Ухвала суду № 91596148, 17.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"17" вересня 2020 р. Справа № 480/3571/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Гелета С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває справа за вищевказаним позовом. Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної іпотечної установи щодо не розгляду заяви від 16.12.2019 та зобов`язати Державну іпотечну установу розглянути заяву від 16.12.2019 та надати письмову відповідь по суті звернення.

До суду від представника Державної іпотечної установи надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 08.07.2020 судом було запропоновано позивачу надати письмові пояснення на подане клопотання відповідача, але письмових пояснень позивач не надав.

Відповідач клопотання обґрунтовує тим, що спір по даній справі не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Зазначає, що відповідач не є суб`єктом надання адміністративних послуг в розумінні Закону України «Про адміністративні послуги», є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі державної власності, не здійснює владних управлінських функцій.

При розгляді даного клопотання, суд враховував граничні строки реалізації сторонами справи процесуальних прав під час дії карантину, встановлені Кабінетом Міністрів України, зокрема щодо строків надання сторонами по справі заяв по суті спору. Від позивача чи відповідача будь-яких додаткових клопотань чи додаткових пояснень суду надано не було.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволення клопотання про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1 зазначеного Закону).

Отже, суб`єкти владних повноважень та їх посадові особи, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ст.. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Крім того, за ч. 5 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (в редакції чинній на час звернення позивача) не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Слід зазначити, що відповідач утворений відповідно до Постанови КМУ №1330 від 08.10.2004, майно відповідача є державною власністю, закріплено за відповідачем на праві господарського відання, про що сам відповідач зазначає в клопотанні.

В свою чергу, як вбачається із змісту звернення позивача, в останньому поставлено питання щодо здійсненні дій відповідача відносно державного майна, яке закріплено за відповідачем на праві господарського відання, і фактично надає послуги щодо користування державним майном фізичною особою. При цьому позовна заява обґрунтована виключно відсутності розгляду заяви позивача та ненадання жодної відповідь на його заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд має право розгляду справи щодо оскарження бездіяльності не тільки суб`єкта владних повноважень, а і розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Враховуючи те, що подане клопотання є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 238 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17.09.2020

Суддя С.М. Гелета