованої пенсії.

Невиконаною залишилась частина, яка полягає у невиплаті перерахованих сум пенсії

за період з 01.01.2018 року ( дата початку позовного періоду) по 26.05.2020 (день, що передує даті набрання чинності рішенням по даній справі) у розмірі доплати 53038,21 грн.

Відносно вказаної суми відповідач, з посиланням на приписи ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у запереченнях зазначив про вчинення відповідних дій після надходження коштів з бюджету.

Про зазначене відповідач повідомив позивача, в особі уповноваженого представника листом від 19.08.2020 року на запит відносно виконання рішення по справі № 520/5809/19 в добровільному порядку.

Згідно ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №5-рп/2013 у Рішенні від 26.06.2013, у п.2.1 звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Суд вказує, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму ВАС України від 13.03.2017 року № 3 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ" ( наразі ст. 382 КАС України).

Так, ВАС України у вказаній Постанові Пленуму було установлено, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень–відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі

Разом з тим, Велика Палата дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі ( ухвала ВП ВС від 20.06.2018 року справа № 800/592/17).

Також судом, на виконання положень ч.5 ст. 242 КАС України, було враховано правові висновки Верховного Суду, що викладені в Постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №704/1547/17) відносно мети судового контролю.

Суд акцентує увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо доводів сторін, викладених в заяві та запереченнях, суд вказує наступне.

Відносно можливості виконання рішення після надходження коштів з бюджету, про яку зазначено в листі відповідача від 19.08.2020 року на запит відносно виконання рішення по справі № 520/5809/19 в добровільному порядку.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами" у межах виділених асигнувань. При цьому, Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.

Суд вказує, що невиконання судового рішення частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин саме відповідачем по справі.

Судовим розглядом встановлено залежність здійснення виплати пенсії позивачу від виділення необхідних коштів із Державного бюджету, водночас виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.

Однак, відповідачем не надано суду доказів звернення до Пенсійного фонду з питання виділення коштів щодо виплати різниці пенсії позивачу за період з 01.01.2018 року по 26.05.2020 у сумі 53038,21 грн.

Зазначене свідчить про наявність підстав для встановлення судового контролю.

Щодо посилань заявника на застосування приписів скасованого у справі № 640/5248/19 порядку, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649 «Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду» з матеріалів справи не вбачається вчинення відповідачем означених дій, оскільки в листі відповідача від 19.08.2020 року на запит відносно виконання рішення по справі № 520/5809/19 в добровільному порядку таких даних не міститься, а в запереченнях відповідач лише висловив свої міркування відносно чинності зазначеного Порядку у певний проміжок часу без будь-якої прив`язки відносно його застосування до позивача.

Підсумовуючи наведене, суд вказує, що оскільки рішення по справі № 520/5809/19 року має зобов`язальний характер, є невиконаним в частині виплати різниці в пенсії за період з 01.01.2018 року по 26.05.2020 у сумі 53038,21 грн. та відповідачем не надано доказів вжиття певних заходів, направлених на його виконання у вказаній частині, є підстави для задоволення заяви представника позивача.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача в частині застосування ст.382 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п`ятнадцяті днів, з дня набрання цією ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення по справі № 520/5809/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М. Шляхова